§ 10. Висновок експерта : Цивільне процеесуальне право України - Комаров В.В. : Книги по праву, правоведение

§ 10. Висновок експерта

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 
РЕКЛАМА
<

іЗисновок експерта — результат експертизи, тобто дое-лідження представлених судом об'єктів, яке провадиться експер-том з метою встановлення обставин, що мають значення для справи. Таким чином, засобом доказування у цивільному процесі є висновок експерта.

Згідно із ст. 57 ЦПК для з'ясування обставин, що мають зна­чення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки або ремесла, суддя в порядку забезпечення до­казів та під час підготовки справи або суд під час розгляду спра­ви можуть призначити експертизу. Експертизу провадять на суді або поза судом, коли це потрібно за характером дослідження або коли об'єкт дослідження неможливо доставити до суду.

Призначаючи експертизу і встановлюючи коло питань, які слід поставити перед експертами, суддя або суд повинні з цьо­го приводу врахувати пропозиції сторін та інших осіб, які бе­руть участь у справі. Відхилення питань, запропонованих осо­бами, які беруть участь у справі, суд зобов'язаний мотивувати. В ухвалі про призначення експертизи належить зазначити, з яких питань потрібні висновки експертів і кому доручається

ПрОВеСТИ експертизу

Експертиза провадиться експертами відповідних установ або іншими спеціалістами, призначеними судом. Експертом може бути призначена будь-яка особа, що володіє необхідними знан­нями для дачі висновку.

У цивільному процесі застосовуються різні експертизи: судо­во-медична, судово-психіатрична, почеркознавча, товарознавча, біологічна та ін. Предметом експертизи не можуть бути питан­ня права.

Іноді в судовій практиці виникає необхідність проведення до­даткової або повторної експертизи. Цивільне процесуальне зако­нодавство передбачає, що в разі необхідності провести додаткові дослідження, а також в разі суперечливості висновків кількох екс­пертів суд може зажадати додаткового висновку або призначи­ти інших експертів (ст. 61 ЦПК).

У законодавстві безпосередньо не передбачається можли­вості призначення комплексної експертизи за участю кількох спеціалістів з різних галузей знання. Однак призначення комплек­сної експертизи не суперечить законодавству. Більше того, в ряді випадків така експертиза необхідна, якщо без застосування знань різних спеціалістів не можна встановити обставини, що входять до предмета доказування.

Достовірність висновку експерта залежить від вибору особи, яку залучають як експерта. Експерт повинен мати спеціальні пізнання, бути компетентним. Крім того, достовірність виснов­ку експерта забезпечується тим, що експерт не може брати участі у розгляді справи і підлягає відводу, якщо він: особисто прямо чи побічно заінтересований у результатах справи; є родичем сторін або інших осіб, які беруть участь у справі; перебуває в особливих стосунках з особами, які беруть участь у справі; зна­ходиться або знаходився у службовій або іншій залежності від сторін, інших осіб, які беруть участь у справі; провадив ревізію, матеріали якої послужили підставою до порушення цивільної справи; виявився некомпетентним (ст. 19 ЦПК).

Підставою для провадження експертизи є ухвала суду (судді). В ухвалі про призначення експертизи вказується: дата й місце складення ухвали про призначення експертизи; назва суду, який призначив експертизу; номер справи, по якій призначена експер­тиза; підстава для призначення експертизи; назва установи» в якій повинна бути проведена експертиза; питання, поставлені перед експертом; матеріали, представлені в розпорядження експерта (об'єкти експертного дослідження, предмети, документи, зразки для порівняльного дослідження і документи, що стосуються пред­мета експертизи, а також інші матеріали, які мають значення для проведення експертизи).

Експерт як учасник цивільних процесуальних правовідносин має певні права та обов'язки. Він має право знайомитися з мате­ріалами справи, брати участь у розгляді справи судом, просити суд про надання йому додаткових матеріалів, відмовитись від дачі висновку, якщо наданих йому матеріалів недостатньо або якщо він не має необхідних знань для виконання покладеного на нього обов'язку (ст. 59 ЦПК).

Особа, яка призначена експертом, повинна з'явитись на вик­лик суду і дати правдивий висновок щодо поставлених їй питань (ст. 58 ЦПК). Якщо експерт злісно ухиляється від явки до суду, відмовляється без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків або дає завідомо неправдивий висновок, до нього застосовуються заходи, передбачені статтями 178 і 179 КК.

Висновок експерта повинен містити в собі докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і об­ґрунтовані відповіді на поставлені судом питання.

Якщо експерт під час проведення експертизи встановить об­ставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, свої міркування про ці обставини він має право внести до свого висновку. Експерт дає у письмовій формі свій мотивований висновок, який приєднується до спра­ви. Суд має право запропонувати експерту дати усне пояснення свого висновку, яке заноситься до протоколу судового засідан­ня, прочитується експертові й підписується ним.

Коли призначено кількох експертів, вони мають право ради­тись між собою. Якщо експерти прийдуть до одного висновку, вони всі підписують його. Експерт, не згодний з іншими експер­тами, складає окремий висновок.

Висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється су­дом за правилами, встановленими ст. 62 ЦПК. Незгода суду з вис­новком експерта повинна бути мотивована в рішенні або ухвалі.

Висновок експерта досліджується в судовому засіданні шля­хом оголошення. Для роз'яснення і доповнення висновку експер­та йому можуть бути поставлені запитання. Першим ставить за­питання експертові особа, за заявою якої призначено експертизу, а потім — інші особи, які беруть участь у справі. Якщо експертизу

Доказування та докази в цивільному судочинстві              213

призначено за ініціативою суду, першим ставить запитання екс­пертові позивач. Головуючий може ставити запитання експертові в будь-який час його допиту (ст. 190 ЦПК).

Висновок експерта оцінюється поряд з іншими доказами і не має переваг перед ними. Разом з тим в оцінці висновку експерта є певна специфіка.

Оцінка висновку експерта містить аналіз дотримання проце­суального порядку підготовки, призначення і проведення експер­тизи, відповідності і повноти висновку експерта завданню, сту­пеню наукової обґрунтованості висновку, фактичних даних з точки зору їх належності й місця в системі інших доказів1.

В результаті оцінки висновку експерта суд може визнати його обгрунтованим і достатнім і покласти в основу рішення. Якщо висновок експерта є неповним, суд (суддя) може призначити до­даткову експертизу. Нарешті, якщо у суду виникають сумніви у достовірності висновку експерта, він може призначити повтор­ну експертизу.


<