Глава 45. Договір дарування : Цивільне право – ред. Р.О.Стефанчука : Книги по праву, правоведение

Глава 45. Договір дарування

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 
РЕКЛАМА
<

 

 

Перевага в цивільному обігу еквівалентно-оплатних відносин не виключає і безоплатне передання майна однією особою іншій. Найчастіше таке передання набуває форми трудових або адміністративно-правових відносин. Разом з тим безоплатне передання майна у власність іншої особи відбувається у цивільно-правових формах. В таких випадках застосовується договір дарування.

За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність (ст.717 ЦК України).

Правове регулювання договору здійснюється Главою 55 ЦК України та іншими актами.

Юридичні ознаки договору: односторонній, реальний або консенсуальний, безвідплатний.

Сторонами договору є дарувальник та обдаровуваний. Батьки (усиновлювачі), опікуни та піклувальники не мають права дарувати майно дітей, підопічних. Підприємницькі товариства можуть укладати договір дарування між собою, якщо право здійснювати дарування прямо передбачено засновницьким документом дарувальника. Однак, це положення не поширюється на право юридичної особи укласти договір пожертви.

Істотною умовою договору є умова про предмет, яким є майно (дарунок).

Форма договору: усна або письмова. Так, згідно ст.719 ЦК України, договір дарування укладається:

дарування предметів особистого користування та побутового призначення – усно;

дарування нерухомої речі - у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню;

дарування майнового права та договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому - у письмовій формі. Крім того, у разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним;

дарування рухомих речей, які мають особливу цінність, - у письмовій формі. Передання такої речі за усним договором є правомірним, якщо суд не встановить, що обдаровуваний заволодів нею незаконно.

дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує 50-тикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, - у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Зміст договору становлять права та обов’язки сторін. Як правило, реальний договір дарування не породжує ніяких зобов’язальних відносин. Тому мова може йти лише про зобов’язання, яке виникає із консенсуального договору дарування.

Головним обов’язком дарувальника є передача дарунка обдарованому, яка може здійснюватися шляхом: а) безпосереднього вручення речі; б) символічної передачі (наприклад, вручення ключів, макетів тощо); в) передачі документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору.

Дарунок вважається прийнятим, якщо його направлено обдаровуваному без його попередньої згоди, якщо обдаровуваний негайно не заявить про відмову від його прийняття (ч.3 ст.722 ЦК України).

Дарувальник має право відмовитися від передання дарунка у майбутньому, якщо після укладення договору його майновий стан істотно погіршився (ч.1 ст.724 ЦК України). Крім того дарувальник, який передав річ підприємству, організації транспорту, зв'язку або іншій особі для вручення її обдаровуваному, має право відмовитися від договору дарування до вручення речі обдаровуваному.

Дарувальник має право вимагати від обдаровуваного виконання покладеного на нього обов'язку на користь третьої особи або утриматися від її вчинення (передати грошову суму чи інше майно у власність, виплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред'являти вимог до третьої особи про виселення тощо), якщо це передбачено договором. А у разі порушення обдаровуваним покладеного обов'язку, дарувальник має право вимагати розірвання договору і повернення дарунка, а якщо таке повернення неможливе, - відшкодування його вартості (ст.ст.725-726 ЦК України).

Обдаровуваний має право відмовитися від прийняття дарунка в будь-який час до передачі дарунка і без обґрунтування причин такої відмови (ч.2 ст.724 ЦК України).

За невиконання або неналежне виконання умов договору дарування настає відповідальність на загальних засадах цивільно-правової відповідальності, що врегульовані Главою 51 ЦК України. Однак, враховуючи безоплатний характер даного договору, законодавець передбачив винятки із загальних правил, які обмежують відповідальність сторін.

Якщо дарувальник, якому було відомо про недоліки або особливі властивості подарованої речі і який не повідомив про них обдаровуваного, то він зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану майну, та шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю в результаті володіння чи користування дарунком за правилами Глави 82 ЦК України.

Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування протягом 1 року, якщо на момент пред'явлення вимоги дарунок є збереженим, в наступних випадках (ст.727 ЦК України):

якщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей, при цьому предметом дарування були нерухомі речі чи інше особливо цінне майно. Якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування;

якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність;

якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.

ЦК України виділяє такі різновиди договору дарування: а) договір дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому; б) договір пожертви.

Особливості договору дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому: а) має консенсуальний характер; б) укладається в письмовій формі; в) зміст договору повинен містити умову про конкретну особу – обдаровуваного, а також умову про конкретний предмет дарування.

Особливості договору пожертви: а) здійснюється для досягнення сторонами певної, наперед обумовленої мети; б) є укладеним з моменту прийняття пожертви, тобто має характер реального договору; в) використання пожертви відповідно до мети, встановленої договором про пожертву; якщо це неможливо, то використання її за іншим призначенням можливе лише за згодою пожертвувача, а у разі його смерті чи ліквідації юридичної особи - за рішенням суду. Якщо пожертва використовується не за призначенням, то пожертвувач або його правонаступники мають право вимагати розірвання договору про пожертву.