Глава 59. Загальні положення договорів про надання послуг

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 
РЕКЛАМА
<

 

 

Договір про надання послуг як окремий правочин уперше віднайшов своє місце в цивільному законодавстві України у Главі 63 ЦК України. Проте, окремі різновиди договорів про надання послуг містились як у ЦК УРСР (1964 р.), так і в ряді нормативно-правових актів: ЗУ “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, ЗУ “Про аудиторську діяльність”[77], ЗУ “Про зв'язок”[78], ЗУ “Про поштовий зв'язок[79], Наказ Держстандарту “Про затвердження Правил обов'язкової сертифікації готельних послуг”[80], Наказ Міносвіти, Мінекономіки, Мінфіну “Про затвердження Порядку надання платних послуг державними навчальними закладами”[81] тощо.

За договором про надання послуг, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

Юридичні ознаки та форма договору про надання послуг визначається спеціальними нормами про конкретні види договірних зобов'язань.

Сторонами договору про надання послуг України є виконавець та замовник. Виконавцем і замовником можуть бути фізичні особи (в тому числі і фізичні особи – підприємці) та юридичні особи.

Предметом договору про надання послуг є виконання певних дій або здійснення певної діяльності, які не мають матеріального результату.

Специфічною рисою договору про надання послуг є встановлення вимоги по відношенню до виконавця надати послугу особисто, хоча і допускається можливість покладення виконання договору на іншу особу, за умови повної відповідальності виконавця перед замовником.

Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Законодавство допускає можливість розірвання договору про надання послуг в тому числі і шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку передбаченому законом.

Загальні положення щодо договору про надання послуг поширюється на всю низку договорів, предметом яких є надання послуги, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, які як передбачені в ЦК України поза межами глави (перевезення, страхування, транспортне експедирування, зберігання, доручення, комісія, управління майном та ін.), так і не передбачені в ньому, а містяться в інших нормативно-правових актах – ЗУ “Про аудиторську діяльність”, ЗУ “Про зв'язок” та ін.