§11. Нотаріальні дії, спрямовані на посвідчення і засвідчення безспірних фактів.
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197
До нотаріальних дій щодо посвідчення юридичних фактів належать: посвідчення угод; посвідчення факту знаходження громадянина в живих; посвідчення факту знаходження громадянина в певному місці; посвідчення тотожності громадянина з особою, зображеною на фотографічній картці; посвідчення часу пред'явлення документа; посвідчення факту передачі заяв громадян і організацій іншим громадянам і організаціям; прийняття в депозит грошових сум і цінних паперів.
До нотаріальних дій щодо засвідчення фактичних даних належать: засвідчення правильності копій документів і виписки з них; засвідчення справжності підписів на документах; засвідчення правильності перекладу документів з однієї мови на іншу; вчинення морських протестів.
Нотаріус посвідчує угоди, для яких законодавством встановлена обов'язкова нотаріальна форма. Посвідчуючи угоду, нотаріус і інша посадова особа перевіряють, чи відповідає зміст по-свідчуваних ними угод вимогам закону і дійсним намірам сторін, а у відповідних випадках — правоздатність юридичних осіб. Всі примірники угоди, яка підлягає нотаріальному посвідченню, підписуються її учасниками і на кожному примірнику вчиняється посвідчувальний напис нотаріуса та ставиться печатка.
Посвідчення факту знаходження громадянина в живих або в певному місці провадиться нотаріусом як при особистій явці громадянина до нотаріуса, так і поза приміщенням державної нотаріальної контори чи приміщенням, що є робочим місцем приватного нотаріуса.
Факт знаходження в живих або в певному місці неповнолітнього посвідчується на прохання його законних представників (батьків, усиновителів, опікуна або піклувальника).
Заочне посвідчення вказаних фактів не допускається. На підтвердження факту, що громадянин є живим або перебуває в певному місці, нотаріус видає заінтересованим особам свідоцтво.
Нотаріус на прохання громадянина посвідчує його тотожність з особою, зображеною на поданій громадянином фотографічній картці. Впевнившись у тотожності громадянина з його фотовідображенням і перевіривши його особу за документами, нотаріус видає на підтвердження цієї обставини свідоцтво.
Фотографічна картка розміщується у лівому верхньому кутку примірника свідоцтва, яке видається громадянину, скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою. При цьому печатка повинна розміщуватися частково на фотографічній картці, а частково — на свідоцтві.
Заяви громадян і організацій до громадян і організацій подаються нотаріусам у двох примірниках, один з яких залишається у справах нотаріальної контори, а другий направляється поштою особі, вказаній у заяві, з зворотним повідомленням про вручення. Заяви приймаються при умові, що вони не протирічать закону і не містять у собі відомостей, які порочать честь і гідність громадянина.
На прохання особи, яка подала заяву, нотаріус видає свідоцтво про передачу заяви іншим громадянам і організаціям.
Нотаріус у передбачених законом випадках приймає від боржника в депозит грошові суми і цінні папери для передачі їх кредитору. До подібних дій боржник вдається у випадку відсутності або ухилення кредитора від прийняття виконання грошового зобов'язання, а також в інших випадках (ст. 177 ЦК).
Нотаріус, приймаючи в депозит гроші за місцем виконання зобов'язання, не перевіряє підстави внеску, а сповіщає про це кредитора і на його прохання видає грошові або цінні папери, які надійшли.
У випадку небажання кредитора отримати гроші і цінні папери по закінченні встановлених строків провадиться їх переказ з рахунку нотаріуса на рахунок державного бюджету.
Повернення грошових сум і цінних паперів особі, яка внесла їх у депозит (дебітору), допускається лише за письмовою згодою на це особи, на користь якої був зроблений внесок (кредитора), або за рішенням суду.
Нотаріуси засвідчують вірність копій документів, виданих підприємствами, установами і організаціями, за умови, що ці документи не протирічать законові, мають юридичне значення і засвідчення їх копій не заборонено законом.
Вірність копії документа, виданого громадянином, засвідчується у тих випадках, коли справжність підпису громадянина на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом або посадовою особою виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи підприємством, установою, організацією за місцем роботи, навчання, проживання чи лікування громадянина.
Забороняється засвідчувати вірність копій паспорта, документів, що його замінюють, військового квитка, депутатського посвідчення, службових посвідчень та інших документів, знімання копії з яких не допускається.
Вірність копії з копії документа може бути засвідчена нотаріусом, якщо вірність копії засвідчена в нотаріальному порядку, або ця копія видана підприємством, установою, організацією, що видала оригінал документа. В останньому випадку копія документа повинна бути викладена на бланку даного підприємства, установи, організації з прикладенням печатки і з відміткою про те, що оригінал документа знаходиться на даному підприємстві, в установі, організації.
Вірність виписки може бути засвідчена лише у тому випадку, коли її зроблено з документа, в якому міститься рішення кількох, не зв'язаних між собою питань. Виписка повинна відтворювати повний текст частини документа з певного питання.
Нотаріус зобов'язаний звірити з оригіналом копію чи виписку з документа, вірність якого він засвідчує.
Нотаріуси з метою забезпечення доказів для охорони прав і законних інтересів судновласника приймають заяву капітана судна про подію, яка мала місце в період плавання або стоянки судна і яка може стати підставою для пред'явлення до судновласника майнових вимог.
Заява про морський протест повинна містити в собі опис подій, що сталися, і заходів, вжитих капітаном для забезпечення охорони довіреного йому майна. На підтвердження обставин, викладених у заяві про морський протест, нотаріусу в межах строків, встановлених чинним законодавством, повинно бути подано для огляду судновий журнал і засвідчену капітаном виписку з суднового журналу.
Заява про морський протест має бути подана нотаріусу в порту України в строки, встановлені чинним законодавством України. Якщо подати заяву про морський протест у встановлені строки неможливо, то про причини цього повинно бути зазначено в заяві про морський протест.
Нотаріус на підставі заяви капітана, даних суднового журналу, а також опиту самого капітана і, по можливості, не менше чотирьох свідків з числа членів суднової команди, в тому числі двох, що належать до осіб командного складу, складає акт про морський протест і засвідчує його своїм підписом і печаткою. Примірник акта видається капітанові або уповноваженій ним особі, а другий примірник із заявою капітана і випискою з суднового журналу залишається в справах державної нотаріальної контори (приватного нотаріуса).