§ 1. Поняття та значення принципів цивільного процесуального права
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197
Проблема принципів кожної галузі права, втому числі цивільного процесуального права, обумовлюється тим, що принципи відбивають суть, характер та основні риси цій галузі. Тому для правильного і повного розкриття поняття, значення та механізму дії принципів цивільного процесуального права необхідно зробити аналіз окремих норм та інститутів цієї галузі права та інститутів судочинства, в яких і діють принципи. Ця проблема ускладнюється і тим, що у цивільно-процесуальній літературі та судовій практиці питання про поняття і зміст принципів вирішується по-різному.
Одні автори під принципами цивільно-процесуального права розуміють загальні керівні нормативні положення, на яких побудовано цивільний процес. Принципи у даному випадку розглядаються як норми права, лише з більш загальним змістом.
На думку інших принципи цивільного процесуального права — корінні основи цивільного процесу. Деякі вчені під принципами права розуміють теоретичні положення, які виражають необхідність визначення засобів та форм регулювання процесуальних правовідносин. Врешті-решт є і такі, які зводять принципи цивільно-процесуального права до основних ідей, положень з питань здійснення правосуддя в цивільних справах, що закріплені нормами даної галузі права.
Термін «принципи» у перекладі з латинської означає «основа», «первоначало». У визначенні змісту цього терміну (у різних авторів) є раціональна зернина. Але кожне з них не зовсім точно відображає суть даного унікального правового явища. Виходячи з досягнень сучасної правової принципів цивільного процесуального права необхідно зводити до наступного.
Як ідеї, уявлення про суд та правосуддя принципи виникають історичгіо раніше за галузі права. Далі вони стають концентрованим відображенням дійсності, об'єднують норми права в органічне ціле у цілях єдності правового регулювання; відбиваються у соціальній правосвідомості, визначають перспективи розвитку процесуального права, оскільки вони менш схильні до змін, ніж усе право.
Отже, принципами цивільного процесуального права є основні ідеї, уявлення про суд та правосуддя, які закріплені в цивільному процесуальному праві і внаслідок цього стали його основними положеннями, якісними особливостями, що визначають характер цивільного процесуального права, порядок його застосування та перспективи подальшого розвитку.
Значення принципів цивільного процесуального права полягає в їх впливі на нормотворчу діяльність. При внесенні будь-яких змін у законодавство нормотворчі органи не повинні допуркати суперечності нових норм права діючим його принципам. Велике значення мають принципи права і в правозастосовчій діяльності: вони визначають основні форми і методи діяльності суду та інших учасників процесу при здійсненні правосудця в цивільних справах, сутність процесуальної форми цивільного судочинства. Порушення принципів цивільно-процесуального права, як правило, тягне за собою скасування рішення суду першої інстанції.
Так, рішенням Луцького міського суду, залишеним без зміни ухвалою судової колегії в цивільних справах Волинського облас*-ного суду, К. відмовлено у позові до С. про відібрання дитини.
Президія Волинського обласного суду задовольнила протест заступника голови Верховного Суду України і у постанові про направлення справи на новий розгляд вказала на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 ЦПК особам, які не володіють українською мовою, забезпечується право робити заяви, давати пояснення і показання, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою, а також користуватися послугами перекладача.
Позивачка у скарзі в порядку нагляду посилалася на те, що судочинство велося українською мовою, але оскільки вона не володіє нею досконало, то не зовсім розуміла зміст пояснень відповідача та свідків. За таких обставин, коли суд не виконав покладеного на нього обов'язку забезпечити ведення судового процесу відповідно до побажання позивачки і не з'ясував питання про мову судочинства і необхідність участі у справі перекладача, постановлені судові рішення підлягають скасуванню, а справа — направленню на новий розгляд1.
Але такі наслідки в судовій практиці бувають не завжди, тому обґрунтованою уявляється рекомендація О. Т. Боннера про необхідність передбачити в ЦПК правило, згідно з яким порушення судом будь-якого принципу цивільно-процесуального права повинно тягти за собою скасування рішення2.