2.6. Принцип визнання незаконними умов договорів про працю, які погіршують правове становище працівників

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 

Останнім у переліку принципів трудового права стоїть прин­цип визнання незаконними умов договорів про працю, які погір­шують правове становище працівників у трудових правовідноси-

 

 

 

54

 

55

 

нах порівняно із нормативно встановленими умовами. Він тісно пов'язаний з попередніми принципами і полягає у тому, що ті норми — гарантії, державні стандарти в галузі регулювання тру­дових відносин, визначених на рівні держави, за жодних обста­вин не повинні погіршуватись при встановленні умов праці на галузевому, регіональному і локальному рівнях.

Термін договори про працю треба розглядати у широкому зна­ченні. Це можуть бути як договори у прямому розумінні цього4 слова (трудовий, колективний, про повну матеріальну відпо­відальність), що виражаються у формі власне договору, так і уго­ди, які стосуються умов праці (про іспитовий строк, про переве­дення чи переміщення працівника, про встановлення неповного робочого часу та ін.).

Крім того, дія цього принципу поширюється і на акти локаль­ної нормотворчості, які ухвалюються за погодженням між робо­тодавцем і виборним органом первинної профспілкової організа­ції, чи іншим уповноваженим найманими працівниками орга­ном. Більше того, очевидно, що і акти локального характеру, які приймаються роботодавцем одноособово або ж (як це передбаче­но тепер для «Правил внутрішнього трудового розпорядку») за­тверджуються трудовим колективом так само повинні визнава­тися незаконними у тій своїй частині, яка містить норми, що по­гіршують становище працівників порівняно із законодавством України.

Наявність цього принципу є важливою гарантією трудових прав найманих працівників (що особливо відчувається в умовах переходу до ринкових відносин) та утвердження приватного під­приємництва в Україні. Не секрет, що зустрічаються випадки, коли приватні підприємці з метою одержання прибутків намага­ються не дотримуватися при використанні праці найманих пра­цівників загальних вимог трудового законодавства, погіршуючи при цьому права громадян. Такі трудові договори мають визна­ватися недійсними у тій частині, що суперечить чинному трудо­вому законодавству.

Трудове законодавство України не містить спеціальних пра­вил, за якими б мало відбуватися визнання умов договорів про працю, що погіршують становище працівників, недійсними. То­му нерідко порушені трудові права захистити не вдається. І ли­ше у випадку звернення до комісії по трудових спорах чи суду

 

працівника, який вважає, що існує порушення його трудових прав з боку роботодавця, відкриває можливості для оцінки стану трудОВого договору та визнання недійсним тих його умов, які по­гіршують права працівника як учасника трудових правовідно­син. Однак звернення до органів, що розглядають трудові спори, відбувається здебільшого тільки в разі незаконного звільнення працівника з роботи, переведення без його згоди на іншу роботу, невиплати зарплати або накладення дисциплінарного стягнен­ня. Що ж до звернення з метою визнання тих чи інших умов тру­дового договору недійсними, то судова практика тут є не луже багатою.

Запитання для самоконтролю

Як співвідносяться між собою право як загальносоціальне явище та принципи юридичного права?

Принципи трудового права і правові принципи цієї галу­зі — чи йдеться про одне і те саме, чи це різні за своїм значенням і природою явища? Обґрунтуйте.

Спробуйте віднайти спільні риси, притаманні принципам трудового права і методу правового регулювання цієї галузі.

4.             Чи можуть норми трудового законодавства суперечити

принципам трудового права?

5.             Віднайдіть у КЗпП України норми, які, на Вашу думку, мо­

жуть мати значення правових принципів трудового права.

Рекомендована література

1.             Колодій А. М. Принципи права України. — К., 1998.

2.             Пилипенко П. Д. Проблеми теорії трудового права. —

Львів, 1999.

Прокопенко В. И. Основные принципы трудового права. — К„ 1969.

Смирнов О. В. Основные принципы советского трудового права. — М., 1977.

 

->

 

 

 

56

 

57