§ 3. Припинення договору позички : Цивільне право України. Кн.2. - Дзера О. В. - Кузнецов Н. С. : Книги по праву, правоведение

§ 3. Припинення договору позички

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 
РЕКЛАМА
<

ЦК України передбачає можливість припинення договору позички як на за­гальних підставах припинення зобов'язань, так і на підставах, передбачених без­посередньо главою 60. Спеціальні підстави припинення договору позички можна умовно поділити на дві групи:

—  припинення договору позички з об'єктивних підстав;

—  одностороннє розірвання договору позички.

Стаття 854 ЦК України передбачає припинення договору позички у разі смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи, якій майно було надано у користування. Це правило пояснюється тим, що договір позички так чи інакше пов'язаний з особою користувача та являє собою певного роду дружню послугу, що йому надається. Тому цей договір у більшості випадків був би припинений і за загальними правилами статей 610 і 611 ЦК України як такий, що пов'язаний з особою боржника. Для збереження відносин безоплатного користування після смерті громадянина або ліквідації юридичної особи — користувача — необхідна спеціальна вказівка про це в договорі.

Одностороннє розірвання договору позички допускається як на вимогу позичкодавця, так і на вимогу користувача. На вимогу позичкодавця договір позич­ки може бути достроково розірваний у таких випадках:

1) якщо у зв'язку з непередбаченими обставинами річ стала потрібною йому самому (п. 1 ч. 2 ст. 853). Таке право випливає із деякою мірою особистих друж­ніх відносин між позичкодавцем та користувачем та безоплатного характеру до­говору;

2) якщо користування річчю не відповідає її призначенню та умовам договору (п. 2 ч. 2 ст. 853). При цьому не має значення, чи були такі порушення з боку користувача істотними та чи погіршився стан речі в результаті такого користу­вання;

3) якщо річ самостійно передана у користування іншій особі (п. З ч. 2 ст. 853);

4) якщо в результаті недбалого поводження з річчю їй загрожує небезпека знищення або пошкодження (п.  1 ч. 2 ст. 853). При цьому оскільки вказані випадки являють собою порушення обов'язків користувачем, то розірвання дого­вору, як правило, буде супроводжуватися покладенням на нього обов'язку від­шкодувати позичкодавцю заподіяну шкоду. Якщо під час перебування у безоп­латному користуванні річ була передана у власність іншій особі, вона має право вимагати розірвання договору, який був укладений на не визначений строк (ч. З ст. 892). При цьому користувач має бути про це попереджений за час, який від­повідав би меті позички. Часто в договорі визначається не строк, а мета вико­ристання речі (будівельний інструмент для здійснення ремонту; плитка для при­готування їжі тощо). Тому при передачі права власності на позичену річ третій особі, вона повинна надати користувачеві час для закінчення тих дій, для яких і бралася річ у позичку.

Користувач має право в односторонньому порядку відмовитися від договору позички та повернути річ у будь-який час, не чекаючи закінчення строку догово­ру. Якщо річ потребує особливого догляду або зберігання, користувач зобов'яза­ний сповістити позичкодавця про розірвання договору щонайменше як за сім днів до повернення речі (ч. 1 ст. 892 ЦК України). Це правило також випливає із безоплатного характеру договору, оскільки внаслідок цього дострокове повер­нення речі позичкодавцю не може негативно вплинути на його інтереси. Лише в разі коли зберігання або використання речі потребує створення якихось додат­кових умов (автомобіль, тварина тощо), користувач зобов'язаний попередньо по­відомити позичкодавця про намір розірвати договір позички для того, щоб надати йому можливість створити такі необхідні умови.

Слід зазначити, що розірвання договору позички з вищеназваних умов є пра­вом, а не обов'язком сторін. У зв'язку з цим сторони в договорі можуть визначи­ти якісь інші умови розірвання договору на вимогу тієї чи іншої сторони або об­межити позичкодавця чи користувача у реалізації права, передбаченого ЦК України.


<