§ 1. Поняття процесуальних строків та їх види : Цивільне процеесуальне право України - Комаров В.В. : Книги по праву, правоведение

§ 1. Поняття процесуальних строків та їх види

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 
РЕКЛАМА
<

 

З властивостей цивільної процесуальної форми є й" терміновість, тобто законодавче визначення часових меж для здійснення процесуальних дій. Установлення цивільним проце­суальним законодавством процесуальних строків забезпечує своєчасний розгляд та вирішення цивільних справ, своєчасний захист порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу.

Процесуальний строк — це проміжок часу, визначений для вчинення процесуальних дій учасниками процесу (крім суду). Ци­вільним процесуальним законодавством передбачені два види процесуальних строків: встановлені законом та призначені судом (ст. 84 ЦПК).

До строків, встановлених законом, належать такі, тривалість яких визначена цивільним процесуальним законодавством. Це, наприклад, строк на касаційне оскарження постанов суду першої інстанції (ст. 291 ЦПК), строк на порушення питання про поста­нову додаткового рішення (ст. 214 ЦПК), строк на подання зау­важень з приводу допущених у протоколі судового засідання не-правильностей або неповноти протоколу (ст. 200 ЦПК), строки пред'явлення рішень до виконання (ст. 359 ЦПК) та ін.

До строків, призначених судом, належать ті, тривалість яких визначається судом з урахуванням обставин кожної конкретної справи та особливостей кожної процесуальної дії. Так, згідно із ст. 139 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 137, 138 ЦПК, або не оплачено державним митом, постановляє ухвалу про залишен­ня заяви без руху і надає позивачеві строк для виправлення недоліків позовної заяви. Така ж сутність і строків виправлення недоліків касаційної скарги, для подання додаткових доказів, нових матеріалів та ін. (статті 293, 300 ЦПК).

Правила про процесуальні строки поширюються перш за все на діяльність сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, а в ряді випадків — і на осіб, які не беруть участі у цій справі (наприклад, строк повщомлення суду про вжиті заходи по усуненню порушень законності, правил співжиття, недоліків у роботі — ст. 235 ЦПК).