§ 7. Справи про стягнення з громадян недоїмки по податках, самооподаткуванню сільського населення і державному обов'язковому страхуванню : Цивільне процеесуальне право України - Комаров В.В. : Книги по праву, правоведение

§ 7. Справи про стягнення з громадян недоїмки по податках, самооподаткуванню сільського населення і державному обов'язковому страхуванню

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 
РЕКЛАМА
<

Особливості розгляду справ про стягнення з громадян недоїмки по податках, самооподаткуванню сільського населен­ня і по всіх видах державного обов'язкового страхування вста­новлені Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. «Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових пла­тежів» і гл. 32 ЦПК.

У порядку, передбаченому Декретом Кабінету Міністрів, провадиться стягнення не внесених у встановлені строки: по­датків, податкового кредиту та інших платежів до державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, бюд­жетів місцевого самоврядування, інших місцевих бюджетів і по­забюджетних фондів. У такому ж порядку стягуються внески до державних цільових фондів, створених на підставі чинного зако­нодавства; платежів з державного обов'язкового страхування, внесків на державне соціальне страхування, відрахувань колек­тивних сільськогосподарських і риболовецьких підприємств та міжгосподарських підприємств і організацій до централізовано­го Фонду соціального страхування колгоспників України; сум фінансових санкцій, що застосовуються до підприємств, установ, організацій і громадян органами, яким це право надано законо­давством. При цьому органами стягнення є: податкові та інші державні органи, яким чинним законодавством надано право стягнення цих платежів або на які покладено обчислення відпо­відного платежу чи контроль за його сплатою; установи Пен­сійного фонду України та Фонду соціального страхування Украї­ни; профспілкові організації працівників агропромислового ком­плексу та працівників рибного господарства.

Заява про стягнення з громадян недоїмки по податках, само­оподаткуванню сільського населення і державному обов'язково­му страхуванню подається відповідно фінансовим відділом місце­вої державної адміністрації, органом місцевого самоврядування або органом державного страхування в суд за місцем проживання недоїмника чи місцем знаходження його майна.

В заяві повинно бути зазначено: прізвище, ім'я і по батькові недоїмника та місце його проживання; закон, на підставі якого громадянин притягнений до сплати відповідних платежів, сума платежів і строки їх сплати, сума недоїмки, що підлягає стягнен­ню, пені і строк платежу, по якому утворилась недоїмка.

До заяви повинні бути додані: копія платіжного повідомлен­ня, страхового свідоцтва або виписка з особистого рахунку не­доїмника із зазначенням часу вручення йому платіжного доку­мента, розміру і строку платежу; виписка з постанови загальних зборів громадян про проведення самооподаткування і суму са­мооподаткування, акт опису майна недоїмника, а при відсутності у недоїмника майна, на яке за законом може бути звернено стяг­нення, — акт про відсутність майна; довідка від інших осіб про належні з них недоїмникові грошові суми при відсутності майна або недостатності його для погашення недоїмки (ст. 250 ЦПК).

При розгляді справи суд повинен перевірити: чи є законні підстави для стягнення з громадянина даного платежу; чи додер-жано органами стягнення встановленого законом порядку при­тягнення громадянина до платежу; чи взято до уваги органами стягнення пільги в разі, якщо за законом громадянин має право на них. Так, згідно із ст. 1 Закону України від 25 червня 1991 р. «Про систему оподаткування»1 встановлення і скасування по­датків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до держав­них цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Рес­публіки Крим і сільськими, селищними,'міськими Радами. І тіль­ки ці органи можуть встановлювати додаткові пільги щодо опо­даткування у межах сум, що надходять до їх бюджетів. Податки і збори (обов'язкові платежі), стягнення яких не передбачено цим законом, сплаті не підлягають.

Якщо при розгляді справи у суду виникнуть сумніви в пра­вильності обчислення розміру платежу, він своєю ухвалою зупиняє провадження у справі і надсилає матеріал органові стягнен­ня для перевірки. Провадження у справі відновлюється після пе­рерахунку платежу органом стягнення або підтвердження заяви про стягнення його вищестоящим органом.

Суд, встановивши, що вимога про стягнення недоїмки є за­конною, постановляє рішення про вилучення у недоїмника май­на згідно з поданим у суд актом опису, а в разі відсутності майна або недостатності цього майна для погашення недоїмки — про звернення стягнення на грошові суми, які недоїмникові належить одержати від інших осіб.

Якщо до акта опису включено майно, на яке за законом не може бути звернуто стягнення, суд вилучає з акта опису це майно.

Якщо суд встановить, що вимога про стягнення недоїмки є незаконною, він відмовляє в задоволенні заявленої вимоги (ст. 252 ЦПК).

Рішення суду в справі про стягнення недоїмки може бути ос­каржене в касаційному порядку.

Особливістю цієї категорії справ є те, що виконання рішен­ня суду про стягнення недоїмки провадиться не державним ви­конавцем, а відповідним органом стягнення за правилами, вста­новленими законодавством України.


<