§ 6. Заява прокурора про визнання незаконними правового акта органу, рішення чи дії службової особи
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197
Відповідно до Закону України від 5 листопада 1991 р. «Про прокуратуру» однією з функцій прокуратури є нагляд за додержанням законів усіма органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами (ст. 5 Закону).
При виявленні порушень закону прокурор має право опротестувати акти Прем'єр-міністра України, Кабінету Міністрів України, уряду Автономної Республіки Крим, міністерств і відомств, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також рішення і дії посадових осіб.
Протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадових осіб.
У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність із законом, а також припи-Шйй#-незаконної дії посадової особи, відновлення порушеного права.
Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.
У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися із заявою до суду про визнання незаконними правового акта органу, рішення чи дії службової особи, крім акта, перевірку законності якого віднесено до компетенції Конституційного Суду України.
Заяву до суду може бути подано прокурором протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або якщо протест не був розглянутий у встановлений десятиденний строк.
Заява прокурора подається до районного (міського) суду, відповідного військового суду за місцерозташуванням органу чи роботи службової особи, акт яких було опротестовано.
До заяви прокурор повинен додати матеріали, які послужили підставою принесення протесту в порядку нагляду, а орган чи посадова особа — матеріали, які послужили підставою відхилення протесту.
Про порушення цивільної справи суддя виносить ухвалу. Заява прокурора розглядається суддею одноособове в десятиденний строк з дня її надходження у відкритому судовому засіданні з участю прокурора і представника органу чи службової особи, які постановили рішення про відхилення протесту або не розглянули протест у встановлений строк після його надходження.
Неявка у судове засідання без поважних причин представника органу, службової особи не перешкоджає розглядові заяви прокурора. Якщо судця визнає явку представника органу чи посадової особи обов'язковою, він відкладає розгляд справи і повторює виклик. При повторній неявці прокурора, представника органу чи посадової особи в судове засідання без поважних причин або неповідомленні ними про причини неявки на другий виклик суд залишає заяву без розгляду, якщо він не вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних матеріалів (ст. 173 ЦПК).
Суддя, встановивши, що опротестовані акт органу, рішення чи дія службової особи не відповідають вимогам закону, постановляє рішення про задоволення заяви, визнання акта органу, рішення чи дії службової особи незаконними та про їх скасування і стягнення судових витрат з службової особи, яка видала незаконний акт.
Якщо буде встановлено, що опротестовані акт органу, рішення чи дія службової особи не суперечать вимогам закону, суддя постановляє рішення про відмову у задоволенні заяви (ст. 24819 ЦПК).
На рішення суду може бути подана касаційна скарга або внесено касаційне подання прокурора.