§ 7. Суб'єкти нотаріального процесу. : Цивільне процеесуальне право України - Комаров В.В. : Книги по праву, правоведение

§ 7. Суб'єкти нотаріального процесу.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 
РЕКЛАМА
<

Система суб'єктів нотаріального процесу обумовлена структурою нотаріально-процесуальних правовідносин. Обов'яз­ковим суб'єктом нотаріального процесу є нотаріальний орган — нотаріус або особа, яка виконує нотаріальні функції. Нотаріаль­но-процесуальні відносини складаються у процесі нотаріальної діяльності між нотаріусом, з одного боку, і будь-яким іншим суб'єктом процесу — з іншого. Інакше кажучи, всі суб'єкти но­таріального процесу з моменту виникнення процесуальних відно­син знаходяться у правовому зв'язку з нотаріальним органом, ма­ють по відношенню до нього права та обов'язки.

Всі суб'єкти нотаріальних процесуальних відносин залежно від функцій, цілей участі в процесі можуть бути поділені на три групи. Першу складають нотаріальні органи: державні та при­ватні нотаріуси, посадові особи місцевих органів виконавчої вла­ди, консульських установ України. Крім того, згідно із ст. 40 За­кону до нотаріально посвідчених документів прирівнюються за­повіти та доручення, які посвідчені певними посадовими особами (головними лікарями, їх заступниками по медичній частині або черговими лікарями лікарень, лікувальних закладів, санаторіїв; директорами та головними лікарями будинків для престарілих та інвалідів; капітанами морських суден або суден внутрішнього плавання, що плавають під прапором України; начальниками розвідувальних, арктичних та інших подібних до них експедицій; начальниками, їх заступниками по медичній частиш, старшими і черговими лікарями госпіталів, санаторіїв для військовослуж­бовців та інших військово-лікувальних закладів; командирами (начальниками) військових частин, з'єднань, установ і закладів; начальниками місць позбавлення волі).

Другу групу утворюють юридичне заінтересовані особи. Виходячи із смислу ч. 2 ст. 8 Закону, це — громадяни та юридичні особи, за дорученням яких або по відношенню до яких вчиню­вались нотаріальні дії.

До третьої групи належать особи, які не заінтересовані в ре­зультаті нотаріальної справи, але також беруть участь у нотаріальному процесі (експерти, перекладачі, хранителі та опікуни спадкового майна тощо). Мета їх участі в процесі — сприяти нотаріальній діяльності і винесенню нотаріусом законного і об-1 ґрунтованого правозастосовчого акта.

Нотаріальний орган в процесі посідає особливе становище, робить найбільш активний вплив на його хід, вирішує як питан­ня про застосування матеріального права, так й інші питання, що виникають у процесі.

Заінтересовані особи у нотаріальному процесі поділяються на осіб — ініціаторів процесу, тобто тих, хто порушує нотаріальне провадження, звертаючись до нотаріуса з метою вчинення нотарі­альної дії, та осіб, які притягуються у процес нотаріальним органом. Наприклад, ст. 72 Закону передбачає обов'язкову участь у нотарі­альному процесі стягувача, якщо не відбулися публічні торги жи­лого будинку; ст. 71 — спадкоємців померлого з подружжя при видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя; ст. 63 — усіх спадкоємців при відкритті спадщини.

Існування інституту обов'язкової участі заінтересованих осіб обумовлено тим, що вчинення нотаріальної дії може впливати на їх права та інтереси. Крім того, така участь забезпечує реаліза­цію безспірного характеру нотаріального провадження: якщо між вказаними особами і ініціатором процесу виникне спір, про­довження нотаріального процесу стане неможливим, виникне судовий процес. Відсутність же спору між ними виключає і звер­нення з цього приводу до судових органів.

Таким чином, форми вступу до процесу двох зазначених ка­тегорій суб'єктів різні, але з моменту, коли вони займають певне процесуальне становище, їх статус однаковий і визначається юридичною заінтересованістю, яка полягає в підтвердженні існу­вання певного юридичного факту або наданні юридичної сили і вірогідності діям, що вчиняються, з тим, щоб у подальшому мати можливість належним чином реалізувати, суб'єктивні права.

До заінтересованих осіб слід також віднести законних (статті 80,81 Закону) та договірних (ст. 44 Закону) представників, їх інте­рес визначається безпосередньо законом (батьки, всиновителі, опікуни, піклувальники), договором (адвокати) і є юридичним.

Незаінтересованими особами в нотаріальному процесі є ек­сперти (ст. 51 Закону), перекладачі (статті 15,79 Закону), храни­телі, опікуни та інші особи, яким передано на зберігання спадкове майно (ст, 61 Закону), свідки (ст. 94 Закону) та інші особи. Суб'єкти цієї групи не впливають на хід та розвиток процесу, а тільки сприяють діяльгіості інших учасників тим, що представляють необхідний фактичний матеріал чи виконують допоміжні дії, не домагаючись здійснення свого процесуального інтересу.


<