§ 3. Підвідомчість справ, які виникають з адміністративно-правових відносин : Цивільне процеесуальне право України - Комаров В.В. : Книги по праву, правоведение

§ 3. Підвідомчість справ, які виникають з адміністративно-правових відносин

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 
РЕКЛАМА
<

В статті 24 ЦПК містяться загальні правила (критерії) розмежування підвідомчості в позовному провадженні. Віднос­но справ, які виникають з адміністративно-правових відносин, ЦПК закріпив інший принцип — перерахування в законі справ, що належать до ведення суду. В пункті 2 ч. 1 цієї статті сказано, що судам підвідомчі справи, які виникають з адміністративно-правових відносин, перелічені у ст. 236 ЦПК, а саме:

1) по скаргах на неправильності в списках виборців та в спис­ках громадян, які мають право брати участь у референдумі; 1і) по скаргах на рішення і дії територіальної, окружної (те­риторіальної) виборчої комісії по виборах депутатів і голів сільських, селищних, районних, міських, районних у містах, обласних Рад та заявах про скасування рішення виборчої комісії про реєстрацію кандидата;                            І І •

12)  по скаргах на рішення і дії Центральної та окружної ви­борчих комісій по виборах Президента України та заявах про скасування рішення Центральної виборчої комісії;

13) по заявах про скасування рішення окружної виборчої комісії про реєстрацію кандидата в народні депутати України;

14) по скаргах на рішення і дії Центральної виборчої комісії;

15) по заявах про дострокове припинення повноважень народного депутата України у разі невиконання ним вимог щодо несумі-сництва депутатської діяльності з іншими видами діяльності;

2) по скаргах на дії органів і службових осіб у зв'язку з накла­денням адміністративних стягнень;

3) по скаргах громадян на рішення, дії або бездіяльність дер­жавних органів, юридичних чи службових осіб у сфері уп­равлінської діяльності;

3і) по скаргах на рішення, прийняті відносно релігійних органі­зацій;

З2) за заявами прокурора про визнання правового акта неза­конним;

4) про стягнення з громадян недоїмки по податках, самоопо­даткуванню сільського населення і державному обов'язко­вому страхуванню.

Судом перевіряються законність й обґрунтованість дій адмі­ністративних органів чи службових осіб при розгляді не тільки справ, перелічених в ст. 236 ЦПК, але й справ у позовному по­рядку. Наприклад, в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 р. № 2 «Про деякі питання, що виник­ли в практиці застосування судами житлового кодексу УРСР» по­яснюється, що відповідно до ст. 24 ЦПК судовому розгляду підлягають спори, пов'язані з договором найму жилого при­міщення, зокрема: про надання наймачеві звільненого жилого приміщення в квартирі, в якій він проживає, якщо йому відмов­лено в наданні цього приміщення або на нього видано ордер іншій особі, чи воно передано іншому наймачеві, який проживає в тій же квартирі; про відмову у видачі охоронного свідоцтва; про відмову підприємств, установ, організацій (крім колгоспів) у згоді на обмін або виконкому — у видачі обмінного ордера; про пере­селення на час капітального ремонту житлового будинку1. Це пов язано з тим, що ні один Із перерахованих вище спорів не но­сить в чистому вигляді адміністративно-правового характеру, ці та деякі інші спори ускладнені елементами інших матеріально-правових відносин. В цих справах органічно пов'язані спір про адміністративний акт і спір про суб'єктивне цивільне справо, що виникло на основі адміністративного акта.

Таким чином, критерієм віднесення до судової підвідомчості справ, що виникають з адміністративно-правових відносин, з од­ного боку, є характер спору, що виникає з адміністративно-пра­вових відносин, не пов'язаного з будь-якими цивільно-правови­ми наслідками; з іншого — повинна бути пряма вказівка в законі на віднесення справи до судової підвідомчості.

Згідно із ст. 239 ЦПК і ст. 34 Закону України «Про всеукраї­нський та місцеві референдуми» суди повинні приймати на роз­гляд як скарги осіб, які заявляють про те, що відповідна дільнич­на виборча комісія, складаючи списки виборців і списки грома­дян, які мають право брати участь у референдумі, допустила щодо них неправильності, так і скарги громадян, які заявляють, що до списків неправильно включена та чи інша особа, яка не має виборчого права, або не включена особа, яка його має.

Суд приймає до свого розгляду скаргу лише в тому разі, якщо заяву розглядала і відхилила відповідна дільнична виборча ко­місія, яка подала списки виборців для загального ознайомлення (ч. 1 ст. 240 ЦПК).

Судам підвідомчі справи по скаргах на рішення територіаль­ної, окружної (територіальної) виборчої комісії про відмову в реє­страції кандидата в депутати або на посаду голови Ради, про ска­сування рішення про реєстрацію кандидата, з питань передвибор­чої агітації, про визнання виборів недійсними та заяви виборчої комісії про скасування рішення про реєстрацію кандидата у зв'яз­ку з порушенням заборони використання підпорядкованих кан­дидату і довіреним особам засобів масової інформації для орга­нізації агітаційної роботи (гл. 30-А ЦПК).

Суди розглядають також скарги на рішення Центральної ви­борчої комісії про відмову в реєстрації участі партії (виборчого блоку) у виборах Президента України, на відмову цієї комісії за­реєструвати претендента на кандидата у Президенти України як кандидата у Президенти України, на відмову окружної виборчої комісії в реєстрації ініціативної групи виборців, на рішення Цен­тральної виборчої комісії про визнання виборів недійсними та заяви про скасування рішення Центральної виборчої комісії про реєстрацію кандидата в Президенти України (гл. 30-Б ЦПК).

Судам підвідомчі справи по заявах про скасування рішення окружної виборчої комісії про реєстрацію кандидата в народні депутати України (гл. 30-В ЦПК), а також по скаргах на рішен­ня і дії Центральної виборчої комісії (гл. 30-Г ЦПК). Суди також розглядають справи по заявах про дострокове припинення по­вноважень народного депутата України у разі невиконання ним вимог щодо несумісництва депутатської діяльності з іншими ви­дами діяльності (гл. 30-Д ЦПК).

Суду підвідомчі справи по скаргах громадян на рішення дії або бездіяльність державних органів, юридичних чи службових осіб у сфері управлінської діяльності. В суд можуть бути оскар жені будь-які дії або бездіяльність державних органів, юридич них чи службових осіб, внаслідок яких громадянин позбавлений можливості повністю чи частково реалізувати право, надане йому законом чи іншим нормативним актом (відмова виконко­му місцевої Ради взяти на облік по покращенню житлових умов, зняття з такого обліку, відмова у прописці, в реєстрації транс­портних засобів чи будови, в зарахуванні дітей до дошкільно­го чи шкільного закладу тощо), чи на нього покладене яке-не-будь зобов'язання.

Судам не підвідомчі скарги:

на акти органів законодавчої і виконавчої влади, що підлягають розгляду щодо їх конституційності;

на акти, що стосуються забезпечення обороноздатності дер­жави, державної безпеки, зовнішньополітичної діяльності дер­жави, збереження державної, військової і службової таємниці; на акти і дії службових осіб органів дізнання, поперед­нього слідства, прокуратури, суду, якщо законодавством встановлено інший порядок оскарження;

на акти і дії об'єднань громадян, які відповідно до зако­ну, статуту (положення) належать до їх внутріорганізаційної діяльності або їх виключної компетенції. У судовому порядку можуть бути оскаржені рішення дер­жавних органів з питань: перевищення встановленого законом строку прийняття рішень про реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій; відмови в реєстрації статутів (положень) релігійних організацій; володіння та користування культовими будівлями та майном (ст. 248" ЦПК).

Справи про стягнення недоїмки та інших платежів з держав­них, громадських, кооперативних підприємств, організацій, ус­танов вирішуються, як правило, в адміністративному порядку. Судам же підвідомчі справи про стягнення з громадян України, осіб без громадянства та іноземних фізичних осіб недоїмки по дер­жавних та місцевих податках, самооподаткуванню сільського на­селення і державному обов'язковому страхуванню (п. 4 ст. 236 ЦПК), а також справи про стягнення недоїмки по податках та інших платежах з іноземних юридичних осіб. Судам підвідомчі і справи по заявах митних чи фінансових органів про стягнення з фізичних та іноземних юридичних осіб не виплачених у встанов­лений строк митних зборів, а також вартості не затриманих пред­метів контрабанди. Таким чином, у цій категорії справ має місце виняткова судова підвідомчість.