§ 3. Порядок розгляду цивільно-правових спорів у товариських судах : Цивільне процеесуальне право України - Комаров В.В. : Книги по праву, правоведение

§ 3. Порядок розгляду цивільно-правових спорів у товариських судах

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 
РЕКЛАМА
<

Справи в товариському суді частіше за все порушують­ся громадянами шляхом подачі заяви про порушення цивільної справи.

Заяви про порушення справи повинні приймати голова або член товариського суду, які роблять на ній відмітку про дату прийняття. Якщо заява не приймається (непідвідомчість, справа вже розглянута або знаходиться на розгляді суду або іншого органу), на ній також потрібно зробити про це відмітку з вказів­кою причини відмови в порушенні справи.

Після порушення справи виникає необхідність у проведенні її підготовки до розгляду в засіданні товариського суду. Поло­ження не визначає строків підготовки справи товариським судом, однак воно містить правило, що товариські суди повинні роз­глядати справи в строк до 15 діб з моменту їх надходження.

Днем надходження справи до товариського суду вважається день подання заяви голові або члену товариського суду. Коли заява відправлена поштою, справа визнається поданою до това­риського суду в день одержання заяви.

До розгляду справи в товариському суді провадиться пере­вірка поданих матеріалів. Законом не регламентовано обов'яз­ковий порядок перевірки поданих матеріалів, він установлюєть­ся головою товариського суду окремо по кожній справі.

Вирішуючи питання про порядок попередньої перевірки ма­теріалів, голова товариського суду видшяє одного чи двох членів суду, які відповідають за підготовку справи до розгляду. З метою підготовки справи до розгляду в засіданні перевіряти матеріали може і сам голова товариського суду.

На заключному етапі перевірки поданих матеріалів вирі­шується питання про наявність у справі всіх необхідних доказів, вживаються заходи до своєчасного витребування додаткових документів і виклику свідків. Положення зобов'язує керівників підприємств, установ і організацій, а також інших посадових осіб і громадян представляти товариському суду необхідні по справі відомості і документи.

Питання про витребування додаткових документів і виклик свідків може вирішуватися і за клопотанням сторін.

При розгляді деяких категорій справ допустимо проведення огляду на місці, особливо у справах про відшкодування шкоди, майна, про порядок користуванням будівлями, про користуван­ня підсобними приміщеннями, про поділ майна.

Згідно із ст. 12 Положення голова суду або його заступник знайомить учасників цивільно-правового спору з матеріалами справи. Крім того, заінтересованим особам роз'ясняють їх про­цесуальні права—заявляти клопотання про витребування додат­кових документів і виклик свідків, а також сповіщають їх про місце і час розгляду справи. Час і місце розгляду справи визна­чається головою товариського суду (ст. 11 Положення).

Положенням не регламентується порядок виклику заінтере­сованих осіб у засідання товариського суду. На практиці про час і місце засідання товариського суду учасники процесу сповіща­ються повістками, які вручаються особисто і нід розписку, а іноді й іншими засобами, наприклад, телефоном. У повістці про вик­лик у засідання товариського суду повинні бути вказані: назва суду; день, місце і час явки до суду; по якій справі і як хто дана особа викликається. Явка громадянина за викликом товарисько­го суду є обов'язковою. Якщо учасник процесу не з'явиться до суду, то суд повинен з'ясувати причини неявки і залежно від об­ставин призначити справу до слухання вдруге-

Головуючим у засіданні може бути будь-який член товарись­кого суду, а не тільки голова або його заступник. Всі члени суду мають рівні права. Однак на головуючому лежать обов'язки по керівництву засіданням товариського суду. Він веде засідання, роз'яснює учасникам процесу їх права, оголошує документи, надає слово учасникам цивільно-правового спору, свідкам, а також усім, хто бажає виступити. Головуючий стежить за поряд­ком у судовому засіданні. Якщо учасники цивільно-правового спору, свідки заперечують проти дій головуючого, їх/заперечен­ня зазначаються у протоколі судового засідання, •

У призначений для розгляду справи час головуючий відкри­ває засідання товариського суду і оголошує, яка справа розгля­датиметься, а також з'ясовує, хто з викликаних-осіб з'явився в судове засідання. При неявці кого-небудь з викликаних осі&суд зобов'язаний згідно із ст. 14 Положення з'ясувати причини, не­явки і залежно від обставин призначити справу до слухання вдруге.

В разі неявки в судове засідання свідка питання про відкла­дення справи вирішується залежно від можливості всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи.

Після перевірки явки в судове засідання викликаних осіб і при відсутності перешкод до розгляду справи головуючий роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права. В частині.,4 ст. 13 Положення закріплено важливе правило, що при розгляді спра­ви в товариському суді учасники цивільно-правового спору ко­ристуються рівними правами. Вони мають право брати участь у засіданні товариського суду.

Право брати участь у засіданні означає, що заінтересовані особи можуть знайомитися з матеріалами справи, заявляти відво­ди головуючому і членам суду, давати пояснення по суті справи, подавати докази і брати участь в їх дослідженні, ставити запитан­ня іншим особам, заявляти клопотання тощо.

Після роз'яснення прав заінтересованим особам головуючий "з'ясовує у учасників цивільно-правового спору, чи є у них відво­ди головуючому, членам суду або всьому складу суду (ст. 13 Положення). Ніхто з інших осіб (свідки, представники громадсь­кості, присутні громадяни) такого права не мають.

Головуючий і члени товариського суду не можуть брати участі у розгляді справи, якщо вони є родичами сторін, а також при на­явності обставин, які викликають сумнів у їх безсторонності.

Якщо заявлено відвід головуючому або членам товарисько­го суду, суд у повному складі більшістю голосів вирішує питан­ня щодо його задоволення. При задоволенні відводу на місце відведених членів суду голова товариського суду або його заступ­ник призначає інших членів суду. Коли немає можливості швид­ко здійснити заміну, слухання справи відкладається.

Розгляд справи починається з оголошення заяви, яка стала приводом для розгляду справи в товариському суді. Оголошує цей документ головуючий або інший член товариського суду, після чого матеріали доповідаються. Доповідачу можуть бути поставлені запитання особами, які заінтересовані в результатах справи, а також присутніми в залі засідання громадянами. Ста­вити запитання пропонує головуючий. Запитання повинні сто­суватися суті справи. Запитання, пов'язані з оцінкою доказів, по­винні зніматися головуючим, вони розглядаються після дослід­ження всіх доказів.

Згідно з ч. 5 ст. 13 Положення товариський суд розглядає матеріали справи, заслуховує пояснення учасників цивільно-пра­вового спору.

Після дачі пояснень головуючий, інші члени товариського суду, а також з дозволу головуючого будь-яка особа, присутня в залі судового засідання, може ставити запитання.

Заслухавши пояснення учасників справи, товариський суд переходить до допиту свідків. Порядок допиту свідків у засіданні товариського суду відрізняється від порядку, який передбачений цивільним судочинством- При депиті свідків у судах свідки по­переджаються про кримінальну відповідальність за відмову дати показання і за дачу завід ом о неправдивих показань. Крім того, всі свідки до початку розгляду справи видаляються з залу судо­вого засідання. Положення ж не регламентує порядок допиту свідків, тому переймати його з практики судів не можна. Однак товариський суд перед допитом свідків повинен роз'яснити їм, що давати правдиві показання — їх громадянський обов'язок.

Після допиту свідків товариський суд переходить до дослід­ження письмових, речових та інших доказів. Письмові докази перевіряються шляхом їх оголошення головуючим у судовому засіданні. Члени суду, заінтересовані особи, а також присутні в засіданні громадяни можуть ставити запитання з приводу обста­вин, які мають значення для справи. Заінтересовані особи мають право давати необхідні пояснення.

Речові докази перевіряються шляхом їх огляду, як правило/ після дослідження письмових доказів. Якщо речові докази не можуть бути доставлені в засідання суду (наприклад, у справах про порядок користування житловим приміщенням), вони огля­даються на місці. Члени суду, заінтересовані особи, всі присутні мають право ставити запитання з приводу цих доказів.

Заключна частина засідання товариського суду — нарада суду і винесення рішення. Рішення товариського суду викладаєть­ся в письмовому вигляді і підписується всім складом товарись­кого суду, оголошується прилюдно.

У статті 13 Положення вказано, що товариський суд веде протоколи, який підписує головуючий і секретар засідання.

Протокол веде секретар товариського суду або його член, який не бере участі в розгляді справи. І той, і другий у даному випадку називається секретарем судового засідання. Недопустимо доручати ведення протоколу сторонній особі — не члену товариського суду.'

У протоколі зазначається: найменування товариського суду (цеху, бригади, колгоспу тощо), час і місце його засідання, учас­ники цивільно-правового спору, а також хід всього засідання.

Протокол підписується головуючим, секретарем судового засідання і зберігається разом з іншими матеріалами розгляну­тої справи.


<