§ 13. Виконання рішень про передачу певних предметів і здійснення певних дій. : Цивільне процеесуальне право України - Комаров В.В. : Книги по праву, правоведение

§ 13. Виконання рішень про передачу певних предметів і здійснення певних дій.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 
РЕКЛАМА
<

При присудженні стягувачеві певних предметів він заін­тересований в передачі йому саме тих предметів, які вказані: в судовому рішенні. При виявленні цих предметів державний вико­навець вилучає їх у боржника в присутності понятих і передає стя-гувачеві з оформленням відповідного акта, який підписують дер­жавний виконавець і стягувач. Якщо присуджені предмети втра­чені або стягувач відмовляється одержати їх у зв'язку з тим, що вони знецінені або зіпсовані, державний виконавець складає про це акт і направляє його судді для вирішення питання про спосіб і порядок подальшого виконання.

Для захисту особистих чи майнових прав громадян і органі­зацій суди в певних випадках ухвалюють рішення, якими зобов'я­зують боржника до виконання певних дій, не пов'язаних з переда­чею майна чи грошей. Це рішення в справах по захисту честі і гідності, про відновлення на роботі, передачу дітей на виховання, переустрій квартири, перенесення парканів тощо. Залежно від ха­рактеру прав позивача, які захищаються, ці дії можуть бути вико­нані тільки особисто відповідачем чи без його участі (ст. 207 ЦПК).

Державний виконавець направляє боржникові пропозицію про добровільне виконання дій у строк, встановлений рішенням, а коли виконання в строк не наступить, державний виконавець складає акт про невиконання рішення і направляє його до суду за місцем виконання для постановлення ухвали про застосуван­ня наслідків невиконання, якщо рішенням суду такі наслідки було передбачено, або для вирішення питання про порядок подальшо­го виконання, якщо рішенням суду не було передбачено наслідків його невиконання.

Коли не виконані дії, які може виконати тільки сам боржник, питання про невиконання розглядається судом у судовому засі­данні з повідомленням сторін. При цьому на боржника може бути накладено штраф у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначено новий строк виконання цього ж рішення. При повторному і наступних порушеннях боржником встановлених строків виконання рішення вказаний розмір штра­фу може бути збільшено втричі. Сплата штрафу не звільняє бор­жника від виконання рішення.

Якщо рішення зобов'язує боржника здійснити певні дії, які можуть бути виконані як боржником, так і іншими особами, при невиконанні цих дій боржником державний виконавець складає про це акт і передає його до суду за місцем виконання. Суд роз­глядає акт у судовому засіданні з викликом сторін та інших осіб, які брали участь у справі, і постановляє ухвалу про надання стягувачеві права провести відповідні дії за рахунок боржника з наступним стягненням з нього понесених стягувачем необхідних витрат, наприклад, витрат по знесенню огорожі (ст. 418 ЦПК), або визначає інший спосіб виконання рішення. Якщо під час роз­гляду акта про невиконання рішення виявиться, що стягувач не має коштів для виконання рішення за рахунок боржника, суд на прохання стягувача постановляє ухвалу про стягнення з боржни­ка необхідних сум.

Виконання рішення про передачу дітей на виховання має ту особливість, що державний виконавець проводить виконавчі дії з участю особи, якій передається дитина на виховання, і представ­ників органів опіки та піклування. -—/

Коли відповідач перешкоджає виконанню рішення, до ньо­го застосовуються заходи, передбачені ст. 417 ЦПК. Інколи дер­жавний виконавець може ставити перед судом питання про ви­несення ухвали про тимчасове влаштування дитини в дитячий заклад з тим, щоб підготувати її до передачі позивачеві.

Виконання рішень про поновлення на роботі, крім обов'язко­вості негайного виконання, відрізняється від виконання інших рішень особливими наслідками невиконання його відповідачем, передбаченими ст. 419 ЦПК. Державний виконавець у випадку невиконання рішення про поновлення на роботі складає акт і на­правляє його до суду за місцем виконання для винесення ухвали про стягнення на користь працівника винагороди за час вимуше­ного прогулу з дня винесення рішення і до дня його виконання.

Виконання рішень про виселення з жилих приміщень також належить до групи виконання рішень про здійснення певних дій, а саме про звільнення боржником жилого приміщення. Але воно має свої відмінні ознаки. Виселенню підлягають тільки особи, вказані у виконавчому листі. Виселення відбувається, як прави­ло, у присутності відповідача. Коли він навмисно переховується чи не виконує вимог державного виконавця про звільнення при­міщень, незважаючи на закінчення наданого йому строку для добровільного виселення, виселення відбувається в примусово­му порядку в присутності двох понятих. Про примусове виконан­ня складається акт, який підписується державним виконавцем, понятими і боржником.

При виселенні за відсутності особи, яка виселяється, державний виконавець провадить опис та оцінку майна, що знаходиться у при­міщенні. Описане майно разом з копією опису здається на зберігання житлово-експлуатаційній організації або особі, призначеній охорон-цем майна, а приміщення передається житлово-ексшгуатащйній організації або особі, на користь якої воно присуджено.

По справах про переселення або примусовий обмін житло­вої площі державний виконавець пропонує сторонам виконати рішення у встановлений ним конкретний строк. Якщо одна з сторін не виконала рішення у призначений строк або протидія­ла виконанню рішення, державний виконавець виселяє цю сто­рону із жилого приміщення, яке вона займає.

Коли за судовим рішенням тому, кого виселяють, повинно бути надане інше житло, державний виконавець посилає житло­вому органу повідомлення про строк виконання рішення. Якщо в призначений строк жиле приміщення не буде надане, держав­ний виконавець складає акт про це і звертається до суду з подан­ням для визначення порядку подальшого виконання рішення. Виконання рішення в таких випадках в частині виселення до прийняття рішення судом не провадиться.

В справах про вселення в квартиру до відповідача, який про­тидіє вселенню, застосовуються заходи, передбачені ст. 417 ЦПК.


<