§ 3. Призначення справи до судового розгляду. Повідомлення і виклики суду : Цивільне процеесуальне право України - Комаров В.В. : Книги по праву, правоведение

§ 3. Призначення справи до судового розгляду. Повідомлення і виклики суду

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 
РЕКЛАМА
<

Призначення справи до судового розгляду може мати місце лише після того, як будуть проведені всі необхідні дії по її підготовці.|Справа вважається підготовленою, якщо уточнені всі вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі; встановле­но коло фактів, що мають значення для справи; з'ясовані і вит­ребувані необхідні докази; визначений склад осіб, які беруть участь у справі; відповідачу вручена копія заяви, а у необхідних випадках і копії доданих до неї документів; особи, які беруть участь у справі, повідомлені про місце і час розгляду справи. )

Згідно із ст. 147 ЦПК після закінчення підготовки справи до судового розгляду суддя постановляє ухвалу про призначення справи до розгляду, в якій вказує всі підготовчі дії, проведені у даній справі, визначає коло осіб, які підлягають виклику в судо­ве засідання, і встановлює час та місце її розгляду.

Час розгляду справи призначається суддею з урахуванням встановленого законом для даної категорії справ строку їх роз­гляду. Місцем розгляду більшості справ є приміщення суду, що прийняв справу до провадження.

Необхідною умовою здійснення правосудця, своєчасного за­хисту прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, є дотри­мання встановлених цивільним процесуальним законодавством строків розгляду цивільних справ. Трудові справи повинні бути розглянуті судом у семиденний строк, справи про стягнення алі­ментів і про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника, — у десятиденний строк, всі інші справи — у п'ятнадцятиденнии строк (ст. 148 ЦПК). Строк розгляду справи обчислюється з дня закінчення підготовки по справі.

Проте в деяких випадках встановлений законом строк роз­гляду справи обчислюється з дня надходження заяви. Мова йде перш за все про справи, які виникають з адміністративно-право­вих відносин. Так, наприклад, скарги на неправильності в спис­ках виборців чи в списках громадян, які мають право брати участь у референдумі, суд повинен розглянути не пізніше трьох днів, включаючи і день надходження заяви, якщо вона подана не пізніше дванадцятої години цього дня (ст. 241 ЦПК); скарги на дії органів і службових осіб у зв'язку з накладенням адміністративних стягнень розглядаються судом не пізніше як у десятиденний строк з дня їх надходження (ст. 246 ЦПК). Справа про визнання страй­ку незаконним повинна бути розглянута судом, включаючи стро­ки підготовки справи до судового розгляду, не пізніше як у семи­денний строк (ст. 23 Закону України від 3 березня 1998 р. «Про порядок вирішення трудових спорів (конфліктів)»).

Суд зобов'язаний своєчасно повідомити осіб, які беруть участь у справі, про день розгляду справи, щоб надати їм можливість на­лежним чином підготуватися до участі в судовому засіданні.

Судові виклики і повідомлення провадяться повістками, що надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експер­там, представникам громадських організацій і трудових колективів за адресою, вказаною стороною, цими особами або інши­ми учасниками процесу.

Повідомлення — це процесуальна'дія суду, що адресована особам, які беруть участь у справі. За своїм змістом це сповіщення про час і місце розгляду справи в судовому засіданні. Своєчасне повідомлення осіб, які беруть участь у справі, а також представ­ників громадських організацій і трудових колективів про час і місце судового засідання або вчинення процесуальних ,рй забез­печує для них можливість особистої участі в судовому засіданні або в проведенні процесуальної дії. Питання про явку в суд ви­рішується, як правило, особами, які беруть участь у справі, гро­мадськими організаціями і трудовими колективами, які не є сто­роною в справі.

На відміну від осіб, які беруть участь у справі, явка в судове засідання свідків, експертів, перекладачів є обов'язковою, тому вони викликаються в суд. Судовий виклик — вимога суду з'яви­тися до суду для здійснення тієї чи іншої процесуальної дії.

Повістки разом із зворотною розпискою надсилаються реко­мендованим листом або через розсильних. Як виняток, повістки можна видати на руки стороні або її представникові з їх згоди для вручення відповідним особам (ст. 90 ЦПК). Повістка повинна бути завчасно вручена особі, яка викликається, але у всякому разі не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання (ст. 91 ЦПК).

Повістка про виклик до суду повинна містити в собі: най­менування і адресу суду із зазначенням місця, дня і часу явки за викликом; назву справи, по якій робиться виклик, вказівку, як ,; хто викликається дана особа (як позивач, відповідач, третя осо- ;| ба, свідок, експерт, перекладач); вказівку, викликається дана особа в судове засідання чи на прийом до судді; попередження про наслідки неявки або неповідомлення про причини неявки в судове засідання.

В необхідних випадках залежно від складності і характеру справи суд з повісткою про виклик відповідача направляє йому копію позовної заяви і копії документів, доданих до неї. У по­вістці, що надсилається відповідачеві, має бути зазначено, що при наявності у нього заперечень проти позову він повинен подати докази на підтвердження своїх заперечень (ст. 92 ЦПК).

Повістки про виклик, адресовані громадянам, вручаються їм під розписку. Зворотна розписка з їх підписом підлягає по­верненню до суду із зазначенням часу одержання. Повістка, адресована підприємству, установі, організації^ їх об'єднанню, інший громадській організації, вручається відповідній служ­бовій особі, яка розписується про одержання її на зворотній розписці. Якщо особа, яка викликається, не буде виявлена у місці проживання, повістку вручають будь-кому з дорослих членів сім'ї, які проживають разом з нею, а при відсутності їх — домоуправлінню або адміністрації за місцем роботи, а в сільській місцевості — виконкому сільської Ради. Службова особа, яка одержала повістку, зобов'язана під_свою відпові­дальність негайно вручити її належній особі.

При відмові адресата одержати повістку особа, яка її достав­ляє, робить відповідну відмітку на повістці, яка повертається до суду. Відмітка про відмову одержати повістку стверджується під­писом службової особи домоуправління чи виконкому сільської Ради, або представника адміністрації за місцем роботи, або підпи­сами не менше двох громадян (ст. 94 ЦПК).

Судові повістки-повідомлення надсилаються особам, які бе­руть участь у справі, з приводу вчинення процесуальних дій, в яких участь цих осіб не є обов'язковою. Повістка-повідомлення повинна містити найменування і адресу суду, назву справи, вка­зівку про те, яку процесуальну дію буде вчинено, місце, день і час її вчинення (ст. 93 ЦПК).

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'я­зані повідомляти суд про зміну своєї адреси під час проваджен­ня справи. При відсутності заяви про зміну адреси повістки над­силаються на останню відому судові адресу і вважаються дос­тавленими, навіть якщо адресат за цією адресою більше не проживає. За невиконання обов'язку повідомляти суд про зміну своєї адреси під час провадження по справі суд вправі на сто­рони та інших осіб, які беруть участь у справі, накласти штраф у розмірі до одного неоподаткованого мінімуму доходів грома­дян (ч. 2 ст. 95 ЦПК).

Якщо місце фактичного перебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження повістки з підписом І службової особи виконкому сільської Ради за місцем знаходжен-

•       ня майна відповідача або домоуправління останнього відомого

•       місця перебування відповідача про те, що вручити повістку адресатові не можна через його відсутність (ст. 96 ЦПК).

Виняток становлять справи про стягнення аліментів і про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров я, а також втратою годувальника, по яких суддя зобов'язаний оголосити розшук відповідача через органи внут­рішніх справ. Крім того, розшук відповідача, якщо місце його фактичного перебування невідоме, може бути оголошений су­дом як з власної ініціативи, так і за заявою позивача і по інших справах. Розшук відповідача провадиться за ухвалою суду або судді органами внутрішніх справ (ст. 97 ЦПК). Витрати за роз­шук стягуються судом на користь держави. Розмір витрат, по­в'язаних з розшуком відповідачів, визначається Постановою Кабінету Міністрів від 1 лютого 1995 р. «Про визначення розмі­ру витрат, пов'язаних з розшуком відповідачів у цивільних спра­вах»1 і складає до п'яти мінімальних заробітних плат.


<