§ 6. Маскування цілей допиту

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 

В окремих випадках, коли слідчий припускає чи стикаєтся з відмовою підозрюємого від дачі показань або повідомленням неправдивих, він може застосовувати маскування цілей допиту, як в цілому (що конкретно його цікавить на даному допиті), так і стосовно окремих обставин розслідуємо'!' події. Перше може досягатися темою допиту, відсутністю акцентування на тому, що цікавить, місцем проведення допиту тощо.

Злочинці, що видавали себе за працівників міліції, під виглядом обшуків викрали ячачні коштовності у мешканців Києва, Харкова та Москви. Підозра в причетності до даної групи впала на мешканця Дніпропетровська, який в період вчинення цих злочинів виїзджав з міста на своєму автомобілі. Допитувати його "у відкриту" не мало сенсу, тому слідчий запросив його на допит у приміщення ДАІ і запитав, чи ие проходив маршрут його поїздки у вказаний період через Вологду, де мала місце дорожньо-транспортна пригода з автомобілем подібних характеристик (модель, колір тощо). Не знаючи дійсної зацікавленості слідчого до дорожньо-транспортної пригоди, до-питуємий повідомив, що в Вологді він не був, а знаходився у цей період у Харкові, Києві, Москві. При цьому він послався на дані, які підтверджують факт передбування там [15, С.88].

Другий напрямок (окремі обставини) забезпечується створенням враження про другорядність того, що цікавить, недостатності або неточності інформації, яку має слідчий тощо.

Підозрювана була затримана через три дні після скоєння крадіжки речей у осіб, які спільно мешкали разом з нею в кімнаті відпочинку річкового порту. У скоєнні цього злочину зізналась одразу ж, бо при затриманні були виявлені та вилучені викрадені речі. На запитання про рід занять і засоби існування відповідала малозрозуміле. У зв'язку з встановленням по її документах наявності судимості, повідомила обставини притягення до відповідальності, які не викликали довіри. Це навело слідчого на думку про те, що крадіжка в кімнаті відпочинку може бути для неї не поодинокою. Оскільки вона приїхала в Ростов-на-Дону із Ташкенту, слідчий, не ставлячи прямих запитань типу "Чи не скоювали Ви інших злочинів?", почав з нею розмову про її подорож, стимулюючи бесіду зауваженнями про свою пристрасть до подорожей, враженнями про місця і міста, в яких йому довелося побувати (з числа тих, які були названі лідозрваною). Не задумавшись, що стоїть за цією цікавістю слідчого, вона детально вказала маршрут свого руху. Після повідомлення з Ташкенту, що вона була засуджена за крадіжку із кімнати відпочинку вокзалу і зараз розшукується за крадіжку в готелі М.Вінниця, слідчий детально проаналізував маршрут її руху від Ташкенту до Ростова та вибрав близько 40 найбільш великих міст (як ті, що були названі, так і ті, про які вона не згадувала). У ці міста разом з інформацією про обставини затримання він направив її фотографію. В наслідок цього надійшли 19 кримінальних справ, які були порушені по фактам вчинення нею крадіжок у готелях та кімнатах відпочинку вокзалів вказаних міст (16, С.149-150].

Приклад іншого характеру. Свідки дали свідчення, що злочинець користувався зеленою господарською сумкою. Висунення прямих запитань родичам підозрюваного — "Чи є у Вас зелена господарська сумка?" та "Чи користовувався єю Ваш родич?" — могла підказати їм значення цього об'єкту для його долі і як наслідок цього їх заяву про те,що вони нею не користувалися, що вона потрапила до них випадково (наприклад, знайдена). Тому слідчий запитав їх про сумку коричневого кольору. На що вони відповіли, що такої сумки у них ніколи не було, а є зелена, якою постійно користувався підозрюваний [17, С. 16 7].