§ 1. Право на звернення до суду за судовим захистом : Цивільне процеесуальне право України - Комаров В.В. : Книги по праву, правоведение

§ 1. Право на звернення до суду за судовим захистом

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 
РЕКЛАМА
<

Право на звернення до суду за судовим захистом прав та інтересів, які охоронюються законом, — одне із важливіших конституційних прав громадян. Так, відповідно до ст. 55 Консти­туції України права і свободи людини і громадянина захищають­ся судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право після використання всіх національних засобів право­вого захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відпо­відних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.

Чинне цивільне процесуальне законодавство також передба­чає можливість реалізації права на судовий захист заінтересова­ними особами. Так, відповідно до ст. 4 ЦПК усяка заінтересова­на особа вправі в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом порушеного або оспорюваного права чи охо-ронюваного законом інтересу. Відмова від права на звернення до суду недійсна. Останнє положення є однією з гарантій реалізації права на звернення до суду за судовим захистом.

1 Цивільне процесуальне законодавство передбачає і коло осіб, за заявою яких може бути порушена цивільна справа у суді.

Суд приступає до розгляду цивільної справи:

1) за заявою особи, яка звертається за захистом свого права або охоронюваного законом інтересу;

2) за заявою прокурора;

3) за заявою органів державного управління, профспілок, дер-ч І' жавних підприємств, установ, організацій, колгоспів, їх об'єднань, інших громадських організацій або окремих громадян у випадках, коли за законом вони можуть звер­татися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб;

4) за заявою органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компе­тенції (ст. 5 ЦПК).

Таким чином, можна зробити висновок про те, що право звернення до суду мають не тільки громадяни, а також юридичні та посадові особи тощо^

Законодавець розділив осіб, яким надано право звернення до суду, на тих, хто звертається за захистом своїх прав або охоро-нюваних законом інтересів (п. 1 ст. 5 ЦПК), та на осіб, які звер­таються до суду за захистом інтересів держави та прав і охоро-нюваних законом інтересів інших осіб (пп. 2- 4 ст. 5 ЦПК).

У першому випадку (п. 1 ст. 5 ЦПК) суб'єкт звернення до суду за судовим захистом має матеріально-правову та процесуально-правову заінтересованість у вирішенні справи, а у другому випад­ку (пп. 2- 4 ст. 5 ЦПК) — тільки процесуально-правову.

Слід також відмітити, що право звернення до суду за судо: вим захистом мають не тільки громадяни, юридичні та посадові особи, певні органи та організації. Так, відповідно до п. 5 ст. З Закону України від 27 березня 1991 р. «Про підприємства в Ук­раїні» вихід структурних підрозділів та самостійних підприємств з об'єднань може здійснюватись за згодою власника майна або уповноваженого ним органу і за участю трудового колективу з наданням їм права підприємства. Відмова власника може бути ос­каржена трудовим колективом у суді. Таким чином, зміст наве­деного положення закону дозволяє зробити висновок про те, що трудовий колектив може бути суб'єктом звернення до суду за судовим захистом.

Право на звернення до суду за судовим захистом — це інсти­тут цивільного процесуального права, який регулює підстави та порядок порушення судової діяльності по захисту прав та охоро-нюваних законом інтересів. Процесуальні наслідки реалізації права на звернення до суду — виникнення судової діяльності по здійсненню правосуддя з цивільної справи і постановлення судо­вого рішення як результат цієї діяльності. Для цього інституту не має значення питання про характер судового рішення — про за­доволення заяви або про відмову у ньому. Якщо у ході розгляду справи з'ясується, що особа, яка звернулася до суду, не має наї це права, то справа повинна бути закрита або заява повинна бути залишена без розгляду.

Коли особа звернулася до суду з заявою, то суддя повинен ви­рішити питання про наявність у даної особи права на звернення до суду за судовим захистом, тобто вирішити питання процесу­ального характеру, бо передумови права на звернення до суду за судовим захистом закріплені у цивільному процесуальному зако­нодавстві. При прийнятті заяви і порушенні цивільної справи суддя не може вирішувати питання матеріально-правового ха­рактеру. Безпідставна відмова у прийнятті заяви являє собою відмову у здійсненні правосуддя. Так, наприклад,- суддя не може відмовити у прийнятті заяви і порушенні цивільної справи на підставі того, що заінтересована особа не дотрималася терміну на звернення до суду. Цей факт повинен урахувати суд при ви­несенні рішення.

Право на звернення до суду за судовим захистом може бути реалізовано заінтересованою особою лише у тому випадку, якщо нею буде додержано встановленого законом порядку звернення до суду за судовим захистом.


<