§ 4. Розгляд цивільної справи судом касаційної інстанції : Цивільне процеесуальне право України - Комаров В.В. : Книги по праву, правоведение

§ 4. Розгляд цивільної справи судом касаційної інстанції

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 
РЕКЛАМА
<

Стадія розгляду справи є головною у касаційному про­вадженні. В своїй діяльності касаційний суд керується більшістю принципів цивільного процесуального права. Але розгляд спра­ви в касаційному провадженні має свою мету (перевірка закон­ності та обґрунтованості рішень), тому окремі принципи тут діють своєрідно.

Згідно із ст. 302 ЦПК розгляд справи в суді касаційної інстанції здійснюється в судовому засіданні. Проте в силу специфічних завдань касаційного провадження структура судового засідання тут трохи інша, ніж при розгляді справи в суді першої інстанції. Судове засідання суду касаційної інстанції складається з трьох частин: підготовчої, розгляду справи, постановлення і проголо­шення касаційної ухвали.

Підготовча частина судового засідання починається з того, що головуючий відкриває судове засідання і оголошує справу, яка буде розглядатися, за чиєю скаргою або поданням та на рішення якого суду; з'ясовує, хто з осіб, які брали участь у справі, з'явився в судове-засідання, а також повноваження службових осіб і пред­ставників, оголошує склад суду, прізвища прокурора, перекладача. Особам, які беруть участь у справі, роз'яснюються їх процесу­альні права і обов'язки, окремо—їх право заявляти відводи. В разі надходження заяв про відводи вони розглядаються у тому ж по­рядку, як і в суді першої інстанції (статті 18-23 ЦПК).

В касаційному провадженні своєрідно вирішується питання про наслідки неявки в судове засідання осіб, Які беруть участь у справі. Із змісту ст. 305 ЦПК можна зробити висновок про на­явність у касаційному провадженні обов'язкового і факультатив­ного відкладення розгляду справи. В разі неявки в судове засідан­ня будь-кого з осіб, які брали участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце розгляду справи, суд повинен відкласти розгляд справи і повідомити осіб про новий час засі-'дання. Якщо зазначені особи належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, але в судове засідання хто-небудь з них не з'явився, касаційний суд має право відкласти розгляд спра­ви, визнавши причини неявки поважними. В разі неявки без по­важних причин прокурора або адвоката суд повідомляє відпо­відно вищестоящого прокурора або президію колегії адвокатів.

У підготовчій частині судового засідання касаційний суд та­кож вирішує клопотання і заяви осіб, які беруть участь у справі, з усіх питань, пов'язаних з розглядом справи в касаційній інстанції.

Розгляд справи в касаційному провадженні починається допо­віддю головуючого або одного з членів суду касаційної інстанції, який викладає обставини справи, суть рішення суду першої ін­станції та доводи касаційної скарги, подання, письмові пояснен­ня на скаргу, подання та зміст поданих до суду нових матеріалів. Після цього сторони та інші особи, які беруть участь у справі, да­ють свої пояснення, причому першою дає пояснення та сторона, яка подала касаційну скаргу, а якщо рішення оскаржили обидві сторони, першим дає пояснення позивач. Коли касаційне провад­ження порушене за поданням, то після доповіді судді про обста­вини справи прокурор обґрунтовує своє касаційне подання перед поясненнями осіб, які беруть участь у справі.

В касаційному провадженні можуть брати участь також пред­ставники громадських організацій і трудових колективів. Дум­ку організацій або колективів по справі, що уповноважили їх, вони викладають після пояснень сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

При розгляді справи судом касаційної інстанції у повній мірі діє принцип диспозитивності: позивач може відмовитися-від позову, відповідач має право визнати позов, сторони можуть укла­сти мирову угоду. Відмова позивача від позову або мирова уго­да подаються в письмовій формі на розгляд суду касаційної інстанції. До прийняття відмови від позову або до затвердження мирової угоди суд перевіряє їх законність та роз'яснює позива­чеві або сторонам наслідки їх процесуальних дій. Згідно із стат­тями 299, 300 ЦПК і в судовому засіданні сторони та інші особи, які беруть участь у справі, можуть відмовитися від касаційної скарги, подавати додаткові матеріали.

Розгляд спрйви в касаційному порядку закінчується постано­вою і проголошенням касаційної ухвали з додержанням правил, зазначених у статтях 210,212 ЦПІС. Відповідно до ст. 318 ЦПК в касаційній ухвалі повинно бути зазначено: час і місце її постанов­лений, найменування і склад касаційного суду, дані про участь у справі прокурора та інших осіб, за чиєю скаргою або поданням розглядалась справа, найменування оскарженого рішення, зміст цього рішення, доводи, викладені в скарзі або поданні, висновок прокурора і результати касаційного розгляду справи. Касаційна ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскар­женню не підлягає.

Якщо суд касаційної інстанції під час розгляду справи вия­вить окремі помилки, допущені судом першої інстанції, а також недоліки в роботі підприємств, установ, організацій і службових осіб, то він може разом з касаційною ухвалою постановити ок­рему ухвалу і надіслати її відповідним особам та організаціям, які зобов'язані в місячний строк повідомити касаційний суд про вжиті ними заходи (ст. 320 ЦПК).


<