Глава 27. Право інтелектуальної власності на наукове відкриття

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 

 

 

ЦК України виділяє окреме право на результати творчої діяльності – право на наукове відкриття.

Під науковим відкриттям слід розуміти встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання.

Об'єктами наукових відкриттів є закономірності, властивості та явища матеріального світу.

Умовою правової охорони наукових відкриттів є світова новизна, тобто відкриття має бути здійснене вперше і раніше про нього нікому відомо не було, наприклад, відтворення життя шляхом клонування.

Суб'єктом наукового відкриття є автор (фізична особа). Досить часто науковими відкриттями займаються колективи вчених. У даному випадку ми матимемо справу із співавторством.

Автор вправі надати науковому відкриттю своє ім'я або спеціальну назву, наприклад, закони Ньютона. Охоронним документом права на наукове відкриття є диплом на наукове відкриття.