§ 1 . Поняття та види підсудності : Цивільне процеесуальне право України - Комаров В.В. : Книги по праву, правоведение

§ 1 . Поняття та види підсудності

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 
РЕКЛАМА
<

Із законодавством про судоустрій та судочинство правосуддя в Україні здійснюється районними (міськими) суда­ми, міжрайонними (окружними) судами, спеціальними судами (воєнними судами гарнізонів, регіонів, Віськово-Морських Сил та міжобласними судами), обласними судами, Київським та Се­вастопольським міськими судами, Верховним Судом України та Верховним Судом Автономної Республіки Крим. У зв'язку з цим при порушенні цивільної справи особами та органами, зазначени­ми у ст. 5 ЦПК, необхідно встановити суд, який повинен розгля­дати дану справу. Якщо при визначенні підвідомчості встанов­люється, який з органів (суд, арбітражний суд, товариський або третейський суд, нотаріат і т. п.) повинен розглянути дану цивіль­ну справу, то при визначенні підсудності встановлюється, який саме суд повинен розглянути і вирішити ту чи іншу цивільну справу по суті, тобто як суд першої інстанції. Для цього цивільним про­цесуальним законодавством і вводиться категорія підсудності.

У цивільно-процесуальній літературі та в судовій практиці поняття «підсудність» застосовують у двох значеннях: по-перше, як інститут цивільного процесуального права, тобто система норм процесуального права, правил про підсудність; по-друге, як властивості конкретної цивільної справи, згідно з якими вона підлягає розгляду в конкретному суді по першій інстанції1.

В останньому випадку йдеться про властивості цивільної справи. Тому необхідно визначити поняття підсудності і стосов­но компетенції судових органів, як сукупності цивільних справ, що підлягають розгляду і вирішенню по суті у тій чи іншій ланці судової системи, в тому чи іншому суді. При цьому за допомо­гою підсудності визначається компетенція кожної ланки судової системи по розгляду та вирішенню по суті цивільних справ. В зв'яз­ку з цим можна визначити два види підсудності: родову та тери­торіальну. В юридичній літературі і судовій практиці не виріше­ним є ще одне питання стосовно підсудності, яке виникає у зв'яз­ку з останніми змінами у цивільно-процесуальному законодавстві. Стаття 124і ЦПК, яка розташована в главі 15 «Підсудність», хоча і називається «Одноособовий розгляд справ у порядку позовного провадження», встановлює окремі правила і стосовно колегіаль­ного розгляду цивільних справ. Правила, що передбачає вказана стаття, приводять до висновку про наявність ще одного критерію класифікації підсудності, тобто до поділу її на певні види. Даний критерій має суб'єктний характер: хто саме повинен розглядати справу — суд колегіальний чи суддя одноособове.

Загальні правила ст. 124і ЦПК зводяться до того, що суддя одноособове розглядає всі цивільні справи, підвідомчі суду. Але справи по спорах про визначення місця проживання і відібрання Дитини, встановлення батьківства, виселення, у разі скасування в касаційному порядку, в порядку судового нагляду або в порядку перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення, по-становленного суддею одноособове, повинні розглядатися коле­гіальним складом суду. Більше того, суд касаційної чи наглядної інстанції в разі скасування одноособове постановленого рішення судді по будь-якій справі може направити її на новий розгляд ко­легіальному суду. Критерієм у данному разі є складність справи.

Цивільно-процесуальний закон встановлює перевагу коле­гіальної підсудності над одноособовою. Так, ч. 2 ст. 124і ЦПК пе­редбачає, що в тому разі, якщо в справі об'єднані позовні вимо­ги, частина яких підлягає колегіальному розгляду, вся справа повинна розглядатися колегіальним складом суду.


<