§ 4. Договір побутового замовлення (побутового підряду) : Цивільне право України. Кн.2. - Дзера О. В. - Кузнецов Н. С. : Книги по праву, правоведение

§ 4. Договір побутового замовлення (побутового підряду)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 
РЕКЛАМА
<

У ЦК УРСР та ЦК України кілька спеціальних статей присвячено договору побутового замовлення (побутового підряду) як різновиду загального договору підряду.

Згідно зі ст. 884 ЦК України за договором побутового підряду (в статтях 348, 349 ЦК УРСР — договір побутового замовлення) підрядник, який здійснює під­приємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших осо­бистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану робо­ту. До відносин не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

З правової точки зору не повинні вважатися побутовими замовлення грома­дян, які не пов'язані із задоволенням їхніх власних потреб, а мають підприєм­ницьку мету (наприклад, замовлення постійного промислового характеру, при­значені для подальшої реалізації з метою одержання прибутку, замовлення великих промислових партій товару). Нерідко підприємства побутового обслуго­вування виконують замовлення інших господарюючих суб'єктів (суб'єктів під­приємництва). За таких обставин на зазначені підрядні відносини мають поши­рюватися правила загального договору підряду.

Крім спеціальних статей, до договору побутового замовлення (підряду) засто­совуються також окремі загальні правила про договір підряду ЦК України. По­становою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1994 р. № 313 (з наступними змінами) затверджено Правила побутового обслуговування населення, в яких передбачено порядок приймання та оформлення замовлень на послуги, умови ви­конання замовлення тощо. Інструкцією щодо оформлення замовлень з окремих видів послуг та їх виконання, затвердженою наказом Українського союзу об'єд­нань підприємств і організацій побутового обслуговування населення від 16 трав­ня 1994 р. (із змінами від 20 березня 1997 p.), детально визначено порядок оформлення та виконання послуг з ремонту і пошиття взуття, ремонту і пошиття швейних, хутряних і шкіряних виробів, ремонту та виготовлення трикотажних виробів, ремонту побутових машин і приладів, ремонту і виготовлення ювелір­них виробів, ремонту і виготовлення меблів, хімічного чищення та фарбування одягу, прання білизни, ремонту і будівництва житла та інших об'єктів.

На відміну від ЦК УРСР у новому ЦК України є спеціальна ст. 885 про форму договору, згідно з якою договір побутового підряду вважається укладеним у на­лежній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору. Однак відсутність у замовника цього доку­мента не позбавляє його права підтверджувати факт укладення договору чи його умови залученням свідків.

На практиці побутове замовлення оформляється договором, квитанцією, роз­пискою чи іншим документом, у якому мають зазначатися необхідні реквізити, або ж шляхом видачі жетона, талона чи касового чека. Виконання працівниками служби побуту замовлень без належного їх оформлення не створює для підпри­ємства побутового обслуговування правових наслідків.

Особливе значення для регулювання відносин з побутового обслуговування населення має Закон України "Про захист прав споживачів" (1991 p., з наступ­ними змінами та доповненнями), певні статті якого також застосовуються до цих відносин. Закон регулює відносини між споживачами товарів (робіт, послуг) і ви­робниками, виконавцями, продавцями в умовах різних форм власності. Спожива­чем є громадянин, який замовляє або має намір замовити товари (роботи, послу­ги) для власних побутових потреб, а виконавцем — підприємство, установа, організація або громадянин-підприємець, які виконують роботи або надають по­слуги. Тому не викликає сумнівів правомірність поширення цього закону на по­бутове замовлення (побутовий підряд).

За ст. З Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі (у даному випадку вони і замовники), зокрема, мають право на державний захист своїх прав, належну якість робіт і послуг, безпеку робіт, послуг; на відшкодування збитків, завданих роботами, послугами неналежної якості, а також шкоди, запо­діяної небезпечними для життя і здоров'я людей роботами, послугами у випад­ках, передбачених законодавством; на необхідну, доступну та достовірну інфор­мацію про кількість, якість та асортимент робіт і послуг.

Зміст зазначених прав, умови їх здійснення та захисту детально регламенту­ються багатьма статтями Закону України "Про захист прав споживачів" (статті З, 12, 13, 16, 17, 18, 23 та 24). Особливий інтерес становить ст. 15, що визначає права споживача у разі порушення виконавцем умов договору про виконання ро­біт і надання послуг.

Відповідно до ст. 350 ЦК УРСР, ст. 891 ЦК України, якщо підрядник допус­тив істотні відступи від умов договору побутового замовлення або інші істотні недоліки в роботі, виконаній з матеріалу замовника, останній має право на свій вибір вимагати або виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої самої якості, або розірвання договору з відшкодуванням збитків (аналогічна норма є також у п. 4 ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів"). У терміно­логічних поясненнях до цього закону розкривається зміст істотного недоліку. Та­ким вважається недолік, який робить неможливим чи неприпустимим викорис­тання товару (роботи, послуги) відповідно до його цільового призначення або не може бути усунутий щодо цього споживача, або для його усунення необхідні великі затрати праці та часу, або він робить товар (роботу, послуги) іншим, ніж передбачено договором, або виявляється знову після його усунення.

У разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язання виконавець по­винен сплатити замовникові неустойку, якщо вона передбачена законодавством чи договором.

Вимоги замовника, передбачені ст. 15 вищезгаданого закону, підлягають за­доволенню в разі виявлення недоліків протягом гарантійного чи інших термінів, установлених договором. Позов з приводу недоліків у роботі, виконаній за дого­вором побутового замовлення, може бути пред'явлений не пізніше шести місяців з дня відхилення претензії, а якщо претензія не заявлена або час її заявлення встановити неможливо — не пізніше шести місяців з дня строку, встановленого для заявлення претензії. Виконавець не повинен відповідати за недоліки у вико­наних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони сталися з вини са­мого споживача.

Виконавець зобов'язаний протягом місяця відшкодувати збитки, що виникли у зв'язку з втратою, псуванням чи пошкодженням речі, яку він прийняв від спо­живача для виконання робіт або надання послуг. При цьому він не звільняється від відповідальності навіть якщо рівень його наукових і технічних знань не дав змоги виявити особливі властивості речі, прийнятої ним від споживача для вико­нання робіт або надання послуг.

Норма п. 10 ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачає відповідальність виконавця за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю або майну спо­живача, що виникла у зв'язку з використанням речей, матеріалів, обладнання, приладів, інструментів, пристроїв чи інших засобів, необхідних для виконання ним робіт або надання послуг, незалежно від знання виконавцем їх властиво­стей. Законом детально врегульовано й інші відносини, пов'язані з відповідаль­ністю виконавця (підрядника).

Якщо замовник не з'явився щоб одержати річ, виготовлену за договором по­бутового замовлення, підрядник має право після закінчення шести місяців з дня виготовлення речі за договором і дворазового попередження замовника продати річ у встановленому порядку, а виручену суму, за вирахуванням усіх належних підрядникові платежів (у тому числі оплата за виконання замовлення, витрати на його зберігання, реалізацію та повідомлення замовника), внести на депозит нотаріальної контори на ім'я замовника (ст. 352 ЦК УРСР, п. 25 Правил побуто­вого обслуговування населення). Відповідно до ст. 893 нового ЦК у разі нез'яв­лення замовника за одержанням роботи підрядник має право після спливу двох місяців з дня письмового попередження замовника продати предмет договору підряду за розумну ціну, а суму виторгу за належними відрахуваннями внести у депозит нотаріуса на ім'я замовника.

Законодавство або договір можуть встановлювати й інші умови щодо визна­чення ціни, строків, організації виконання замовлення тощо. Так, Правилами обов'язкової сертифікації послуг з ремонту та технічного обслуговування дорож­ніх транспортних засобів та їх складових, затвердженими наказом Держстандар­ту України від 28 серпня 1997 р.1 з метою забезпечення безпеки життя, здоров'я людей, захисту їхнього майна та охорони навколишнього середовища, встановле­но спеціальні вимоги щодо якості ремонту транспортних засобів та їх складових.


<