§ 3. Джерела цивільного процесуального права. Межі дії цивільного процесуального закону : Цивільне процеесуальне право України - Комаров В.В. : Книги по праву, правоведение

§ 3. Джерела цивільного процесуального права. Межі дії цивільного процесуального закону

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 
РЕКЛАМА
<

Джерелами цивільного процесуального права є Консти­туція України, ЦПК, закони та інші нормативні акти.

В Конституції містяться норми, які регламентують право гро­мадян на судовий захист, їх правовий статус у цивільному судочинстві (статті 24, 29, ЗО, 31, 32, 55, 59) і визначають принципи

організації і діяльності суду (розділ VIII).

ЦПК є основним джерелом цивільного процесуального права і встановлює порядок провадження в цивільних .справах. Він скла­дається з шести розділів: загальні положення; особи, які беруть участь у справі, їх права і обов'язки; провадження справ у суді пер­шої інстанції; провадження справ у касаційній і наглядній інстанціях; виконання судових рішень; цивільні процесуальні права іноземних громадян і осіб без громадянства, позови до іноземних держав, су­дові доручення і рішення іноземних судів, міжнародні договори.

В ЦПК є три додатки. Додаток № 1 містить перелік видів майна громадян, на яке не може бути звернене стягнення по ви­конавчих документах. В додатку № 2 подано Положення про тре­тейський суд. Додаток №3 передбачає порядок відновлення втра­ченого судового або виконавчого провадження.

До джерел цивільного процесуального права належить Закон України від 5 червня 1981 р, «Про судоустрій», яким встановлені мета і завдання правосуддя, засади організації діяльності органів судової влади. Закон України від 5 листопада 1991 р. «Про про­куратуру» містить норми, які регламентують питання участі про­курора у цивільному судочинстві.

До джерел цивільного процесуального права також належить Закон України від 21 травня 1997 р. «Про місцеве самоврядування в Україні», Закон України від 4 грудня 1990 р. «Про державну по­даткову службу», які передбачають право виконавчих органів сільських, селищних, міських Рад та їх голів звертатися до суду 'для захисту прав відповідної територіальної громади, право по­даткової інспекції в судовому порядку стягувати з громадян у бюджет недоїмки по податках та інших обов'язкових платежах.

Джерелом цивільного процесуального права є Цивільний ко­декс, Кодекс про шлюб та сім'ю та інші закони України.

Дискутується питання про те, чи є джерелом цивільного про­цесуального права постанови Пленуму Верховного Суду Украї­ни. Як відомо, Пленум Верховного Суду має право давати роз'яс­нення з питань застосування чинного законодавства, в тому числі і з питань цивільного процесу. І хоча керівні роз'яснення мають виключне значення для судової практики, їх не можна визнати джерелами цивільного процесуального права.

Цивільний процесуальний закон, як і будь-який закон, діє в часі, просторі і по колу осіб. Дія цивільного процесуального,за-

Цивільне процесуальне право як самостійна галузь права           27

кону в часі зв'язана, перш за все, з проблемою зворотної сили за­кону. В законодавстві існує загальне правило про те, що закон зворотної сили не має.

Надання законові зворотної сили має місце в рідких випадках, передбачених законодавцем. Цивільний процесуальний закон зво­ротної сили не має. Стаття З ЦПК передбачає, що провадження в цивільних справах у судах ведеться за цивільними процесуальни­ми законами, що діють на час розгляду справи, вчинення окремих процесуальних дій або виконання рішення суду.

Припинення дії цивільного процесуального закону, як пра­вило, відбувається в результаті офіційного його скасування, тоб­то прийняття нового закону.

Стаття 1 ЦПК визначила дію законодавства про цивільне су* дочинство і в просторі. Законодавство про цивільне судочинство застосовується усіма судами України при розгляді ними цивільних справ відповідно до правил підвідомчості і підсудності. Згідно із ст. 426 ЦПК суди України виконують передані їм доручення іно­земних судів про провадження окремих процесуальних дій. Ви­конання доручень іноземних судів про проведення окремих про­цесуальних дій провадиться на основі цивільного процесуально­го законодавства України.

Правила дії цивільного процесуального законодавства визна­чають його дію і по колу осіб. Цивільне процесуальне законодав­ство поширюється на громадян України, іноземців, а також осіб без громадянства та колективних суб'єктів — організації. Разом з тим дія цивільного процесуального законодавства по колу осіб має особливості. Воно діє тільки відносно учасників цивільного про­цесу та осіб, які мають будь-яке відношення до справи, що розгля­дається судом, хоча і не притягнутих до процесу. Так, згідно із ст. 48 ЦПК організації та громадяни за вимогою суду повинні подати письмові докази, що вони не є учасниками цивільного процесу. Відносно інших осіб, які не беруть участі в процесі та не мають до нього відношення, цивільне процесуальне законодавство не діє.

Врешті-решт, потрібно мати на увазі, що певні правила ци­вільного процесуального законодавства діють відносно всіх або тільки відносно окремих суб'єктів процесу. Так, ст. 9 ЦПК, яка передбачає правило про національну мову судочинства, стосуєть­ся всіх учасників процесу, а ст. ЗО ЦПК, яка лередбачає обов'я­зок доказування та подання доказів, стосується тільки осіб, які беруть участь у справі.


<