§ 4. Визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення його померлим : Цивільне процеесуальне право України - Комаров В.В. : Книги по праву, правоведение

§ 4. Визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення його померлим

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 
РЕКЛАМА
<

Можливість зміни в судовому порядку правового ста­ну осіб шляхом визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими встановлює ЦПК. Потреба у такій зміні правового стану виникає у зв'язку з необхідністю захисту інтересів грома­дян і юридичних осіб, які перебувають у певних правовідносинах з особою, відносно якої тривалий час відсутні відомості в місці постійного проживання, що перешкоджає здійсненню цими суб'єк­тами їх суб'єктивних прав.

Підстави щодо визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення його померлим передбачені статтями 18 та 211ДК. Так, громадянин може бути визнаний безвісно відсутнім, якщо суд встановить відсутність відомостей про його перебування в місці постійного проживання протягом року. Якщо буде встанов-ле^но відсутність відомостей протягом трьох років у місці пос­тійного проживання громадянина про місце його перебування, суд може оголооитішосо померлим. Якщо громадянин пропав без вісті за обставин^ що загрожували смертю або дають підставу при­пустити його загибель від певного нещасного випадку, то він може бути оголошений померлим при відсутності відомостей про Місце його перебування протягом шести місяців. Військовослужбовець або інший громадянин, який пропав безвісті у зв'язку з воєнними цодонАИ, може бути в судовому порядку оголошений померлим не раніше, ніж ч§реі-два43°ки від дня закінчення воєнних подій.

Справи даної категорії розглядаються за загальними правила­ми цивільного судочинства з винятками і доповненнями, зазначе­ними у статтях 261-265 ЦПК. Для цих справ характерно те, що висновок суду про безвісну відсутність громадянина ґрунтується на юридичному припущенні знаходження особи в живих, а оголо­шення померлим — на юридичному припущенні смерті особи.

Використання презумпції в цьому випадку є наслідком недо­статності доказів щодо встановлення факту смерті громадянина або знаходження його в живих. Цими обставинами зумовлюють­ся процесуальні особливості судового порядку розгляду цих справ.

В ЦПК відсутні вказівки на те, хто саме може звернутися до суду з заявою про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення його померлим. Тому при вирішенні цього питан­ня слід користуватися ст. 4 ЦПК. Виходячи з цього, справа в суді може бути порушена особою, яка має заінтересованість у зміні правового становища громадянина. Тому заявниками'можуть бути громадяни (подружжя, батьки, діти безвісно відсутнього), а також організації (банк у випадку тривалої відсутності позико-отримувача, щоб вирішити питання про списання чи одержан­ня від спадкоємців суми виданої позики; фінансовий відділ викон­кому у випадку необхідності оформлення спадкових прав держа­ви при відсутності спадкоємців за законом або за заповітом тощо, які намагаються здійснити суб'єктивні цивільні права або охоро-нювані законом інтереси).

Процес по справі може бути розпочатий і за ініціативою про­курора у випадках та порядку, передбачених законом (статті 13, 118 ЦПК).

У судовій практиці є випадки, коли із заявою про визнання гро­мадянина безвісно відсутнім або оголошення його померлим звер­таються службові особи відділів внутрішніх справ (у випадку ого­лошення розшуку безвісно відсутнього), військкомати (з метою зня­ти з військового обліку). Таку практику*слід визнати незаконну.

Порушення справи здійснюється шляхом додання письмової заяви до суду за місцем, проживанцд заявника. Заява повинна відповідати ст. 137 ЦПК. Крім того, в дій слід вказати, для якої мети необхідно заявникові визнати громадянина безвіснсГщд-сутнім або оголосити його померлим; обставини, що стверджу­ють безвісну відсутність громадянина, або обставини, що загро­жували громадянинові, який пропав без вісті, або які дають підставу припустити його загибель від певного нещасного випадку (ст. 262 ЦПК). Зазначення в заяві правової мети дає судді змогу при прийнятті заяви до провадження визначити^аявність у за­явника права на звернення до суду за захистом охоронюваного законом інтересу^склад заінтересованих осіб, яких належить притягнути до участі в процесі по справі, а також%купніеть до­казів, які необхідно залучити.

В порядку підготовки справи до розгляду суддя повинен зНа? оувати^осіб (родичів, співробітників та ін.), які можуть дати відо­мості про відсутнього, а також з^щщши^ащдовщі організації за останнім місцем проживання^ відсутнього (ЖЕО, органи внут­рішніх справ та ін.) і за останнім місцем його роботи про наявність відомостей щодо відсутнього. Збирання зазначених даних здій­снюється шляхом направлення відповідних запитів. Оголошення розшуку громадянина по цих справах закон не передбачає.

Одночасно суддя може вжити заходів через органи опіки і піклування щодо призначення опікуна для охорони майна відсут­нього, а у випадку необхідності і для управління цим майном. Такі дії проводяться, як правило, тоді, коли є загроза розкрадан­ня чи ушкодження майна.

Розгляд справи здійснюється у відкритому судовому_засідшіні з учасхшлаяшшка,. заінтересованих осіб, свідків, зазначених у заяві, та тих, кого сам суд визнає за потрібне допитати.

Процесуальне становище заявника займає .особа, на захист охоронюваних законом інтересів якоїрозпрчаха лродадження по справі, незалежно від того, з чиєї ініціативи вона порушена (про­курора, органу державного управління та ін.). Заявник має особи­сту цивільно-правову заінтересованість.^ зміні правового стану громадянина. На підтвердження цього повинні бути наведені об­ставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить визнати безвісно відсутньою або оголосити померлою, існують особисті або майнові правовідносини (матеріально-пра-вовдйзр'язок), або при відсутності такого зв'язку — дані про те, що безвісна^відсутнІсть громадянина є перешкодою для заявника у реалізації суб^ктивних прав або виконання обов'язків.

Заінтересованими особами є суб'єкти, які мають іншу, ніж у заявника, юридичну заінтересованість і на яких може вплинути рішення у справі. В першу чергу .заінтересованими особами слід визнавати громадян, з вимогою про зміну правового стану яких звертається до суду заявник. Як заінтересовані особи можуть бути залучені до справи члени сім'ї заявника, які мають право на пенсію в зв'язку з втратою годувальника, якщо мета визнання особи безвісно відсутньою або оголошення померлою полягає в призначенні пенсії заявнику; інші спадкоємці поряд із заявником або фінансові органи; особи, які мають право на одержання ут­римання, якщо мета полягає в отриманні спадщини або утриман­ня із майна безвісно відсутнього.

Якщо при розгляді справи будуть встановлені підстави щодо задоволення заяви, суд постановляє рішення про визнання гро­мадянина безвісно відсутнім або оголошення його померлим. Рішення повинно відповідати загальним вимогам ЦПК. В резо-лютищии-частині рішення зазначаються не тільки дані про осо­бу громадянина, який визнається безвісно відсутнім чи оголо­шується померлим, але і початок безвісної відсутності або день смерті громадянина, які визначаються відповідно до правил, пе­редбачених статтями 18, 21 ЦК.

Після того як рішення про оголошення громадянина помер­лим набере законної сили, суд надсилає_й£го о^Е^ож,рЄ£Сцгації актів громадянського стану, щсмГв районі діяльності суду, для реєстрації смерті громадянина, а також до.дотаріадьної конто­ри або органу, що виконує нотаріальні дії, для вжиття заходів по охороні спадкового майна. Крім того, воно тягне й інші правові наслідки: у непрацездатних членів сім'ї виникає право на пенсію; подружжя такої особи має право розірвати шлюб у спрощеному порядку, усиновлювати дітей без згоди відсутнього та ін.

Суд відмовляє в задоволенні заяви, якщо буде встановлено місце перебування громадянина, відносно якого вирішується питання про визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим. Таке ж рішення виноситься і в тому випадку, якщо буде з'ясовано, що строк невідомості місця перебування грома­дянина не відповідає встановленому в законі.

Якщо громадянин, якого визнано безвісно відсутнім або ого­лошено померлим, з'явиться чи буде виявлено його місце пере­бування, то особи, за заявою яких суд змінив його правовий стан, а також сам громадянин вправі подати до суду заяву ^ вання посташзвлежмщашейня. Суд, одержавши відповідну зая­ву, призначає справу до слухання з участю цього громадянина, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє ріщецщ» про визнання громадянина безвісно відсутнім або про оголошен­ня його померлим.


<