§ 7. Виконання рішення, ухвали, постанови арбітражного суду : Цивільне процеесуальне право України - Комаров В.В. : Книги по праву, правоведение

§ 7. Виконання рішення, ухвали, постанови арбітражного суду

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 
РЕКЛАМА
<

Згідно із ст. 115 АПК рішення, ухвала, постанова арбі­тражного суду набирають законної сили негайно після їх прий­няття і підлягають обов'язковому виконанню підприємствами, організаціями, посадовими особами.

З моменту набрання актами арбітражного суду законної сили вони набирають властивостей обов'язковості і сторони у справі зобов'язані діяти відповідно до приписів цих актів. Оскільки не завжди сторони добровільно виконують рішення, ухвалу або постанову арбітражних судів, законодавство передбачає мож­ливість їх примусового виконання. Порядок примусового вико­нання судових актів здійснюється в межах арбітражного проце­су і складає самостійну стадію — стадію виконання.

Виконання рішення, ухвали, постанови арбітражного суду регламентується розділом XIV АПК (статті 115-122), а також нормами ЦПК та іншими нормативними актами по виконавчо­му провадженню.

У виконавчому провадженні здійснюються різноманітні про­цесуальні дії: видача наказу арбітражного суду, видача дубліка­та наказу в разі його втрати, відстрочка або розстрочка виконан­ня рішення, зміна способу та порядку виконання рішення, ухва­ли, постанови тощо. Ці процесуальні дії пов'язані з виконанням актів арбітражного суду та спрямовані на реальне забезпечення захисту порушеного або оспорюваного права або охоронювано-го законом інтересу.

Підставою виконання судових актів є наказ арбітражного суду. Відповідно до ст. 116 АПК виконання рішення арбітражно­го суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є ви­конавчим документом. Наказ надсилається одночасно з рішен­ням. Накази про стягнення грошових сум видаються стягувачеві або надсилаються йому рекомендованим чи цінним листом, а,про стягнення сум у доход бюджету — місцевим органам податкової служби і виконуються у встановленому порядку через установи банку. Решта наказів виконується державними виконавцями. У разі повного або часткового задоволення первісного і зустрічно­го позовів накази про стягнення грошових сум видаються окре­мо по кожному позову.

Законодавство передбачає вимоги щодо змісту наказу арбі­тражного суду.

У наказі арбітражного суду має бути зазначено:

1)  найменування арбітражного суду, номер справи, дата прийняття рішення, дата видачі наказу та строк його дії;

2) резолютивна частина рішення.

Якщо рішенням арбітражного суду встановлюється відстроч­ка або розстрочка виконання, в наказі зазначається, з якого часу починається перебіг строку його дії.

У наказі, який підлягає виконанню державним виконавцем або який надсилається органу податкової служби, вказується також адреса боржника.

Наказ підписується суддею і засвідчується печаткою арбіт­ражного суду (ст. 117 АПК).

Виконавче провадження виникає тільки за умов пред'явлення стягувачем наказу до виконання, що відбиває принцип диспозитив-ності арбітражного процесу. Наказ може бути пред'явлено до ви­конання не пізніше трьох місяців з дня прийняття рішення, ухвали, постанови або закінчення строку, встановленого при відстрочці виконання рішення, або після винесення ухвали про відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання. У цей строк не зараховується час, на який виконання рішення було зупи­нено. У разі неможливості виконання наказу установою банку або державним виконавцем і повернення його у зв'язку з цим без вико­нання новий тримісячний строк для пред'явлення наказу до вико­нання обчислюється з дня його повернення. Строк для виконання рішення переривається пред'явленням наказу до виконання.

Суб'єктами виконавчого провадження є сторони (стягувач та боржник), а також банки та державні виконавці, до компетенції яких відносяться здійснення примусового виконання актів арбі­тражного суду.

Рішення та інші судові акти про стягнення грошових сум з розрахунків, які розміщені в банківських установах, здійсню-ютася-.відповідними банками. Рішення про передачу майна, звільнення приміщень, здійснення Інших дій, не пов язаних Із стягуванням грошових сум, виконуються за правилами ЦПК державним виконавцем.

Державний виконавець здійснює примусове виконання судо­вих актів і у випадках, якщо у боржника відсутні грошові суми для повного погашення заборгованості.

Арбітражне процесуальне законодавство передбачає відпо­відальність за ухилення від виконання актів арбітражного суду. За ухилення від виконання рішення, ухвали, постанови арбітраж­ного суду підприємством, установою чи організацією, яким ух­валу або наказ пред'явлено до виконання, арбітражний суд може стягнути в доход державного бюджету штраф в розмірі 50 про­центів від суми виконання або до 1000 неоподатковуваних міні­мальних доходів громадян, якщо виконання не пов'язане із пе­рерахуванням чи списання грошових сум.

Про стягнення штрафу виноситься ухвала. Законність та обґрунтованість ухвали може бути перевірена за заявою підприє­мства, установи, організації, з яких стягнуто штраф, або за ініціа­тивою арбітражного суду в порядку нагляду (ст. 119 АПК).

Арбітражний суд за заявою сторони або за своєю ініціативою має право до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання, відстрочити або розстрочити виконання рі­шення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

При відстрочці або розстрочці виконання рішення, ухвали, постанови арбітражний суд на загальних підставах може вжити заходів до забезпечення позову.

Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала. В необхідних випадках ухвала надсилається установі бан­ку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.

Виконавче провадження закінчується у випадках виконання акта арбітражного суду або у зв'язку з закінченням строку вико­навчої давності.

Законодавство закріплює в арбітражному процесі інститут повороту виконання рішення та постанови суду. Поворот ви­конання можливий, якщо виконані рішення або постанови змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припине­но, або позов залишено без розгляду. В цьому випадку борж­никові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рі­шенням, постановою.

Видача наказу про повернення стягнутих грошових сум, май­на або його вартості провадиться арбітражним судом за заявою боржника, до якої додається довідка, підписана керівником чи заступником керівника і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.

Якщо невиконані рішення або постанови змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в по­зові, або провадження у справі припинено, або заяву залишено без розгляду, арбітражний суд виносить ухвалу про повне або часткове припинення стягнення за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою (ст. 122 АПК).


<