Питання 22. Правове регулювання використання водойм в Україні. Спори з цих питань.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 

Водойма — безстічний або із сповільненим стоком поверхне­вий водний об'єкт.

Усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд, до якого згідно зі ст. З Водного кодексу Украї­ни (далі — ВК) належать:

поверхневі води: природні водойми (озера); водотоки (річ­

ки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки і кана­

ли); інші водні об'єкти;

підземні води та джерела;

внутрішні води та територіальне море.

Землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами, прибереж­ними захисними смугами та каналами, а також, виділені під смуги відведення для них, берегові смуги водних шляхів, та­кож належать до земель водного фонду (ст. 4 ВК).

Залежно від правового режиму водні об'єкти можуть бути загальнодержавного та місцевого значення (ст. 5 ВК). До вод­них об'єктів загальнодержавного значення належать: внутрі­шні морські води та територіальне море; підземні води, які є джерелами централізованого водопостачання; поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що розташовані й викори­стовуються на території більше ніж однієї області, в межах те-

 

138          О. М. КОВТУН

риторій природно-заповідного фонду загальнодержавного зна­чення, а також віднесені до категорії лікувальних.

До водних об'єктів місцевого значення належать поверхневі води, що розташовані й використовуються в межах однієї об­ласті, і які не віднесені до водних об'єктів загальнодержавного значення; підземні води, які не можуть бути джерелом центра­лізованого водопостачання.

Як об'єкт правового регулювання використання, відтворен­ня та охорони водні об'єкти підлягають державному обліку з метою встановлення відомостей про їх кількість і якість, а та­кож даних про водокористування. На підставі даних державно­го обліку вод ведеться державний водний кадастр.

Основними джерелами прісної води на території України є стоки річок Дніпра, Дністра, Південного Бугу, Сіверського Дінця, Дунаю з притоками, а також малих річок північного узбережжя Чорного та Азовського морів.

В Україні налічується 63 119 річок, у тому числі великих (площа водозбору понад 50 тис. км2) — 9, середніх (від 2 до 50 тис. км2) — 81 і малих (менше 2 тис. км2) — 63 029. Загаль­на довжина річок становить 206,4 тис. км, з них 90% припадає на малі.

Згідно зі ст. 80 ВК з метою охорони водності малих річок заборонено:

змінювати рельєф басейну річки;

руйнувати русла річок, які пересихають, струмки та водото­

ки;

випрямляти русла річок та поглиблювати їх дно  нижче

природного рівня або перекривати їх без улаштування во­

достоків, перепусків чи акведуків;

зменшувати природний рослинний покрив і лісистість ба­

сейну річки;

розорювати заплавні землі та застосовувати на них засоби

хімізації;

проводити осушувальні меліоративні роботи на заболоче­

них ділянках та урочищах у верхів'ях річок;

надавати земельні ділянки у заплавах річок під будь-яке

будівництво (крім гідротехнічних, гідрометричних та ліній­

них споруд), а також для садівництва та городництва;

здійснювати інші роботи, що можуть негативно вплинути

чи впливають на водність річки і якість води в ній.

 

Законодавство про довкілля

 

139

 

Водокористувачі та землекористувачі, землі яких розташо­вані в басейні річок, забезпечують здійснення комплексних за­ходів щодо збереження водності річок та охорони їх від забруд­нення та засмічення.

З метою оцінки екологічного стану басейну річки та розроб­ки заходів щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів складається її паспорт у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України (ст. 81 ВК).

Щоб зберегти гідрологічний, гідробіологічний та санітар­ний стан річок, заборонено споруджувати в їх басейні водо­сховища і ставки загальним обсягом, що перевищує обсяг сто­ку цієї річки в розрахунковий маловодний рік, який спостері­гається один раз у 20 років.

Створення на річках та у їх басейнах штучних водойм та водопідпірних споруд, що впливають на природний стік по­верхневих і стан підземних вод, допускається лише з дозволу місцевих рад за погодженням з державними органами водного господарства, охорони навколишнього природного середовища та геології (ст. 82 ВК).

Відповідно до ст. 87 ВК для створення сприятливого режи­му водних об'єктів, запобігання їх забрудненню, засміченню і вичерпанню, знищенню навколоводних рослин і тварин, а та­кож зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохо­ронні зони — є природоохоронні території господарської ді­яльності, що регулюється.

На території цих зон заборонено:

використання стійких та сильнодіючих пестицидів;

влаштування  кладовищ,  скотомогильників,  звалищ,   полів

фільтрації;

скидання неочищених стічних вод, використовуючи рельєф

місцевості (балки, пониззя, кар'єри тощо), а також у потічки.

Зовнішні межі водоохоронних зон визначаються за спеціаль­но розробленими проектами. Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської ді­яльності в них встановлює Кабінет Міністрів України.

Виконавчі комітети місцевих рад зобов'язані доводити до відома населення, всіх заінтересованих організацій рішення щодо меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також водоохоронного режиму, який діє на цих територіях.

 

140

 

О. М. КОВТУН

 

Контроль за створенням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також за додержанням режиму використання їх територій здійснюється виконавчими комітетами місцевих рад і державними органами охорони навколишнього природ­ного середовища.

Згідно зі ст. 88 ВК з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх воднос­ті вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ді­лянки під прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності, а також у них уздовж річок, навколо водойм та на островах заборонено:

розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження

і залісення), а також садівництво та городництво;

зберігання та застосування пестицидів і добрив;

влаштування літніх таборів для худоби;

будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідро­

метричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач,

гаражів та стоянок автомобілів;

миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;

влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рід­

ких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогиль­

ників, полів фільтрації тощо.

Прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може вико­ристовуватися лише для будівництва санаторіїв та інших ліку­вально-оздоровчих закладів, з обов'язковим централізованим водопостачанням і каналізацією.

Для потреб експлуатації та захисту від забруднення, по­шкодження і руйнування магістральних, міжгосподарських та інших каналів на зрошувальних і осушувальних системах, гід­ротехнічних та гідрометричних споруд, а також водойм і гре­бель на річках встановлюються смуги відведення з особливим режимом користування.

Розміри смуг відведення та режим користування має бути визначено у проекті, який розробляють і затверджують водоко­ристувачі за погодженням з державними органами охорони на­вколишнього природного середовища та водного господарства.

Земельні ділянки в межах смуг відведення надаються орга­нам водного господарства та іншим організаціям для спеціаль-

 

Законодавство про довкілля

 

141

 

них потреб, зокрема, для створення водоохоронних лісонаса­джень, берегоукріплювальних та протиерозійних гідротехніч­них споруд, будівництва переправ, виробничих приміщень (ст. 91 ВК).

На судноплавних водних шляхах за межами міських посе­лень для проведення робіт, пов'язаних з судноплавством, вста­новлюються берегові смуги (ст. 91 ВК). Порядок їх встанов­лення та користування визначає Кабінет Міністрів України (ст. 92 ВК).

З метою охорони водних об'єктів у районах забору води для централізованого водопостачання населення, лікувальних і оздоровчих потреб встановлюються зони санітарної охорони, які поділено на пояси особливого режиму. Межі цих зон ви­значають місцеві ради на їх території за погодженням з держав­ними органами санітарного нагляду, охорони навколишнього природного середовища, водного господарства та геології, ре­жим — Кабінет Міністрів України (ст. 93 ВК).

Водні об'єкти, віднесені у встановленому законодавством порядку до територій та об'єктів природно-заповідного фонду, охороняються та використовуються відповідно до вимог, вста­новлених Законом України «Про природно-заповідний фонд України». На водних об'єктах, віднесених до природно-запо­відного фонду, заборонено здійснювати будь-яку діяльність, що суперечить їх цільовому призначенню (ст. 94 ВК).

Спори з питань використання й охорони вод та відтворення водних ресурсів розглядають державні органи охорони навко­лишнього природного середовища, водного господарства, гео­логії, місцеві ради, суд або третейський суд у порядку, встанов­леному законодавством.

Позивачі — спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої вла­ди з питань водного господарства і їх органи на місцях — звіль­няються від сплати державного мита у справах про стягнення коштів на відшкодування збитків, завданих порушеннями вод­ного законодавства.

Спори з питань використання та охорони вод, які виника­ють з іншими державами, а також між іноземними юридични­ми особами і громадянами та власником вод, розглядаються відповідно до законодавства України (ст. 109 ВК).

 

Матеріали до складання кваліфікаційних іспитів для отримання Свідоцтва про право на заняття

адвокатською діяльністю -

серія з 14 посібників видавництва "Прецедент",

розроблена й упорядкована викладачами

Академії адвокатури України та

Школи адвокатської підготовки

Зразки процесуальних документів

Історія адвокатури. Правове становище адвокатури

та адвокатська діяльність. Правила адвокатської етики

Конституційне законодавство

Цивільне право

Цивільно-процесуальне законодавство

Кримінальне право

Кримінально-процесуальне законодавство

Господарське законодавство

Законодавство про працю

Житлове законодавство

Законодавство про шлюб та сім'ю

Законодавство про адміністративні правопорушення

Бюджетне, податкове та митне законодавство

Законодавство про довкілля

Для отримати видань серії надішліть до видавнитцва "Прецедент" (03067, м. Київ-67, Аб./скр. 3) заяву такого змісту:

"Прошу надіслати мені комплект видань "Складання адво­катських іспитів". Про себе сповіщаю такі дані:

Прізвище, ім'я, по батькові              

Поштова адреса

Електронна адреса            

Телефон               

Підпис   . "

Вартість комплекта — 190 грн. включно з доставкою

та CD-довідником, що містить всі матеріали посібників та споряджений пошуковитм апаратом

Подробиці — також на сайті www.lawlibrary.com.ua

 

Вийшли друком в серії "Юридична бібліотека"

Трудове право України: Навч. посіб. / Карлицький С.М. - К.: Пре­цедент, 2004. - 216 с. - 14 грн.

Навчальний посібник містить стислий виклад загальних положень тру­дового права згідно з програмами викладання курсу у вищих навчальних закладах. Матеріал поданий з урахуванням останніх змін у законодавстві України, споряджений практикумом та глосарієм термінів. Розрахований на студентів вищих навчальних закладів, викладачів, аспірантів, юристів, управ­лінців та усіх, хто цікавиться питаннями правового регулювання відносин праці.

Кримінальне право України: Навч. посіб. / ДЛ.Виговський, С.Г.Вол-котруб, Т.І.Іванюк та ін. - К.: Наукова думка; Прецедент, 2004. -304 с - 16 грн.

Системно та у відповідності до чинного Кримінального кодексу України викладено положення Загальної та Особливої частин кримінального права. Для студентів, аспірантів та викладачів вищих юридичних навчальних закла­дів та юридичних факультетів навчальних закладів неюридичного профілю.

Теорія держави і права: Навч. посіб. / Упоряд. Л.М.Шестопалова. -К.: Прецедент, 2004. - 224 с - 14 грн.

Посібник містить стислий виклад курсу теорії державі і права, упорядкований відповідно до програм юридичних закладів освіти та юридичних факультетів. Ретельно розбудований пошуковий апарат посібника дозволяє користуватися ним як довідником. Розрахований на студентів вищих навчальних закладів, викла­дачів, аспірантів та усіх, хто цікавиться державно-правовими питаннями. При­датний для використання в загальноосвітніх школах та коледжах.

Цивільне право України: Навч. посіб. / Ю.В.Білоусов, В.А.Ватрас, С.Ф.Домбровський та ін. - За заг. ред. Р.О.Стефанчука. - К.: Наукова думка; Прецедент, 2004. - 456 с - 22 грн.

Навчальний посібник підготовлено колективом кафедри цивільно-правових дисциплін Хмельницького університету управління та права на основі нового цивільного законодавства, зокрема Цивільного кодексу України. Системно ви­кладено загальні положення цивільного права. Особливу роль відведено но­ваціям в сфері приватноправового регулювання в Україні та перспективам його розвитку у зв'язку з інтеграцією України до Європейського Союзу. Для студентів, аспірантів та викладачів вищих юридичних навчальних закладів та юридичних факультетів навчальних закладів неюридичного профілю.

Цивільний процес: Навч. посіб. / А.В. Андрушко, Ю.В. Білоусов, Н.Л. Бондаренко. - К.: Прецедент, 2005. - 292 с - 19 грн.

У навчальному посібнику розкриті загальні положення правового регулю­вання порядку розгляду та вирішення цивільних справ, окремі теоретичні проблеми теорії цивільного процесуачьного права. Розкриваються інститути цивільного процесуального права, які складають його систему, у тому числі цивільні процесуальні правовідносини, докази та доказування, розвиток ци­вільного процесу за стадіями та провадженнями, звернення судових постанов до виконання. Розрахований иа студентів вищих навчальних закладів, викла­дачів, юристів-практиків.

 

Навчальне видання

Матеріали до складання кваліфікаційних іспитів для отримання Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю