§ 7. Звернення стягнення на майно боржника : Цивільне процеесуальне право України - Комаров В.В. : Книги по праву, правоведение

§ 7. Звернення стягнення на майно боржника

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 
РЕКЛАМА
<

Першочерговість звернення стягнення на майно борж­ника встановлена законодавством. Не звертається стягнення на майно лише при стягненні з громадян на користь організацій не­великих сум, які не перевищують тієї частки заробітної плати (за­робітку), яка за законом може бути стягнута одноразово, а також при виконанні виконавчих написів нотаріусів про стягнення з громадян заборгованості на користь організацій незалежно від суми стягнення (ст. 403 ЦПК).

В стадії виконання рішень під майном слід розуміти: 1) речі боржника, що знаходяться у нього і в інших осіб, на які закон дозволяє звернення стягнення; 2) грошові суми, які знаходяться у боржника і в інших осіб або належні боржникові від інших осіб (ст. 386 ЦПК); 3) цінності (статті 383, 398 ЦПК). Закон встанов­лює перелік майна, на яке не може бути звернене стягнення (до­даток № 1 до ст. 379 ЦПК), що гарантує задоволення потреб боржника і його утриманців у предметах першої необхідності.

Закон встановлює певні способи звернення стягнення на май­но боржника, а саме: виявлення, опис майна з накладенням ареш­ту, опечатування і продаж його.

При проведенні опису складається акт опису майна. В акті опису потрібно вказати майно, на яке звертається стягнення, його характерні ознаки і оцінку як кожної речі, так і всього описано­го майна. Крім того, в акті опису треба вказати майно, яке зали­шається боржникові і його сім'ї як предмети першої необхідності, а також вказати все інше майно, на яке стягнення не звертаєть­ся, на випадок можливого позову про поділ майна. Акт опису підписується державним виконавцем, понятими, охоронцем май­на, стягувачем, боржником.

Опис майна провадиться у присутності боржника або його представника та двох понятих. Як поняті не можуть брати участь працівники суду, прокуратури та органів внутрішніх справ. При опису майна може бути присутнім стягувач або його представник.

У випадку відсутності боржника або його представника опис провадиться у присутності будь-кого з повнолітніх членів сім'ї боржника, а якщо відсутні і ці особи — з участю уповноважених житлово-експлуатаційної організації або виконавчого комітету місцевої Ради.                                                                 /

Опису підлягає майно боржника тільки в тому розмірі, який є необхідним для покриття заборгованості за виконавчим доку­ментом та витрат, пов'язаних з виконанням, в тому числі витрат, викликаних вимушеною поїздкою державного виконавця для примусового стягнення.

Якщо під час накладення арешту на майно боржника інші особи заявляють на це майно свої права, майно все ж таки вно­ситься до опису, а про претензії іншої особи робиться в опису відмітка; одночасно державний виконавець роз'яснює заінтере­сованій особі її право звернутися до суду з позовом про звільнен­ня майна від арешту, про що робиться відповідна відмітка в акті.

Під час опису майна боржник може заявити державному ви­конавцеві, на які речі стягнення має бути звернуто в першу чер­гу. Державний виконавець повинен задовольнити таку заяву, якщо це не перешкоджає виконанню рішення.

На вимогу стягувача, а також при конфіскації майна держав­ний виконавець у необхідних випадках може опечатати описані ним предмети, вказавши про це в акті опису.

Оцінка майна провадиться державним виконавцем з ураху­ванням зносу за роздрібними цінами державної або кооператив­ної торгівлі, а якщо їх немає — за середньоринковими цінами, що існують у даній місцевості. Якщо оцінка деяких предметів є ут­рудненою або боржник чи стягувач заперечують проти проведе­ної державним виконавцем оцінки, для визначення вартості май­на державний виконавець запрошує експерта.

У випадку, якщо майна, що належить боржникові на праві приватної власності, недостатньо для повного погашення боргу, державний виконавець включає до опису майно, що перебуває в сумісній власності боржника з іншими особами, і звертається до суду з поданням про визначення частки боржника у цьому майні.

Описане та не вилучене при складенні акту опису майно пере­дається на зберігання боржникові або членам його сім'ї. У випад­ку відмови боржника прийняти майно на зберігання, відсутності його або за наявності обставин, що не дозволяють передавати майно на зберігання боржникові чи членам його сім'ї, державний виконавець призначає охоронцем іншу особу. Державний вико­навець може призначити охоронцем іншу особу і на прохання стягувача, якщо визнає це прохання поважним. Якщо описане майно передається на зберігання не боржникові чи членам його сім'ї, а іншій особі, то охоронець має право на винагороду за зберігання. Державний виконавець, встановивши розтрату, від­чуження, схов або підміну майна, що було передано на зберіган­ня, складає про це акт і звертається до судді за місцем виконан­ня для вирішення питання про відповідальність охоронця.

Звернення стягнення на майно завершується його реаліза­цією. Державний виконавець може провадити реалізацію тільки будинків (або частини будинку); валютні цінності реалізують Національний банк або інші організації за його дорученням; інше майно реалізується через державні або кооперативні торговельні організації на комісійних засадах. Перевезення майна з метою продажу в інше місце або район допускається лише за взаємною згодою стягувача та боржника і за їх рахунок, а також у тих ви­падках, коли в даному місті або районі продаж його є неможли­вим. Передача майна для продажу провадиться в строк, встанов­лений державним виконавцем, але не раніше п'яти днів і не піз­ніше місяця після складення опису. До початку цього строку боржник має право сам під контролем державного виконавця реалізувати майно, що знаходиться під арештом, за ціною, не нижчою вказаної в акті опису.

Продукти та інші речі, які швидко псуються, вилучаються та передаються для продажу негайно.

Державний виконавець на прохання боржника може визначи­ти, в якій черговості слід продавати майно, якщо це не викликає ускладнень або неможливості виконання. Якщо майно заставле­не, то про його продаж необхідно повідомити заставодержателя. В разі, якщо від продажу частки майна буде отримана сума, дос­татня для задоволення вимог стягувача і для сплати усіх витрат по виконанню, подальший продаж зупиняється. Стягнуті суми посту­пають на задоволення вимог стягувачів у порядку встановленої заборгованості. Гроші, отримані торговельною організацією від продажу майна, вносяться на депозитний рахунок суду протягом трьох днів з дня продажу. З отриманої суми торговельні організації одержують на свою користь комісійну винагороду.

Майно боржника, що не було продане протягом місяця тор­говельною організацією, в разі відмови стягувана залишити це майно за собою, може бути переоцінено на вимогу стягувана, боржника або торговельної організації. Переоцінка провадить­ся державним виконавцем з участю уповноваженого торговель­ної організації. Про час і місце переоцінки сповіщаються стягу-вач і боржник, але їх неявка не є перешкодою для вирішення пи­тання про переоцінку. В такому випадку стягував і боржник повідомляються про переоцінку майна, що сталася.

Якщо майно після його переоцінки не буде продане протягом двох місяців, державний виконавець повідомляє про це стягувача, якому надається право залишити це майно за собою у сумі пере­оцінки. Якщо стягувач у п'ятиденний строк не заявить про своє бажання залишити майно за собою, то арешт з майна знімається, майно повертається боржникові, а виконавчий документ, за відсут­ності у боржника іншого майна або доходів, на які може бути звер­нуто стягнення, повертається стягувану без виконання.


<