Лекція 13. Створення юридичних осіб (Мічурін Є.О.)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 

 

План:

Стадії створення юридичних осіб.

Способи створення юридичних осіб.

Розробка та прийняття засновницьких документів.

Вимоги до засновницьких документів.

Формування керівних органів юридичної особи та їх повноваження.

Реєстрація  (перереєстрація) юридичних осіб.

 

Нормативні акти: Конституція України;  ЦКУ; ГКУ, ЦК УРСР; ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”; ЗУ “Про підприємства”; ЗУ “Про господарські товариства”; ЗУ “Про державну реєстрацію юридичних осіб, а також фізичних осіб – підприємців” ; Цивільний кодекс України: Коментар.-Х: ТОВ “Одіссей”, 2003. -856с. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 ч. / За заг. Ред. Я.М.Шевченко. –К.: Концерн „Видавничий Дім „Ін Юре”, 2004. Ч.1. - 692с.

Література:  Борисова В. До проблеми створення юридичних осіб / Вісник Академії правових наук -№20.-С.79,  Грешников И.П. Субъекты гражданского права // С.-Петербург. Юридический центр. 331 с.

Гражданское право Украины. Ч. 1. Под редакцией Пушкина А.А., Самойленко В.М., Х.: Основа, 1996, 438 с.; Шершеневич Г.Ф. Учебник торгового права. (По изданию 1914 г.) // М.: Спарк. – 1994, 335 с; Шершеневич Г.Ф. Учебник русского гражданского права (по изданию 1907 г.). М.: Спарк, 1995. – 556 с.; Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. Ред Я.М.Шевченко.-Т.1. Загальна частина. К.: Вид. Дім “Ін Юре”, -2003, 520с., Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. /О.В.Дзера (кер. авт. кол.), Д.В.Боброва, А.С.Довгерт та ін.; За ред. О.В.Дзери, Н.С.Кузнецової. –2-е вид., допов. і перероб.  - К., Юрінком Інтер, - Кн.1 2004, 736с.

Ключова термінологія:  стадії створення юридичної особи, способи створення юридичної особи, засновницький (установчий) договір, статут юридичної особи, реєстрація (перереєстраці)  юридичної особи,

 

 1. Стадії створення юридичних осіб (Р.Б.Шишка)

 

В доктрину цивільного і зокрема підприємницького права було введено спеціальні правові конструкції кроків до підприємництва (Шапіро) та стадій створення суб’єкта підприємницької діяльності (Шишка Р.Б.). Та й інша відображає послідовність дій власника щодо створення юридичної особи

 Для розуміння передумов створення юридичної особи, вважаємо за необхідне навести думку класика цивілістики Г.Ф.Шершеневіча. Для виникнення юридичної особи, за його словами, необхідні: 1) наявність того субстрату, який повинен скласти його зміст, групи осіб чи майна; 2) відповідність законним умовам, оскільки інакше немислимо існування вимушеної особи.[233] Останні умови вказані у законі й вони, передбачаючи порядок створення певної юридичної особи, відомі заздалегідь.   

 У теорії приватного права виділено стадії створення юридичних осіб. Створення суб’єктів підприємництва проходить ряд стадій: ініціативну, організаційну, легалізаційну.

Ініціатива – начало всіх начал.  Вона виходить від засновника чи засновників, як правило  власників або досить активних і ініціативних фізичних осіб, і проявляється  в попередніх зусиллях, що спрямовані на пошук найбільш оптимальних за даних умов засобів і коштів для утворення юридичної особи[234]. На ініціативній стадії необхідно розробити обгрунтування (юридичні особи публічного права) бізнес-план (юридичні особи приватного права), де детально обгрунтувати економічні, правові, соціальні та інші чинники. Слід провести маркетингові дослідження та виявити запити потенціального споживача, шляхи виробництва та доведення до споживача товарів та послуг, дослідити стан ринку, зібрати відомості про наявних та можливих конкурентів, недоліки їх продукції, намітити стратегію конкурентної боротьби,  кадрової політики тощо. Здебільше на цій стадії проводяться консультації, і в тому числі щодо спеціалізації, основних положень засновницьких документів тощо, але ніяких прав і обов’язків не виникає.

Організаційна стадія має свої відмінності в залежності від способу створення юридичної особи та її організаційно-правової форми, виду, форми власності тощо. Характерним для цієї стадії є те, що прийняті рішення породжують у засновників права та юридичні обов’язки

Для унітарних юридичних осіб достатньо волевиявлення власника. Державні підприємства створюються в розпорядчому порядку, що виражається в постанові відповідного виконавчого органу чи його наказі. Деякі юридичні особи – Національний банк України створені безпосередньо на підставі закону. При виданні наказу про створення юридичної особи призначається керівник і з ним укладається трудовий контракт. Після цього державній юридичній особі як суб’єкту підприємництва виділяється відповідна матеріальна база – основні та зворотні кошти чи грошові асигнування для їх придбання.

 Волевиявлення фізичної особи на створення юридичної особи як суб’єкта підприємництва проявляється в практичних діях: затвердженні інвестиційного плану, виділення коштів, проведення організаційних заходів, підбір штату працівників, укладання від імені фізичної особи угод спрямованих на забезпечення діяльності створюваної юридичної особи тощо. Саме волевиявлення на створення такої підприємницької структури як розпорядження формалізується лише на етапі легалізації – при заповнені реєстраційної картки.

 На цій стадії розробляються проекти засновницьких документів, за рахунок вступних чи інших внесків оплачується вартість проведених робіт, розробляться інколи проектна і кошторисна документація, укладається засновницький договір на підставі якого у засновників виникають інвестиційні зобов’язання (внести обумовлені внески у вигляді грошей, майна, майнових прав), проводяться установчі збори на яких приймається рішення  про створення корпоративної юридичної особи, затверджуються засновницькі документи у яких визначено правове становище органів управління та правовий режим майна, обираються самі керівні органи.

Легалізаційна стадія полягає власне у реєстрації юридичної особи як такої. Затверджені засновником засновницькі документи підлягають реєстрації у встановленому порядку. Це означає легалізацію юридичної особи. З моменту отримання свідоцтва про державну реєстрацію виникає її правосуб’єктність.

 Стосовно юридичних осіб публічного права державна реєстрація не проводиться але на підстві закону вони вносяться до державного реєстру підприємств і організацій України і набувають інших легалізаційних ознак.

 

2. Порядок створення юридичних осіб

 

Для того, щоб юридична особа з’явилася як така, необхідно, щоб її засновники вчинили низку передбачених законом юридичних дій. Ці дії не є рівнозначними для різних юридичних осіб. Так, одні юридичні особи створюються самою державою та достатньо лише рішення засновника, та лише воно здатне легалізувати підприємство, оскільки має нормативну силу. Інші юридичні особи засновуються приватними особами. Створення деяких організації має високу соціальну значимість, що потребує окремого дослідження державними органами можливості їх існування. В усіх перелічених випадках є потрібним різний ступень впливу держави на створення  юридичних осіб. В залежності від цього виділяють різний порядок створення  юридичних осіб.

Розпорядчий порядок створення юридичних осіб характеризується тим, що необхідним та водночас достатнім є само розпорядження засновника, що створює організацію.  Оскільки для легалізації юридичних осіб необхідними є дії державних органів, то рішення засновника повинно мати нормативну силу. Отже, таким чином створюються публічні юридичні особи. Їх засновником є держава. Наприклад, державна служба охорони Міністерства внутрішніх справ створена розпорядчим порядком. Для створення приватного підприємства необхідне волевиявлення власника.

Дозвільний порядок створення юридичних осіб передбачає, що для створення юридичної особи є обов’язковим отримання спеціального дозволу вповноваженого державного органу.  Цей орган вивчає в кожному окремому випадку необхідність та можливість створення такої юридичної особи. Виявляється відповідність юридичної особи, що створюється іншим значущім факторам, які мають її характеризувати. Так, наприклад, комерційні банки створюються за дозволом Національного банку України, що попередньо вивчає дотримання кандидатом спеціальних вимог щодо статутного фонду та інших. Деякі об’єднання підприємств створюються за дозволом Антимонопольного комітету України, який слідкує за існуванням конкурентного середовища в певних сферах господарювання, недопущенням монополізації ринку.

Нормативно-явочний порядок створення юридичних осіб є найбільш полегшеним у порівнянні з вищевказаним. Тут не вимагається, як при дозвільному порядку, попереднього дозволу державних органів на створення юридичної особи. Подання необхідних для створення юридичної особи документів, що відповідають закону в орган реєстрації є достатнім для того, щоб останній прийняв рішення про реєстрацію організації. Сам закон вже дозволив створення таким чином юридичних осіб. Отже, державний орган лише перевіряє  дотримання засновниками закону при створенні юридичної особи. Він не може довільно відмовити у створенні юридичної особи, наприклад, на підставі недоцільності її існування.

Договірно-правовий порядок створення юридичних осіб за  умови корпоратизації є переважаючим за сучасних умов. Він полягає у тому, що засновники перш ніж створити юридичну особу укладають засновницький (установчий) договір де визначають мету створення, правове становище засновників.

В літературі також виділяється змішаний порядок створення юридичних осіб[235]. Так комерційні банки створюються у дозвільному порядку. Але якщо вони утворюються у формі акціонерних товариств то застосовується договірно-правовий порядок  їх створення.

 

3.Розробка та прийняття засновницьких документів. Вимоги до засновницьких документів

 

Для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі (засновницькі) документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою. Установа створюється на підставі індивідуального або спільного установчого акта, складеного засновником (засновниками). Установчий акт може міститися також і в заповіті. До створення установи установчий акт, складений однією або кількома особами, може бути скасований засновником (засновниками). Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. Це випливає зі змісту ст. 87 ЦК України.

Стаття 88 ЦКУ встановлює вимоги до змісту установчих документів юридичної особи. У статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, її місцезнаходження, адреса, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо не встановлені додаткові вимоги щодо змісту статуту. У засновницькому договорі товариства визначаються зобов'язання учасників створити товариство, порядок їх спільної діяльності щодо його створення, умови передання товариству майна учасників, якщо додаткові вимоги щодо змісту засновницького договору не встановлені цим Кодексом або іншим законом. В установчому акті установи вказується її мета, визначаються майно, яке передається установі, необхідне для досягнення цієї мети, структура управління установою. Якщо в установчому акті, який міститься у заповіті, відсутні окремі із зазначених вище положень, їх встановлює орган, що здійснює державну реєстрацію.

 

Реєстрація (перереєстрація) юридичних осіб

 

Державна реєстрація слугує цілям легалізації юридичної особи, зумовлює появу в неї властивостей правосуб’єктності. ЗУ “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” (ст. 4) надає таке поняття державної реєстрації. Державна    реєстрація    юридичних   осіб   та   фізичних осіб-підприємців  - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою,  а також вчинення інших  реєстраційних дій,  які  передбачені  цим  Законом,  шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. Порушення встановленого законом порядку створення юридичної особи або невідповідність її установчих документів законові є підставою для відмови у державній реєстрації юридичної особи. Відмова у державній реєстрації з інших мотивів (недоцільність тощо) не допускається. Відмова у державній реєстрації, а також зволікання з її проведенням можуть бути оскаржені до суду. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом. Зміни до установчих документів юридичної особи набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації, а у випадках, встановлених законом, - з моменту повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію, про такі зміни. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.

 Порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності докладно регламентовано ЗУ “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” від 15 травня 2003 р.

Державну реєстрацію здійснює державний реєстратор, повноваження якого окреслені у ст 3 ЗУ “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”. Зокрема, встановлено, що державний    реєстратор    на    території     відповідної адміністративно-територіальної одиниці:   проводить державну  реєстрацію  юридичних  осіб  та  фізичних осіб - підприємців; проводить резервування найменувань юридичних осіб;    передає органам  статистики,  державної  податкової   служби, Пенсійного   фонду   України  та  фондів  соціального  страхування повідомлення та відомості  з  реєстраційних  карток  про  вчинення реєстраційних дій,  які передбачені цим Законом, у тому числі щодо створення або ліквідації відокремлених підрозділів юридичних осіб;  формує, веде та забезпечує зберігання реєстраційних справ; здійснює оформлення   та   видачу   свідоцтв   про   державну реєстрацію, а також їх заміну;     оформлює та  видає  виписки,  довідки  з  Єдиного  державного реєстру;     проводить державну реєстрацію змін до  установчих  документів юридичних  осіб  та  державну  реєстрацію  зміни  імені  або місця проживання фізичних осіб - підприємців; проводить державну реєстрацію припинення  юридичних  осіб  та державну    реєстрацію   припинення   підприємницької   діяльності фізичними особами - підприємцями;  звертається до суду із  заявою  про  зміну  мети  установи  у встановленому законом порядку.

Державний    реєстратор   призначається   на   посаду   та звільняється з посади міським головою міста обласного значення або головою районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації за погодженням із спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації.

 Державний  реєстратор  підпорядковується  міському  голові міста обласного значення або голові районної,  районної  в  містах Києві та Севастополі державної адміністрації.

На  посаду  державного  реєстратора  призначається особа з вищою освітою  за  освітньо-кваліфікаційним  рівнем  магістра  або спеціаліста та стажем роботи за фахом на державній службі не менше одного року,  або стажем роботи в інших сферах управління не менше трьох  років.  Державний  реєстратор  має  посвідчення  державного реєстратора та власну печатку.

 Організаційне та матеріально-технічне забезпечення  роботи державного  реєстратора  здійснює  виконавчий комітет міської ради міста обласного значення або районна,  районна в містах  Києві  та Севастополі державна адміністрація.

Підсумком державної реєстрації, що підтверджує на документальному рівні факт легалізації юридичної особи є відповідне Свідоцтво. Строк державної реєстрації – три робочих дні з дати надходження документів для проведення державної реєстрації юридичної особи. Разом зі свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи засновнику видається один примірник оригіналу установчих документів з відміткою державного реєстратора про проведення державної реєстрації юридичної особи.

Свідоцтво про  державну  реєстрацію  - документ встановленого зразка, який засвідчує факт внесення до Єдиного державного реєстру запису  про  державну  реєстрацію  юридичної  особи  або  фізичної особи – підприємця.

Державні  реєстратори  використовують бланки свідоцтв про державну реєстрацію юридичних осіб та бланки свідоцтв про державну реєстрацію  фізичних  осіб  -  підприємців  єдиних  зразків.

Бланки свідоцтв про державну реєстрацію юридичних осіб та бланки   свідоцтв   про   державну   реєстрацію  фізичних  осіб  - підприємців  є документами суворої звітності, мають облікову серію і номер.

У бланку свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи зазначаються:

-  найменування юридичної особи;

-   ідентифікаційний код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України;

-    місцезнаходження юридичної особи;

-     місце проведення державної реєстрації;

-     дата проведення державної реєстрації;

прізвище та ініціали державного реєстратора.

Відмова в державної реєстрації може бути оскаржена до суду.

Заміна свідоцтва про  державну  реєстрацію  проводиться  уразі:

-    внесення змін до установчих документів юридичної особи,  якщо ці зміни пов'язані із зміною найменування та/або  місцезнаходження юридичної особи;

-    втрати або пошкодження свідоцтва про державну реєстрацію.

Заміна  свідоцтва  про  державну  реєстрацію  у зв'язку із внесенням змін до установчих документів юридичної особи,  якщо  ці зміни  пов'язані  із  зміною  найменування та/або місцезнаходження юридичної особи,  здійснюється при проведенні державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

 Для  заміни свідоцтва про державну реєстрацію у зв'язку з його  втратою  або  пошкодженням  засновники  (учасники) юридичної особи  (фізична  особа - підприємець) або уповноважений ними орган чи особа повинні подати державному реєстратору особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи:

-    заяву встановленого  зразка про заміну свідоцтва про державну реєстрацію;

-    не придатне   для   використання   свідоцтво   про   державну реєстрацію,   якщо   підставою   для   заміни   свідоцтва  є  його пошкодження;

-    документ, що  підтверджує  внесення   плати   за   публікацію повідомлення   про   втрату  або  заміну  свідоцтва  про  державну реєстрацію;

-    документ про підтвердження внесення реєстраційного  збору  за заміну  свідоцтва про державну реєстрацію у зв'язку з його втратою або пошкодженням.

Державному реєстратору забороняється  вимагати  додаткові документи  для проведення заміни свідоцтва про державну реєстрацію у  зв'язку  з  його  втратою  або  пошкодженням,  якщо   вони   не передбачені законом.

Якщо  документи  для  проведення  заміни  свідоцтва  про державну  реєстрацію  у  зв'язку  з  його втратою або пошкодженням подаються  засновником  (учасником)  юридичної  особи  чи фізичною особою  -  підприємцем,  або  уповноваженою  ними особою особисто, державному   реєстратору   додатково   пред'являються  паспорт  та документ, що засвідчує його (її) повноваження.  Документи, які подаються для проведення заміни свідоцтва про державну реєстрацію у зв'язку з його втратою або пошкодженням, приймаються  за  описом, копія якого в день надходження документів видається    (надсилається   рекомендованим   листом)   засновнику (учаснику)  юридичної  особи  чи  фізичній  особі - підприємцю або уповноваженому   ними   органу  чи  особі  з  відміткою  про  дату надходження документів. Заміна свідоцтва про державну реєстрацію у зв'язку з його втратою або пошкодженням здійснюється протягом двох робочих днів з дати надходження документів для проведення  заміни  свідоцтва  про державну реєстрацію у зв'язку з його втратою або пошкодженням.

Для   державної   реєстрації   суб'єкта    підприємницької діяльності - юридичної особи власник (власники), уповноважений ним (ними)   орган   чи   особа   (заявник)   особисто   або    поштою (рекомендованим листом) подають до органу державної реєстрації певні документи. Вони встановлені у ст. 8  Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”. Документи повинні бути викладені державною мовою. Реєстраційна картка заповнюється машинодруком або від руки друкованими   літерами.  Якщо  документи  надсилаються  державному реєстратору   рекомендованим   листом,    підпис    заявника    на реєстраційній картці повинен бути нотаріально посвідчений. Установчі    документи   (установчий   акт,   статут   або засновницький договір,  положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом.

У  разі,  коли  законом встановлено вимоги щодо реєстрації установчих документів, такі документи подаються з відміткою про їх реєстрацію в органі, визначеному законом. Установчі документи юридичної особи, а також зміни до них, викладаються   письмово,   прошиваються,    пронумеровуються    та підписуються    засновниками   (учасниками),   якщо   законом   не встановлено інший порядок  їх  затвердження.  Підписи  засновників (учасників)  на  установчих  документах  повинні  бути нотаріально посвідчені.  У  випадках,  які  передбачені   законом,   установчі документи повинні бути погоджені з відповідними органами державної влади.

Документ  про підтвердження реєстрації іноземної юридичної особи в країні її місцезнаходження повинен  бути  легалізований  у встановленому порядку.

Для державної реєстрації юридичної особи подаються такі документи:

1)заповнена реєстраційна картка;

2) копія рішення засновників (уповноваженого ним органу) про створення юридичної особи.

3) два примірники установчих документів:

статут, якщо  відповідно  до  законодавства  це необхідно для створюваної організаційно-правової форми суб'єкта  підприємницької діяльності. Так, наприклад, для створення командитного чи повного товариства такий установчий документ як статут не передбачено.

Установчий договір (для повного товариства, командитного товариства є єдиним установчим документом);

В установчих документах юридичної особи має бути вказано її найменування; місце знаходження; цілі діяльності; повноваження й перелік її органів тощо. Щодо окремих видів юридичних осіб установчі документи мають містити специфічні відомості. Так, при створенні кількома особами товариства з додатковою відповідальністю, крім переліченого вище, в установчих документах вказується деякі дані. Це, насамперед, відомості про розмір вкладів кожного з засновників та, пропорційно до цього, щодо розміру додаткової відповідальності кожного з них, у разі, коли власних коштів товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів.  

Установчі   документи  не  повинні  містити  положень,  що суперечать законодавству.   Відповідальність за   відповідність   установчих   документів законодавству  несе власник (власники) або уповноважені ним (ними) органи,  які подають документи для державної  реєстрації  суб'єкта підприємницької діяльності.

4) документ,   що   засвідчує   внесення реєстраційного збору;

5) документ,   що  засвідчує  сплату  власником  (власниками) внеску до статутного фонду суб'єкта підприємницької  діяльності  в розмірі, передбаченому законом, якщо вимоги щодо формування статутного фонду встановлено законом (для товариства з обмеженою відповідальністю, акціонерного товариства тощо). Таким документом може бути довідка з банківської установи про відкриття тимчасового розрахункового рахунку, куди засновниками внесена відповідна грошова сума для  формування статного фонду юридичної особи. Якщо статутний фонд формується не грошима, а іншим майном, до реєструючого органу надається рішення засновника про передачу до статутного фонду юридичної особи за рахунок відповідного майна, наводиться його грошова оцінка.

6) Подаються інші необхідні документи, що визначені законом (для акціонерних товариств – звіт про проведення підписки на акції; для іноземних юридичних осіб – витяг із торгівельного реєстру тощо).

Загалом реєстрація юридичної особи не обмежується лише самою реєстрацією, а включає у себе й інші легалізаційні процедури: постановка на податковий та статистичні обліки, здійснення пожежної, санітарної та іншої реєстрації тощо. Крім цього суб’єктам підприємництва слід отримати ліцензій, придбати патенти тощо. Зв’язку з цим у трьох містах України діють єдині центри реєстрації юридичних осіб.

 

Контрольні питання:

Стадії створення юридичної особи та їх зміст.

Порядок створення юридичної особи та їх зміст.

Засновницькі документи юридичних осіб.

Вимоги щодо засновницького договору.

Вимоги щодо статуту.

Порядок реєстрації юридичних осіб.

Перереєстрація юридичних осіб.