Глава 24. ПРОВАДЖЕННЯ У ЗВ’ЯЗКУ З ВИНЯТКОВИМИ ТА НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 

 

Після перегляду справи в апеляційному порядку, вступу рішення у законну силу, перегляду у порядку касаційного провадження судові рішення можуть залишатися такими, що не відповідає вимогам законності та обґрунтованості. Причини для такого стану можуть різноманітні, у тому числі й ті, які не залежать від сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, ряд причин можуть не залежати від суду, який розглядав справу. Іноді сумніви в правильності рішення чи іншого акта суду пов’язані не з порушенням норм матеріального чи процесуального права або з неправильною оцінкою обставин справи, а з відкриттям вже після вступу акта в законну силу обставин, які мають суттєве значення для справи, які не були враховані судом при постановленні відповідного рішення. Для усунення таких недоліків у таких судових рішеннях цивільним процесуальним законодавством передбачено ще ряд гарантій щодо забезпечення законності та обґрунтованості актів суду. До них відноситься перегляд рішень, ухвал, що набрали законної сили, у зв’язку з винятковими та нововиявленими обставинами.

Порядок перегляду рішень, ухвал судів, які набрали законної сили у зв’язку з винятковими та нововиявленими обставинами, регулюється главами 3 та 4 розділу V ЦПК.

Специфіка цих способів перегляду судових рішень полягає у тому, що їх завданням є не стільки перевірка законності того чи іншого судового рішення, скільки встановлення наявності або відсутності обставин, які визначені цивільним процесуальним законодавством як виняткові або нововиявлені.