§ 5. Скарги на рішення, прийняті відносно релігійних організацій : Цивільне процеесуальне право України - Комаров В.В. : Книги по праву, правоведение

§ 5. Скарги на рішення, прийняті відносно релігійних організацій

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 
РЕКЛАМА
<

Огідно із Законом України від 23 квітня 1991 р. «Про сво­боду совісті та релігійні організації»2 кожному громадянину в Україні гарантується право на свободу совісті. Це право включає свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором і свободу одноособове чи разом з іншими спові­дувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання (ст. З Закону).

Для одержання релігійною громадою правоздатності юридич­ної особи громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які ут­ворили її і досягай 18-річного віку, подають заяву про реєстрацію статуту (положення) до виконавчого комітету обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Авто­номній Республіці Крим—до уряду Автономної Республіки Крим.

Орган, який здійснює реєстрацію, в місячний строк розгля­дає заяву, статут (положення) релігійної організації, приймає відповідне рішення і не пізніш як у десятиденний строк письмо­во повідомляє про нього заявникам. В тих випадках, коли для реєстрації статуту (положення) потрібний висновок виконавчо­го комітету місцевої Ради чи спеціалістів, то рішення про реєст­рацію статутів (положень) релігійних організацій приймається у тримісячний строк.

У реєстрації статуту (положення) релігійної організації може бути відмовлено, якщо її статут (положення) або діяльність су­перечать чинному законодавству.

Рішення про відмову в реєстрації статуту (положення) релі­гійної організації із зазначених підстав відмови повідомляється заявникам письмово в десятиденний строк і може бути оскарже­но в суд.

У судовому порядку можуть бути оскаржені рішення держав­них органів з питань: перевищення встановленого законом стро­ку прийняття рішень про реєстрацію статутів (положень) релі­гійних організацій; відмови в реєстрації статутів (положень) ре­лігійних організацій; володіння та користування культовими будівлями та майном (ст. 248" ЦПК).

Скаргу може бути подано в суд громадянами-заявниками релігійної організації у разі відмови в її реєстрації або релігійною організацією, права якої порушено.

Скарга на рішення місцевих державних органів подаються до Верховного суду Автономної Республіки Крим, обласного, Київсь­кого і Севастопольського міських судів, а на рішення державного органу України у справах релігій—до Верховного Суду України, скаргу може бути подано до суду у місячний строк, обчис­люваний з дня прийняття рішення державним органом (ст. 24812 ЦПК). Скаргу на рішення відповідного державного органу суд повинен розглянути в десятиденний строк у відкритому засіданні за участю громадян-заявників чи їх представників чи представ­ників релігійної організації та представника державного органу, рішення якого оскаржується. Неявка в судове засідання зазначе­них осіб не перешкоджає розгляду скарги (ст. 24813 ЦПК).

Якщо суд визнає, що оскаржуване рішення прийнято з пору­шенням вимог закону, він постановляє рішення, яким зобов'язує відповідний державний орган усунути допущене порушення.

Якщо суд встановить, що оскаржуване рішення прийнято відповідно до закону, він постановляє рішення про відмову в за­доволенні скарги.

Рішення суду може бути оскаржено в касаційному порядку, а також опротестовано у порядку судового нагляду. Після на­брання законної сили рішення по скарзі направляється до дер­жавного органу, що прийняв рішення, та заявникові.


<