§ 1. Мета і значення підготовки справи до судового розгляду : Цивільне процеесуальне право України - Комаров В.В. : Книги по праву, правоведение

§ 1. Мета і значення підготовки справи до судового розгляду

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 
РЕКЛАМА
<

Законність і обґрунтованість судового рішення, швид­кість розгляду цивільної справи значною мірою залежать від повноти її підготовки до судового розгляду. Тут закладається основа успішного вирішення судом спору про право чи іншої правової вимоги. В постанові Пленуму Верховного Суду Украї­ни від 5 березня 1977 р. № 1 із змінами на 25 травня 1998 р. «Про підготовку цивільних справ до судового розгляду» підкреслено, що підготовка справ до судового розгляду — важлива самостійна стадія цивільного процесу, метою якої є забезпечення правиль­ного і своєчасного вирішення цивільних справ. Підготовка кож­ної цивільної справи до розгляду в судовому засіданні, незалеж­но від її складності, є обов'язковою і повинна бути проведена в строки, передбачені ст. 146 ЦПК1. Підготовка справи до судового розгляду є обов'язковою і при новому розгляді справи після ска­сування раніше постановленого рішення2.

Належно проведена підготовка справи до судового розгля­ду має значення для якісного вирішення цивільних справ. Недо­оцінка значення цієї стадії процесу, формальне ставлення до неї призводить до відкладення розгляду справи, тяганини, а нерідко і до постановлення необгрунтованих рішень.

Підготовка справи до судового розгляду починається після прийняття заяви суддею і продовжується до призначення справи до розгляду (статті 143,147 ЦПК). Не можна визнати правильним здійснення підготовчих дій (збирання доказів, призначення експер­тизи тощо) до порушення справи, оскільки це суперечить закону. Підготовка цивільної справи до судового розгляду повинна бути процесуально оформлена, хоча прямої вказівки про це в ЦПК немає. Однак підготовчі дії в окремих випадках можна на­мічати і під час прийняття заяви до провадження суду, на що звер­нув увагу Пленум Верховного Суду України. У постанові «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції» від 21 грудня 1990 р. № 9 із змінами на 25 травня 1998 р. Верховний Суд роз'яс­нив, що при постановленні ухвали про прийняття заяви і пору­шення справи суддя крім статей 5, 136 ЦПК керується ст. 143 цього Кодексу, якщо в ухвалі зазначається про процесуальні дії, які слід провести при підготовці справи до судового розгляду1. Разом з тим про процесуальні дії, що підлягають здійсненню в порядку підготовки справи до судового розгляду, правильніше було б зазначати суддею в самостійній ухвалі про підготовку справи до судового розгляду без повідомлення осіб, які беруть участь у справі. Постановляючи ухвалу про підготовку справи, суддя повинен керуватися ст. 232 ЦПК, в якій закріплено, що пи­тання, зв'язані з рухом справи в суді першої інстанції, вирішують­ся мотивованими ухвалами.


<