§ 2. Зміст і порядок провадження підготовки цивільних справ до судового розгляду. : Цивільне процеесуальне право України - Комаров В.В. : Книги по праву, правоведение

§ 2. Зміст і порядок провадження підготовки цивільних справ до судового розгляду.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 
РЕКЛАМА
<

Підготовка цивільної справи до судового розгляду про­вадиться одноособове суддею.

Зміст процесуальних дій по підготовці справи до судового роз­гляду визначається ст. 143 ЦПК. їх перелік не є вичерпним, ос­кільки підготовка справи до судового розгляду повинна провади­тись з урахуванням особливостей тієї чи іншої категорії справ (тру-дових, житлових, кооперативних та ін.), В той же час здійснення ряду процесуальних дій обов'язкове по будь-якій справі.

Незалежно від категорії справи всі дії судді по підготовці справи можна поділити на такі групи: 1) визначення характеру спірних правовідносин і змісту правової вимоги, матеріального закону, який їх регулює, фактів, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог і заперечень; 2) з'ясування доказів, необ­хідних для підтвердження зазначених фактів і вжиття заходів до своєчасної їх подачі; 3) визначення кола осіб, які мають брати участь у процесі; 4) заходи до забезпечення своєчасної явки в судове засідання учасників процесу.

На стадії підготовки справи до судового розгляду необхідно якомога точніше визначити коло юридичне значущих фактів, які обґрунтовують вимоги позивача і заперечення відповідача, тоб­то визначити предмет доказування. З цією метою суддя опитує позивача по суті заявлених ним позовних вимог, з'ясовує у ньо­го можливі з боку відповідача заперечення (п. 1 ст. 143 ЦПК). Опитування позивача обов'язкове, якщо заяву в суд він подає особисто. Проте суддя має право викликати позивача для опи­тування і у випадку подання ним заяви поштою.

У необхідних випадках з урахуванням характеру конкретної справи, неповноти доказів та інших обставин суддя викликає відповідача для попереднього опиту з обставин справи, з'ясовує можливі з його боку заперечення проти позову. По особливо складних справах суддя може запропонувати відповідачеві пода­ти письмові пояснення в справі. Виклик відповідача провадить­ся одночасно з врученням йому копії позовної заяви та поданих позивачем документів (п. 2 ст. 143). Виклик відповідача для бе­сіди бажаний, зокрема, якщо в позовній заяві містяться вказівки про наявні у нього заперечення проти позову.

Суддя має право викликати позивача повторно, якщо відпо­відач заявив істотні заперечення проти позову і якщо про наведені ним факти не міститься відомостей у позовній заяві і в доданих до неї документах, або в разі, якщо відповідач виявив згоду добро­вільно виконати вимоги позивача чи укласти мирову угоду.

Позивач і відповідач можуть бути викликані одночасно, якщо суддя визнає це за необхідне для повнішого з'ясування взає­мних вимог.

Як відомо, суд приступає до розгляду цивільної справи не тільки за заявою особи, що звернулася за захистом свого права чи охоронюваного законом інтересу, але й за заявами прокуро-ра4 органів державного управління, профспілок, підприємств, ус­танов, організацій та окремих громадян, які захищають права інших осіб, а також за заявою органів Антимонопольного комі­тету України. При зверненні до суду вказаних суб'єктів суддя також залучає їх до участі в підготовці справи до судового роз­гляду. При цьому суддя має право в необхідних випадках запро­понувати їм уточнити підстави заявлених вимог, назвати додат­кові докази, що підтверджують ці вимоги, або вказати на джере­ла отримання доказів, подати розрахунок сум, які підлягають стягненню, тощо.

Уточнивши коло обставин, які мають значення для справи, виз­начивши характер спірних правовідносин і зміст правової вимоги, суддя визначає норму матеріального права, що регулює ці відноси­ни, і на її основі остаточно окреслює предмет доказування. >

Аналіз фактів предмета доказування дає змогу правильно визначити коло доказів, необхідних для правильного вирішення справи. При збиранні доказів слід керуватися вимогами ст. 28 ЦПК про належність доказів і ст. 29 ЦПК про допустимість за­собів доказування. При цьому слід мати на увазі, що кожна сто­рона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. У випадках, коли щодо витребування доказів для сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є труднощі, суд за їх клопотаннями сприяє у витребуванні таких доказів (ст. ЗО ЦПК). Зокрема, суддя вимагає від підприємств, установ, орга­нізацій, а також від громадян письмові та речові докази або на­дає особам, які беруть участь у справі, повноваження на право одержання цих доказів для подачі їх до суду, а також за їх клопо­танням вживає заходів до забезпечення доказів (п. 7 ст. 143 ЦПК). Таким чином, суддя не повинен збирати докази за своєю ініціати­вою, але зобов'язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.

При необхідності збирання доказів в іншому місті або райо­ні суддя доручає відповідному судові за місцем знаходження до­казів провести певні процесуальні дії, про що постановляє ухва­лу про судове доручення. Ця ухвала обов'язкова для суду, якому вона адресована, і має бути виконана в строк до десяти днів (ст. 33, п. 10 ст. 143 ЦПК).

Готуючи справу до судового розгляду, суддя у невідкладних випадках з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, про­вадить місцевий огляд (п. 9 ст. 143 ЦПК). Зокрема, закон вима­гає негайно оглядати продукти та інші речі, що швидко псують­ся (ст. 55 ЦПК). Про результати огляду складається протї>кіЬл;.

Підготовка цивільних справ до судового розгляду

У процесі підготовки справи до судового розгляду суддею та­кож вирішується питання про допит свідків, якщо свідок внас­лідок хвороби, старості, інвалідності або з інших поважних при­чин не може з'явитись на виклик суду (ст. 45 ЦПК).

Згідно з п. 8 ст. 143 ЦПК суддя має право з урахуванням думки осіб, які беруть участь у справі, вирішувати питання про проведен­ня експертизи (медичної, психіатричної, хімічної, бухгалтерської тощо), коли необхідність у цьому виникає для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки або ремесла. При призначенні екс­пертизи повинні враховуватись статті 57-61 ЦПК, а також положен­ня Закону України від 25 лютого 1994 р. «Про судову експертизу», Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, зат­вердженої наказом Міністерства юстиції України 8 жовтня 1998 р., та постанови Пленуму Верховного Суду України від ЗО травня 1997 р. «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах». Причому особам, які беруть участь у справі, необхідно роз'яснити їх право поставити перед експертами запитання.

У разі необхідності суддя може призначити додаткову експер­тизу, доручити її проведення тому самому або іншому експерту. Зокрема, додаткова експертиза може бути призначена, якщо по­передній висновок експерта є неповним або неясним.}Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об'єкти чи не дав вичерпних відповідей на поставлені перед ним запитання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладе­ний або має невизначений, неконкретний характер. Суддя має право також призначити комісійну експертизу, коли є потреба провести дослідження за участю кількох експертів-фахівців в одній галузі знань, або комплексну — за участю кількох експертів, які є фахівцями у різних галузях знань. Повторну експертизу суддя в цій стадії призначити не може, оскільки визнати первісний висновок експерта необгрунтованим чи таким, що суперечить іншим мате­ріалам справи, можливо тільки у судовому засіданні.

Слід мати на увазі, що неприпустимо призначення експертизи у випадках, коли з'ясування певних обставин не потребує спе­ціальних знань, а також ставити перед експертом правові запи­тання, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду (зокрема, щодо вини, недієздатності).

Визначивши норму матеріального права, що підлягає засто­суванню, предмет доказування, коло необхідних доказів по справі, суддя вирішує питання про склад осіб, які повинні взяти участь у процесі.]ГІри цьому суддя перш за все повинен переконатися в тому, що сторони є належними, і в разі необхідності вжити заходів до заміни неналежної сторони належною. Зокрема, необхідна з'я­сувати ставлення позивача до заміни його або відповідача особа­ми, яким належить право вимагати або які повинні відповідати за позовом; повідомити заінтересованих осіб і організації про пода­ний позов і роз'яснити їм право вступити в справу.

Необхідно також встановити осіб, які можуть брати участь у справі як співпозивачі і співвідповідачі. Це особливо важливо, коли співучасть по тій чи іншій справі є обов'язковою.Щаприк-лад, якщо за позовом про відшкодування збитків, заподіяних працівником підприємству, установі, організації, будуть дані про винні дії чи бездіяльність посадових осіб, які сприяли заподіян­ню шкоди, суддя повинен обговорити питання про притягнення цих осіб до справи як співвідповідачів.

При визначенні складу учасників процесу по справі необхід­но вжити заходів щодо забезпечення участі третіх осіб (п. З ст. 143 ЦПК). Як відомо, треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору (ст. 107 ЦПК), можуть вступати в процес тільки з власної ініціативи. Притягнення їх в процес не допускається. Тому у разі необхідності суддя повинен тільки повідомити третіх осіб про можливість їх вступу в процес. Треті особи, які не заяв­ляють самостійних вимог на предмет спору (ст. 108 ЦПК), допус­каються в процес за їх ініціативою, а також можуть бути притяг­нуті до справи за клопотанням сторін, прокурора або з ініціати­ви суду. При вирішенні цього питання особлива увага повинна бути звернута суддею на притягнення третіх осіб, які не заявля­ють самостійних вимог, до участі в трудових спорах.

В стадії підготовки справи до судового розгляду судця вирішує питання про участь у справі прокурора та відповідного органу дер­жавного управління|п. 4 ст. 143 ЦПК). Оскільки ЦПК не перед­бачає випадків обов'язкової участі прокурора в цивільному про-цесі, суддя повинен повідомити прокурора про час розгляду спра­ви, порушеної тільки за його ініціативою. Що стосується органів державного управління, то суддя обов'язково повинен притягну­ти їх для дачі висновку по справі, якщо про це є пряма вказівка в законі (ст. 259 ЦПК, статті 69, 71, 75, 76, 119 КпШС та ін.). При розгляді справи про розірвання шлюбу з особою, визнаною в ус­тановленому порядку безвісно відсутньою або недієздатною внас-

Підготовка цивільних справ до судового розгляду               255

лщок душевної хвороби чи недоумства, суддя повинен вирішити питання про притягнення до участі в справі представника органів опіки і піклування для охорони майнових прав відповідача, а та­кож для забезпечення інтересів дітей (п. 12 ст. 143 ЦПК).

У разі, якщо справа має значний громадський інтерес, суддя в порядку підготовки справи до судового розгляду повинен своє­часно повідомити трудовий колектив або громадську організацію, яка не є стороною в справі, про заяви, що надійшли, і роз'яснити цим колективам чи організаціям їх право виділити представника для участі в справі і порядок оформлення його повноважень, а та­кож процесуальні права і обов'язки (п. 5 ст. 143 ЦПК).

Особи, які беруть участь у справі, користуються процесуаль­ними правами і несуть обов'язки не тільки при розгляді справи, але і при її підготовці до судового розгляду. Тому суддя роз'яс­нює їм права та обов'язки. Роз'яснення сторонамо~а іншим осо­бам, які беруть участь у справі, їх прав та обов'язків у стадії підготовки справи до судового розгляду запобігає відкладенню розгляду справи, яке неминуче у тих випадках, коли в судовому засіданні позивач заявляє про зміну предмета або підстави позо­ву, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, коли відповідач пред'являє зустрічний позов або коли порушуються клопотання про притягнення нових учасників процесу, витребу­вання додаткових доказів.

У тих випадках, коли спір може бути розглянутий товарись­ким судом або переданий на розгляд третейського суду, суддя по­винен роз'яснити сторонам їх право звернутись для вирішення спору до товариського або третейського суду (п. 11 ст. 143 ЦПК). Оскільки згода сторін передати спір на вирішення третейського чи товариського суду тягне за собою закриття судом проваджен­ня у справі, суддя повинен роз'яснити позивачу та відповідачу правові наслідки таких процесуальних дій.

Щивільним процесуальним законодавством передбачені також інші дії судді по підготовці цивільних справ до судового розгля­ду. Так, суддя вправі постановити ухвалу про об'єднання або ро­з'єднання позовів (статті 144, 145 ЦПК). Об'єднання позовних вимог допустиме у тих випадках, коли вони взаємопов'язані і це буде сприяти більш швидкому і правильному вирішенню справи.

Роз'єднання одного або кількох поєднаних в одне проваджен­ня позовів у самостійні провадження може мати місце в разі, якщо їх,еузиіємий розгляд ускладнює вирішення справи.

В стадії підготовки справи до судового розгляду суддя вправі вжити заходів до забезпечення позову, що створює реальні га­рантії для подальшого виконання судових рішень (ст. 149 ЦПК). Суддя вправі вжити заходів і до забезпечення доказів. При цьо­му треба мати на увазі, що коло доказів, які можуть бути забез­печені, законом не обмежене (статті 35-37 ЦПК).

Щивільне процесуальне законодавство встановлює строк підго­товки справи до судового розгляду (ст. 146 ЦПК). За загальним правилом підготовка справи до судового розгляду повинна бути проведена не більш як у семиденний строк, а у виключних випад­ках по складних справах цей строк може бути продовжений до двад­цяти днів з дня прийняття заяви/(наприклад, по справах, що вима­гають призначення експертизи, направлення судового доручення, витребування матеріалів від громадян і організацій, які перебува­ють поза районом діяльності суду, що розглядає справу, тощо). Це правило має дисциплінуюче значення. Продовжуючи строк підго­товки справи до судового розгляду, суддя повинен постановити мотивовану ухвалу. Строк підготовки починає обчислюватися з моменту прийняття заяви до провадження суду і закінчується поста-новленням ухвали про призначення справи до розгляду,

По закінченні підготовки справи до судового розгляду суддя вживає заходів до забезпечення своєчасної явки в судове засідан­ня всіх учасників процесу, що є обов'язковою умовою правильного і швидкого розгляду і вирішення цивільних справ. Розгляд спра­ви у відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, не по­відомлених про час і місце судового засідання, — безумовна підста­ва до скасування рішення суду (п. 7 ч. 2 ст. 314 ЦПК).


<