§ 9. Звернення стягнення на майно і грошові суми боржника, що знаходяться в інших осіб або належать боржникові від інших осіб : Цивільне процеесуальне право України - Комаров В.В. : Книги по праву, правоведение

§ 9. Звернення стягнення на майно і грошові суми боржника, що знаходяться в інших осіб або належать боржникові від інших осіб

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 
РЕКЛАМА
<

Юстійним заходом виконання є передбачене ст. 386 ЦПК звернення стягнення на майно і грошові суми боржника, що знаходяться у інших осіб або належать боржникові від інших осіб. Характерною рисою цього заходу виконання є обов'язкове надси­лання іншим особам запиту, на який вони повинні дати відповідь про те, які у них є гроші чи майно, належні боржникові, або скільки з них належить боржникові. Одночасно з цим державний викона­вець повідомляє інших осіб про те, що з часу одержання цього за­питу на майно боржника, яке є у них, накладається арешт у межах суми стягнення і що всі належні боржникові платежі до повної спла­ти стягуваної суми ці особи зобов'язані вносити не боржникові, а на депозитний рахунок суду. Після одержання відомостей про на­явність у інших осіб майна, належного боржникові, державний виконавець описує його, вилучає і продає на загальних підставах.

На майно боржника, що знаходиться у державних установ і підприємств, державний виконавець не накладає арешту. В цих випадках вилучення майна може бути проведене тільки з момен­ту, коли це майно підлягало б передачі боржникові у його роз­порядження.

На майно боржника, заставлене в кредитних установах, стягнен­ня може бути звернено і за претензіями, не забезпеченими заставою. В цьому випадку претензії задовольняються в порядку черговості.

При зверненні стягнення на грошові суми, що належать бор­жникові від інших осіб і підлягають перерахуванню через банк за правилами розрахункових операцій, державний виконавець сповіщає цих осіб і відповідне відділення банку про те, що на рахунок боржника накладено арешт і платежі, що йому надхо­дять, до повного погашення стягуваної суми мають перерахову­ватися стягувачеві або на депозитний рахунок суду.

У випадку невиконання вимог державного виконавця — не­виконання рішення, втрати виконавчого листа, витрати стягну­тих сум на інші потреби, а також у разі неповідомлення держав­ному виконавцеві відомостей про заробітну плату, грошові суми та майно боржника, про зміну їм місця роботи, затримання по­вернення виконавчого документа при звільненні боржника з ро­боти тощо—державний виконавець ставить перед судом питан­ня про накладення на винних посадових осіб штрафу в розмірі до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

У цих випадках стягувач вправі також пред'явити на відпо­відну установу, підприємство або організацію позов про стягнен­ня суми, що підлягала відрахуванню, але не була відрахована внаслідок вини цієї установи, підприємства, організації.

Скарги стягувача або боржника на неправильні дії адмініст­рації установ, підприємств та організацій за виконавчими доку­ментами державний виконавець зобов'язаний перевірити і вжи­ти заходів, що забезпечили б правильне стягнення.

Окремим випадком загального правила ст. 386 ЦПК є пра­вило ст. 387 ЦПК, яке передбачає звернення стягнення на вкла­ди громадян в ощадному банку. Звернення стягнення на вкла­ди обмежено лише випадками, зазначеними в цій статті, а саме: 1) при стягненні за вироком, яким задоволене цивільний позов, що виник з кримінальної справи; 2) при стягненні на підставі рішення суду чи постанови судді про стягнення аліментів (при відсутності заробітку або іншого майна, на яке можна звернути стягнення); 3) при стягненні на підставі рішення суду про поділ вкладу, який суд визнав спільним майном подружжя. Крім звер­нення стягнення на вклад закон дозволяє конфіскацію вкладів громадян на підставі вироку, який набрав законної сили.


<