§ 5. Забезпечення позову : Цивільне процеесуальне право України - Комаров В.В. : Книги по праву, правоведение

§ 5. Забезпечення позову

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 
РЕКЛАМА
<

Позивач, звертаючись до суду з позовом, може вимага­ти від суду певних гарантій того, що у випадку постановлення рішення по справі на його користь рішення можна буде викона­ти в примусовому порядку, якщо відповідач буде ухилятися від добровільного виконання. Тому суд або суддя на прохання осіб, які беруть участь у справі, або за своєю ініціативою може вжити заходів до забезпечення позову.

Під забезпеченням позову треба розуміти вжиття суддею чи судом певних заходів, передбачених законом, які гарантують ре­альне виконання майбутнього рішення. Процесуальне законодав­ство передбачає загальні підстави, при наявності яких суд може за­стосувати забезпечення позову. Воно допускається в усякій стадії справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (ст. 149 ЦПК).

Приймаючи до свого провадження справи про стягнення алі­ментів, заробітної плати, відшкодування шкоди, заподіяної кал­іцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою го­дувальника, суддя з власної ініціативи вирішує питання про за­безпечення позову. Залежно від обставин справи суд чи суддя може забезпечити позов повністю або частково. Заява про забез­печення позову вирішується суддею чи судом, який розглядає справу, в той же день без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 152 ЦПК передбачає і способи забезпечення позову. Позов може забезпечуватися такими способами: 1) накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною провадити певні дії; 3) забороною іншим особам провадити платежі або пе­редавати майно відповідачеві; 4) зупиненням продажу описано­го майна, якщо подано позов про право власності на дане май­но £бо про виключення його з опису; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого напису нотаріального органу, коли борж­ник оспорює цей напис у позовному порядку.

Застосування деяких способів забезпечення позову обмежуєть­ся законом. Так, не допускається забезпечення позову шляхом на­кладання арешту на заробітну плату, доходи колгоспників за ро­боту в колгоспі, пенсію та стипендію, допомогу по соціальному страхуванню, виплачувану при тимчасовій непрацездатності, а також на допомогу, виплачувану касами взаємодопомоги кол­госпів. Однак ці обмеження не поширюються на позови про стяг­нення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальни­ка, про відшкодування збитків, заподіяних розкраданням держав-ного-'йбо громадського майна. Забезпечувати позови до державних підприємств, установ, організацій, колгоспів, Інших коопера­тивних організацій, їх об'єднань, інших громадських організацій дозволяється тільки у формі заборони проводити певні дії.

Цивільне процесуальне законодавство при забезпеченні по­зову в однаковій мірі захищає інтереси як позивача, так і відпові­дача. Зокрема, суд або суддя може за заявою однієї з сторін і зва­жаючи на пояснення другої сторони допустити заміну одного способу забезпечення позову іншим, а також допустити кілька за­безпечень з тим, щоб загальна їх сума не перевищувала позовної. При забезпеченні позову, що має грошову оцінку, відповідач може з дозволу суду або судді замість допущеного забезпечення внести в депозит суду позовну суму і цим самим звільнитися від забезпечення позову. Суд або суддя, допускаючи забезпечення позову, може вимагати від позивача забезпечення можливих для відповідача збитків. Якщо позивачу відмовлено в позові, то після набрання рішенням законної сили відповідач може стягнути з позивача збитки, завдані забезпеченням позову.

Особи, винні в порушенні заборони проводити певні дії, а та­кож проводити платежі або передавати майно відповідачеві, за ухвалою суду можуть бути оштрафовані. Крім того, позивач вправі стягнути з цих осіб збитки, завдані невиконанням ухвали про забезпечення позову.

Суд, який розглядає справу по суті, може скасувати ухвалу судді про забезпечення позову. Це питання вирішується в судо­вому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб у судове засідання не перешкоджає розглядові питання про скасування забезпечення позову. Якщо в позові буде відмовлено, вжиті заходи по забезпеченню позову зберігаються до набрання рішенням законної сили. Проте суд може одночас­но з постановленням рішення або після цього постановити ухвалу про скасування забезпечення позову.

Ухвали з питань забезпечення позову можуть бути оскаржені. Строк на подачу скарги чи подання прокурора на ухвалу про забез­печення позову, постановленому у відсутності скаржника, почи­нається з наступного дня після того, як йому оголосили ухвалу. Подача скарги чи подання не зупиняє виконання ухвали про забез­печення позову, а також не перешкоджає дальшому розгляду спра­ви. Подача скарги чи подання на ухвалу Суду про скасування захо­ду, що його вжито для забезпечення позову, або про заміну одного виду забезпечення позову іншим зупиняє виконання цієї ухвали до вирішення скарги чи подання судом вищої інстанції (ст. 15? ЦПК).


<