§ 3. Оформлення повноважень і порядок,, допуску представників громадських організацій і трудових колективів до участі в судовому розгляді : Цивільне процеесуальне право України - Комаров В.В. : Книги по праву, правоведение

§ 3. Оформлення повноважень і порядок,, допуску представників громадських організацій і трудових колективів до участі в судовому розгляді

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 
РЕКЛАМА
<

Цивільне процесуальне законодавство передбачає по­рядок оформлення повноважень і допуску представників гро­мадських організацій і трудових колективів до участі в справі. Згідно з ч. З ст. 161 ЦПК повноваження представників громадсь­кості повинні стверджуватись виписками з постанов загальних зборів або виборного органу громадської організації чи колек­тиву. В представлених виписках обов'язково має бути відбита громадська думка з приводу справи, а також вирішене, питання про конкретного представника.

Недопустимо, якщо представник громадськості направляєть­ся до суду одноособово керівником тієї чи іншої організації, ко­лективу, а його повноваження оформляються довіреністю. Єди­ною і достатньою підставою для допуску представників гро­мадських організацій і трудових колективів до участі в судовому розгляді є виписка з постанови загальних зборів або виборного органу громадської організації чи колективу.

Важко погодитись з окремими авторами, які вважають, що у випадках, коли на загальних зборах трудового колективу і гро­мадської організації представник для участі в суді не обраний, ке­рівник організації може сам доручити конкретній особі брати участь у справі. Повноваження такого представника, на їх дум­ку, оформляються довіреністю і випискою з протоколу даних зборів. Ця позиція суперечить закону. Якщо повноваження пред­ставника не оформлені або оформлені неналежним чинрм, суд може відкласти розгляд справи і запропонувати громадській організації чи трудовому колективу усунути цей недолік.

Навряд чи можна погодитися з тими авторами, які вважають, що для вступу в процес представника громадськості необхідно, щоб він подав до суду заяву про допущення в процес пб конк­ретній справі1. Така процесуальна дія не передбачена ЦПК. До тоґо ж, наприклад, і судові представники сторін та третіх осіб також не зобов'язані подавати заяву про допущення в процес. Для вступу в процес представника громадськоГ організації або трудового колективу достатньо пред'явлення ним належним чи­ном оформлених повноважень.

ЦПК не вирішив питання про те, за чиєю ініціативою можуть брати участь у судовому розгляді представники громадських організацій або трудових колективів. Практика свідчить, що участь представників громадських організацій і трудових колек­тивів у судовому розгляді в значній мірі залежить від ініціативи суду. Суди завжди пйвинні повідомляти громадські організації і трудові Колективи про заяви, що надійшли до суду, у справах, роз­гляд і вирішення яких має суспільне значення, а громадськість вправі вирішувати питання про участь у процесі.

Питання про можливість участі у розгляді цивільної справи представника громадської організації і трудового колективу вив­чається суддею в стадії підготовки справи до судового розгляду. Згідно з п. 5 ст. 143 ЦПК суддя вирішує питання про допущення до участі в судовому розгляді представника громадської органі­зації чи трудового колективу. Правильно роблять судді, які ке­руються цим пунктом, своєчасно направляють повідомлення відповідним громадським організаціям і трудовим колективам про заяви, що надійшли до суду. Доцільно вказати також, яким чином мають бути оформлені повноваження представника, і ро­з'яснити його процесуальні права і обов'язки.

Представники громадських організацій і трудових колективів можуть вступати в цивільний процес за клопотанням осіб, які бе­руть участь у справі (ст. 99 ЦПК). Проте в будь-якому випадку виділенню представника повинно передувати обговорення спра­ви на зборах трудового колективу чи громадської організації або на засіданні виборного органу, оскільки представник громадсь­кої організації чи трудового колективу бере участь у цивільному процесі для викладення суду не своєї особистої думки по суті спору, а думки колективів і організацій, що його уповноважили.

Суди не повинні відмовляти в допущенні представників гро­мадських організацій і трудових колективів з мдтавЬ.«е.Доціль-ності, простоти або малозначності справи.

В практиці судових органів по-різному вирішуєтеся йитання про те, скільки представників громадських організацій і трудо­вих колективів може брати участь у розгляді справи.'Законом це питання не вирішено. Виходячи із суті розглядуваного інститу­ту, слід підкреслити, що від однієї громадської організації чи трудового колективу повинен бути виділений тільки один пред­ставник, який і викладає суду думку колективу, що його уповно­важив. В той же час було б помилкою вважати, що думка одно­го колективу з приводу справи» що розглядається судом, обов'яз­ково повинна співпадати з думкою іншого. Різні Громадські організації і трудові колективи можуть мати різні думки з при­воду однієї і тієї ж справи. Сторони можуть бути членами різних колективів, і тоді можлива участь декількох представників від кожної громадської організації або трудового колективу.