§ 8. Звернення стягнення на будинки : Цивільне процеесуальне право України - Комаров В.В. : Книги по праву, правоведение

§ 8. Звернення стягнення на будинки

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 
РЕКЛАМА
<

Овернення стягнення на будинки провадиться в остан­ню чергу при відсутності у боржника іншого майна, крім ви­падків стягнення позики, виданої банком на спорудження бу­динку. Разом з тим у випадках, якщо боржник відповідно до на­даного йому права вказати майно, на яке стягнення має бути звернено в першу чергу, вимагатиме, щоб стягнення перш за все було звернено на будинок, державний виконавець повинен за­довольнити таку вимогу, якщо це не буде перешкоджати вико­нанню рішення.

У осіб, основним заняттям яких є сільське господарство, стяг­нення на жилий будинок не допускається, крім випадків: 1) якщо стягуєтья позика, яка видана банком на спорудження будинку; 2) коли ні боржник, ні члени його сім'ї в цьому будинку постійно не проживають. Дозволяється звернення стягнення на незакінче-ну будівлю незалежно від ступеня її готовності за наявності до­кумента про наділення боржника земельною ділянкою з надан­ням права будувати на ній жилий будинок.

Не може бути об'єктом стягнення самоуправне збудований будинок, оскільки він не є об'єктом права особистої власності громадянина. Стягнення може бути звернено лише на будівельні матеріали від розібрання такого будинку.

При зверненні стягнення на будинок державний виконавець одночасно з надісланням боржникові повістки про виконання запитує бюро технічної інвентаризації або житловий відділ ви­конкому місцевої Ради про належність будинку боржникові, його вартість, а також запитує нотаріальний орган, чи не накладено на будинок арешт і які є на ньому заборони. Переконавшись, що будинок належить боржникові, державний виконавець вносить в акт опису весь будинок або певну долю боржника в його праві на будинок, накладає на нього арешт і направляє в нотаріальний орган вимогу про реєстрацію арешту.

Оцінка будинку (чи його частини) при опису провадиться дер­жавним виконавцем за його дійсною вартістю з урахуванням всіх по­казників, які його характеризують. У випадку, якщо визначити ці дані складно, для визначення вартості будівлі може бути запроше­на як експерт обізнана особа або створено комісію за ухвалою судці.

При зверненні стягнення на жилу будівлю залежно від суми, яка підлягає стягненню, до опису включається або домоволодіння в цілому, тобто зі всіма будівлями, що входять до його складу, або точно визначена частка його. Не можна вносити до опису частини будівлі, один поверх або окремі будівлі, що містяться на одній зе­мельній ділянці, якщо ці будівлі продаються не на знесення.

Реальна частина будинку, що підлягає продажу, у випадку спору визначається судом за поданням державного виконавця.

Реалізація належної боржникові жилої будівлі, на яку зверне­но стягнення, провадиться шляхом продажу з прилюдних торгів за місцем знаходження будівлі у строк, встановлений державним виконавцем, але не раніше п'яти днів і не пізніше місяця після на­кладення арешту державним виконавцем. До настання цього стро­ку боржник має право сам під контролем державного виконавця реалізувати будівлю за ціною, не нижчою вказаної в акті опису.

Про місце і час проведення торгів державний виконавець сповіщає громадян об'явою не пізніше ніж за 10 днів до торгів. Якщо будівлю заставлено, то про день торгів державний вико­навець зобов'язаний сповістити заставодержателя. Об'ява про торги має містити: а) характеристику й оцінку будівлі або її час­тки, на яку накладено арешт, з вказівкою, кому належить і де знаходиться будівля; б) місце й час проведення торгів. Витрати, по­в'язані з публікацією про торги, стягуються з боржника.

Не можуть брати участі у торгах організації, службові осо­би місцевих органів влади і управління, суду, прокуратури, органів слідства, органів внутрішніх справ, члени колегії адво­катів і члени їх сімей.

Для участі в торгах громадяни повинні внести 10 процентів від суми оцінки будинку на депозитний рахунок суду. Боржник до участі в торгах не допускається. Продаж будинку з торгів про­вадиться в формі аукціону. Починаються торги з оцінки, зазна­ченої в акті опису, проти якої покупці можуть пропонувати над­бавку. Будинок вважається проданим тій особі, яка запропону­вала на торгах найвищу ціну.

Покупець повинен не пізніше п'яти днів з дня торгів внести на депозитний рахунок суду вартість купленого на торгах будин­ку із зарахуванням внесених ним до початку торгів 10 процентів від суми оцінки будинку. Якщо покупець не внесе всієї належної з нього суми протягом п'яти днів, то внесена ним до початку торгів сума йому не повертається і зараховується в бюджет. Ця сума зараховується в бюджет також і тоді, коли буде встановле­но, що покупець не мав права брати участь у торгах або допус­тив інше зловживання своїми правами. Іншим учасникам торгів ця сума повертається після закінчення торгів.

Про проведені прилюдні торги державний виконавець скла­дає акт. Акт підписується державним виконавцем і покупцем. Після сплати покупцем всієї суми державний виконавець видає йому копію затвердженого суддею акта про продаж будинку з прилюдних торгів. На підставі цієї копії нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання будинку.

Торги можуть бути визнані судом за такі, що не відбулись, коли на торги ніхто не прибув або прибула тільки одна особа; коли ніхто з прибулих не зробив надбавки до суми первісної оцін­ки будинку; коли по закінченні торгів покупець не заплатить у п'ятиденний строк повністю належної з нього суми. В цих випад­ках державний виконавець складає акт і сповіщає про це стягувача. Після оголошення торгів за такі, що не відбулися, стягувач має право залишити будинок за собою за оцінкою, вказаною в акті. Стягувач, який залишив за собою будинок, повинен у п'я­тиденний строк сплатити різницю між сумою оцінки і сумою, яка йому належить від боржника.

При порушенні на торгах законодавства торги визнаються су­дом недійсними. Підставами визнання торгів недійсними є: 1) про­ведення торгів з порушенням встановленого порядку продажу; 2) продаж будинку особі, яка не мала права брати участь у тор­гах; 3) зловживання з боку державного виконавця, стягувана або боржника. Визнання торгів недійсними може відбуватися при розгляді скарги на дії державного виконавця; за позовом проку­рора; за позовом заінтересованих осіб, права яких було поруше­но при проведенні торгів.

Якщо торги не відбулися і стягувач не подав заяви про зали­шення за ним будинку, або, зробивши таку заяву, не вніс належ­ної з нього суми, державний виконавець призначає повторні тор­ги не раніше ніж через десять днів з часу проведення перших торгів, при цьому будинок може бути переоцінений по ціні, не нижче інвентаризаційної, а при її відсутності — не нижче стра­хової оцінки. Про переоцінку і призначення нових торгів держав­ний виконавець сповіщає стягувача і боржника.

Якщо торги двічі не відбулись і стягувач відмовився залишити за собою будинок, що продається, з будинку знімається арешт, він повертається боржникові, а виконавчий документ — стягувачеві.


<