§ 1. Поняття та значення стадії судового розгляду : Цивільне процеесуальне право України - Комаров В.В. : Книги по праву, правоведение

§ 1. Поняття та значення стадії судового розгляду

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 
РЕКЛАМА
<

Розгляд та вирішення цивільної справи є основною, цен­тральною стадією цивільного процесу. На цій стадії розвитку цивільно-процесуальної діяльності суд виконує завдання цивіль­ного судочинства, що були поставлені перед ним і полягають в охороні прав і законних інтересів фізичних, юридичних осіб, дер­жави шляхом всебічного розгляду та вирішення цивільних справ у повній відповідності з чинним законодавством (ст. 2 ЦПК).

Судовий розгляд досягає своєї мети лише в тому випадку, якщо він відбувається в суворій відповідності з вимогами цивіль­ного процесуального законодавства, з дотриманням процесуаль­ної форми, що є гарантією здійснення правосуддя у цивільних справах і забезпечує захист прав та інтересів громадян і органі­зацій, що охороняються законом.

Згідно із ст. 159 ЦПК розгляд цивільної справи відбувається у судовому засіданні з обов'язковим повідомленням осіб, які бе­руть участь у справі. Судове засідання проводиться в приміщенні суду, а з найбільш актуальних справ і справ, що мають широкий громадський інтерес, — безпосередньо на підприємствах, будо­вах, в установах, КСП та агрофірмах.

У літературі по-різному висвітлюється співвідношення по­нять «судовий розгляд» і «судове засідання». Одні автори вважа­ють судове засідання формою судового розгляду, в якому відбу­вається розгляд і вирішення спору по суті. Інші гадають, що термін «судовий розгляд» означає розгляд і вирішення справи по суті судом першої інстанції.

Думається, що перша думка є більш обґрунтованою{адже су­довий розгляд — це стадія цивільного процесу, що здійснюється у формі судового засідання. Судове засідання є зовнішньою фор­мою стадії судового розгляду.

Стадія судового розгляду, як і інші стадії цивільного проце­су, має специфічну мету. Ця мета полягає у повному, всебічно­му, об'єктивному з'ясуванні фактичних обставин справи в судо­вому засіданні, у з'ясуванні дійсних взаємовідносин сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, їх прав і обов'язків, а та­кож у постановленні законних та обґрунтованих рішень на підставі дотримання процесуального законодавства".,

В постанові Пленуму Верховного Суду України від 21 груд­ня 1990 р. «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції» зазначається, що чітке і неухильне дотримання судами України норм процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції є обов'язковою умовою здійснення завдань цивільного судочинства — забезпечити їх правильне, справедливе, швидке розв'язання з метою захисту і охорони су­спільного ладу і державності республіки, прав і законних інте­ресів громадян, організацій, установ, підприємств, подальшо­го зміцнення законності і правопорядку, недопущення правопо­рушень та виховання громадян у дусі неухильного виконання законів та поваги правил співжиття.

Цивільні справи в усіх судах розглядаються колегіальне або одноособове суддями (ст. 7 ЦПК). Проте згідно із ст. 124і ЦПК у суді першої інстанції переважна більшість категорій цивільних справ розглядається суддею одноособове.

Головуючий керує судовим засіданням, спрямовуючи судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного і об'єктивного з'ясу­вання обставин справи, усуває з судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи, а також забезпечує на­лежний виховний рівень судового процесу. В разі заперечень будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, перекла­дачів проти дій головуючого ці заперечення заносяться до прото­колу судового засідання і питання вирішується всім складом суду. Головуючий вживає необхідних заходів до забезпечення в судово­му засіданні належного порядку (ст. 162 ЦПК).

Чинне цивільне процесуальне законодавство передбачає обо­в'язки присутніх у залі судового засідання. Всі присутні в залі су­дового засідання при вході до нього суду повинні встати. Рішен­ня суду всі присутні в залі заслуховують стоячи. Особи, які беруть

Судовий розгляд цивільних справ________________263

участь у справі, експерти, свідки, перекладачі звертаються до суду та дають свої показання і пояснення стоячи. Відступ від цього правила допускається з дозволу головуючого. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, перекладачі, а також всі при­сутні в залі судового засідання громадяни повинні дотримуватись у судовому засіданні встановленого порядку, беззаперечно підко­рятись відповідним розпорядженням головуючого (ст. 163 ЦПК). В цьому виявляється повага до суду як до органу судової влади, що діє від імені держави.

У випадку, якщо хто-небудь з присутніх у судовому засіданні порушує встановлений порядок, головуючий може застосувати до цієї особи відповідні заходи, передбачені законом. Так, особі, яка порушила порядок під час розгляду справи, головуючий від імені суду робить попередження. За непідкорення розпоряджен­ню головуючого або порушення порядку під час судового засідан­ня свідок, позивач, відповідач та інші громадяни несуть відпові­дальність за ч. 1 ст. 1852 КпАП. В разі непідкорення розпоряджен­ням головуючого прокурора чи адвоката вони попереджаються. При подальшому непідкоренні вказаних осіб розпорядженням головуючого слухання справи за ухвалою суду може бути відкла­дено, якщо неможливо без шкоди для справи замінити дану осо­бу іншою. Одночасно суд повідомляє про це відповідно вищесто­ящого прокурора чи президію колегії адвокатів. При порушенні порядку в судовому засіданні сторонами або третіми особами суд відкладає розгляд справи чи видаляє порушників із залу судово­го засідання на весь час судового розгляду або на частину його. В останньому випадку головуючий знайомить особу після повер­нення її до залу судового засідання з процесуальними діями, вчи­неними в її відсутності (ст. 164 ЦПК).

Стадія судового розгляду характеризується і тим, що на цій стадії найповніше реалізуються не лише завдання, але й принци­пи цивільного процесуального права, а саме: незалежність суддів і підкорення їх лише закону, здійснення правосуддя лише судом, гласність, усність, безпосередність, національна мова судочин­ства, рівність громадян перед законом і судом, диспозитивність, змагальність, процесуальна рівноправність тощо.

Таким чином£ £тадія судового розгляду — це центральна, обов'язкова стадія цивільного процесу, що складається із сукуп­ності процесуальний дій суду та інших учасників процесуальної діяльності, спрямованих (залежно від виду провадження) на з'ясування наявності чи відсутності прав і обов'язків, встановлен­ня факту або стану, законності дій-адміністративних органів і по­садових осіб, постанову законних та обґрунтованих рішень, а та­кож на виконання функції суду з виховання громадян у дусі по­ваги до закону та неухильного його виконання.


<