§ 2. Підстави перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами<span lang=UK>. : Цивільне процеесуальне право України - Комаров В.В. : Книги по праву, правоведение

§ 2. Підстави перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 
РЕКЛАМА
<

Перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рі­шень, ухвал і постанов може виникнути лише при наявності так званих нововиявлених обставин. У зв'язку з цим виникає потреба визначити поняття нововиявлених обставин. Правильне вирішен­ня цього питання має істотне значення для судової практики.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 27 люто­го 1981 р. «Про практику перегляду судами у зв'язку з нововияв­леними обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних спра­вах, що набрали законної сили» відзначається, що у судовій прак­тиці мають місце істотні недоліки, бо в ряді випадків обставини визнаються нововиявленими лише тому, що суд не знав про їх наявність, без з'ясування того, чи могли вони бути відомі заявникові. До них помилково відносяться нові, тобто ті, що виник­ли після постановлення рішення обставини, чи виявлені після розгляду справи нові докази. Нерідко за наявності підстав для перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обстави­нами вони переглядаються у порядку судового нагляду.

Цивільне процесуальне законодавство не дає поняття ново-виявлених обставин, але у науці цивільного процесуального пра­ва нововиявлені обставини визначаються як юридичні факти, які існували в момент розгляду справи та мали істотне значення для його вирішення, але не були та не могли бути відомі ні заявни­кові, ні суду. Таким чином, нововиявлені обставини — це:

1) юридичний факт, який існував на час розгляду справи;

2) юридичний факт, який має істотне значення для справи, тобто тягне за собою виникнення, зміну, припинення пра­вовідносин;

3) обставина, яка не була та не могла бути відома під час розгляду справи ні заявникові, ні суду, який розглядав справу.

Оскільки нововиявлені обставини — це факти, від яких зале­жить виникнення, зміна та припинення прав та обов'язків осіб» які беруть участь у справі, то їх треба відрізняти від судових доказів, які призначені для встановлення цих фактів. Поява нових доказів може потягнута перегляд справ в порядку судового нагляду.

Крім того, нововиявлені обставини необхідно відрізняти від нових обставин, які виникли після розгляду справи та постанов­лення рішеня, ухвали або постанови суду, а також від обставин, які змінилися, тобто обставин, які були покладені в обґрунтуван­ня судових актів, але надалі змінилися. Як виникнення нових обставин, так і зміна обставин може послужити підставою для пред'явлення нового позову, але не для перегляду справи у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Цивільне процесуальне законодавство встановило вичерп­ний перелік підстав для перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов суду, що набрали закон­ної сили. Згідно із ст. 343 ЦПК ними є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі заявникові;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідо-мо неправдиві показання свідків, завідомо неправильний вис­новок експерта, завідомо неправильнй переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою поста-І       новлення незаконного або необгрунтованого рішення;

3) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, зло-,   чинні дії сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, або

їх представників» чи злочинні діяння суддів, вчинені при розгляді даної справи;

4) скасування рішення, вироку, ухвали або постанови суду чи постанови іншого органу, що стали підставою для поста-новлення даного рішення, ухвали чи постанови.

Під передбаченими, у п. 1 ст. 343 ЩІК істотними для справи обставинами слід розуміти факти, які мають юридичне значен­ня для взаємовідносин сторін, які спорять. Потрібно, щоб ці фак­ти існували під час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі ні особам, які беруть участь у справі, ні суду, який її роз­глядає та вирішує. Тому і рішення було винесено без урахуван­ня цих юридичних фактів. Якщо б ці факти були відомі, то з їх урахуванням було б постановлене інше рішення.

Як приклад можна навести випадок, коли громадянин звернув­ся до суду з позовом до свого брата про визнання права на полови­ну спадкоємного майна, яке залишилося після смерті їх матері. У по­зовній заяві позивач посилався на те, що він та вщповщач є спадкоє­мцями за законом і тому мають рівне право на спадщину. Суд постановив рішення, яким визнав за кожним із спадкоємців право на 1/2 частину спадкоємного майна. Після того як судове рішення по справі набрало законної сили, відповідачу стало відомо про те, що в нотаріальній конторі є заповіт, яким все своє майно мати за­повідала йому. У даному випадку складення заповіту, що є юридич­ним фактом, буде нововиявленою обставиною, при наявності якої відповідач по справі може звернутися до суду із заявою про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Рішення, в свою чергу, не може бути визнане правильним та підлягає перегляду.

Пункт 2 ст. 343 ЦПК передбачає таку групу підстав перегля­ду у зв'язку з нововиявленими обставинами, які пов'язані з недо­броякісністю доказового матеріалу (завідомо неправдиві пока­зання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, фаль­шивість документів або речових доказів), що потягли за собою постановлення незаконного або необгрунтованого рішення. Крім недоброякісності засобів доказування до цієї групи підстав пере­гляду у зв'язку з нововиявленими обставинами п. 2 ст. 343 ЦПК відйоеить також і завідомо неправильний переклад, який не є засобом доказування, але може призвести до постановлення не­законного або необгрунтованого рішення.

Судові акти можуть бути переглянуті у тому випадку, якщо передбачені у п. 2 ст. 343 ЦПК підстави будуть встановлені ви-роком суду, що набрав законної сили. При вирішенні питання про перегляд суд повинен переконатися, що встановлені вироком суду обставини вплинули на правильність постановленого рішен­ня, ухвали або постанови суду. Тому не може бути підставою для перегляду судової постанови у зв'язку з нововиявленими обста­винами встановлений вироком суду факт недостовірності того чи іншого доказового матеріалу, якщо юридичні факти, які були покладені в підставу рішення, ухвали або постанови, підтверджу­ються іншими достовірними матеріалами.

Згідно з п. З ст. 343 ЦПК третю групу підстав перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами складають обставини, які встановлені вироком суду, що набрав законної сили, та які по­в'язані із злочинною діяльністю сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, або їх представників, або злочинними діяннями суддів, які вчинені при розгляді даної справи. Слід мати на увазі, що факт злочинних діянь вказаних суб'єктів процесуальної діяль­ності незалежно від наслідків, які вони потягли для постановле­ного рішення, завжди є підставою до його перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Вище вказувалося, що для того, щоб бути підставою для пе­регляду рішень, ухвал або постанов у зв'язку з нововиявленими обставинами, факти, зазначені у пп. 2, 3 ст. 343 ЦПК, повинні бути встановлені вироком суду, що набрав законної сили. Але це лише за загальним правилом.

Пленум Верховного Суду України у п. 6 Постанови від 27 лютого 1981 р. № 1 «Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у ци­вільних справах, що набрали законної сили» вказав, що суди по­винні виходити з того, що посилання в заяві або поданні на наявність у матеріалах справи завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо не­правильного перекладу, фальшивих документів або речових доказів чи вчинення по даній справі злочинних дій сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі, їх представниками або суддями за загальним правилом визнається підставою для перегляду судового рішення, якщо ці обставини встановлені вироком суду, що набрав законної сили. У випадках, коли від­носно особи, яка вчинила суспільне небезпечне діяння, провад­ження у кримінальній справі в силу закону не може бути закінче­но постановленням вироку (за спливом строків давності, внаслі­док акту амністії, помилування, недосягнення віку кримінальної відповідальності, у зв'язку зі смертю), на підтвердження наяв­ності вказаних обставин суд може врахувати постанову слідчих органів по результатах розслідування, проведеного в порядку кримінального судочинства, якщо вона винесена у суворій відповідності до закону.

Останню групу підстав для перегляду у зв'язку з нововиявле­ними обставинами закріплено у п. 4 ст. 343 ЦПК. Цю групу скла­дають факти скасування рішення, вироку, ухвали або постано­ви суду чи постанови іншого органу, що стали підставою для постановлення даного рішення, ухвали чи постанови.

В основу цієї групи обставин покладена преюдиціальна за­лежність між актами правосуддя та актами інших органів. Вони враховуються тоді, коли преюдиціальний акт загальнообов'язко­вий, постановлений компетентним органом, а встановлені ним факти мають юридичне значення.

Питання про те, акти яких органів, крім судових, можуть мати преюдиціальне значення, в законі чітко не вирішено. Якщо говорити про підстави, перелічені у п. 4 ст. 343 ЦПК, то такими актами можуть бути акти «інших органів». Однак порівняння цієї норми з п. З ст. 345 ЦПК приводить до висновку, що це акти органів державного управління.

Важливе значення для цієї групи має встановлення меж пре­юдиціального значення таких актів, тобто кола фактів, що мо­жуть мати значення нововиявлених обставин. Для судових поста­нов преюдиціальне значення визначається статтями 31 і 32 ЦПК. Для постанов інших органів така вказівка в законі відсутня. Фак­ти, які встановлені постановою адміністративного та іншого органу, будуть обов'язкові для суду тоді, коли вони постановлені в порядку здійснення ними своєї виключної компетенції.

Розглядаючи це питання, слід мати на увазі, що скасування преюдиціального акта не завжди тягне за собою перегляд судо­вого рішення, ухвали або постанови у зв'язку з нововиявленими обставинами. Аналіз п. З ст. 345 ЦПК дозволяє зробити висно­вок, що сприятливі наслідки для перегляду настануть лише тоді, коли такі акти були скасовані, а замість них постановлені інші, протилежні за своїм змістом1. Крім того, треба зазначити, що згідно з п. 7 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України при розгляді заяви або подання про перегляд судових рішень у зв'язку із скасуванням рішення, ухвали, вироку, поста­нови суду по іншій справі або постанови іншого органу необхід­но мати на увазі, що скасування такого акта може бути визнано нововиявленою обставиною лише у тому випадку, якщо суд об­грунтував дане судове рішення цим актом або виходив із вказано­го акта, не посилаючись прямо на нього; якщо вже прийнято но­вий акт, протилежний за змістом скасованому, або коли саме ска­сування акта означає протилежне вирішення питання (наприклад, виконком міської, районної Ради народних депутатів скасував своє рішення з приводу безоплатного вилучення самовільно збудова­ного громадянином будинку і дав згоду узаконити будівлю).


<