§ 1. Поняття договору про закупівлю сільськогосподарської продукції : Цивільне право України. Кн.2. - Дзера О. В. - Кузнецов Н. С. : Книги по праву, правоведение

§ 1. Поняття договору про закупівлю сільськогосподарської продукції

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 
РЕКЛАМА
<

Формування державних ресурсів сільськогосподарської продукції, забезпе­чення населення продовольством, а переробних підприємств — необхідною си­ровиною значною мірою залежать від чітко налагодженої системи договірних від­носин із закупівель цієї продукції у її виробників. Забезпечення потреб у продукції сільського господарства для бюджетної сфери, формування державного резервного та елітного насіннєвих фондів і генетичного фонду у тваринництві здійснюється через державний контракт. Виробники сільгосппродукції самостій­но розпоряджаються своєю продукцією, реалізуючи її за державними контракта­ми та іншими договорами через біржі, торгові та контрактові будинки, заготі­вельні та посередницькі організації.

Формування нових методів управління та вдосконалення технології АПК не­можливе без моніторингу реального економічного обігу, стабільності цін, оптимі-зації системи розрахунків, створення товарно-кредитної системи. Ці та інші за­вдання є прерогативою біржового сільськогосподарського ринку, від стану якого залежить і рівень активності товаровиробника, і напруженість торгових відно­син, і перспективи ситуації на ринку загалом1.

В міру налагодження діяльності спеціалізованих аграрних бірж закупівлі час­тини сільгосппродукції здійснюються шляхом торгів ф'ючерсними та форвардни­ми контрактами на цих біржах. Оскільки біржова торгівля сільгосппродукцією ще не досягла належного рівня, заготівельні та інші організації закуповують цю продукцію безпосередньо у її виробників переважно за договорами контрактації.

За договором контрактації виробник сільгосппродукції зобов'язується виро­бити і передати заготівельникові такої продукції (контрактантові) у власність, повне господарське відання або оперативне управління вироблену ним продук­цію в обумовлені договором строки у кількості та асортименті, передбачених цим договором, а контрактант — сприяти виробникові у виробництві ним сільгосп­продукції, прийняти та оплатити її за обумовленими цінами. До відносин за до­говором контрактації застосовуються загальні положення про договір купівлі-продажу і правила про договори поставки, якщо інше не передбачено договором, законом або іншими нормативно-правовими актами (п. 2 ст. 729 ЦК України).

Сторонами у договорі контрактації є, з одного боку, підприємства, організа­ції, на які у встановленому порядку покладено функції державної закупівлі сіль­госппродукції (заготівельні, переробні, торговельні тощо). Зокрема, замовниками сільгосппродукції, що реалізується за державним контрактом, виступають мініс­терства, відомства, установи та організації, яким виділено з цією метою кошти з державного бюджету. Замовниками продукції за регіональними державними контрактами можуть бути організації, яким виділено кошти з місцевого бюд­жету.

Друга сторона в договорах контрактації — це підприємства та організації будь-яких форм власності, що виробляють сільгосппродукцію. До них належать: колективні сільськогосподарські підприємства, селянські (фермерські) та інші господарства, підсобні господарства об'єднань у промисловості, дослідно-вироб­ничі господарства сільськогосподарських навчальних закладів і науково-дослід­них інститутів, селекційні та дослідні станції тощо. Отже, коротко — сторони у договорі можна назвати так: заготівельник і господарство. Іноді заготівельник видає господарству так звану відвантажувальну рознарядку про відправку продукції не за своєю адресою, а за адресою іншої організації-одержувача, з якою він перебуває у договірних відносинах з поставки. Тоді просування сільгосппро­дукції від господарства до споживача (промислового чи торговельного підприєм­ства) оформляється двома договорами — договором контрактації і договором по­ставки. Договір поставки зв'язує заготівельника та одержувача продукції.

Предметом договору контрактації є сільгосппродукція у сирому вигляді або така, що пройшла первинну обробку. Проте при укладенні договору сторони мо­жуть передбачити, що в рахунок виконання зобов'язань щодо здачі продукції у свіжому (натуральному) вигляді господарство частину продукції продає у пере­робленому вигляді. За предметом і змістом договір контрактації близький до до­говорів купівлі-продажу і поставки.

Сільгосппродукція у сирому вигляді є предметом договору поставки, якщо він укладений між заготівельною організацією і промисловим підприємством. За за­гальним правилом, на реалізацію переробленої продукції укладається договір по­ставки. Проте, щоб уникнути укладення двох договорів з одним господарством — на реалізацію сільгосппродукції у сирому вигляді і окремо у переробленому вигляді, укладають тільки договір контрактації. Сторонам надається можливість вибору правової форми реалізації сільгосппродукції (купівля-продаж, контракта­ція, поставка, комісія тощо). В укладенні договору контрактації найбільше заін­тересоване господарство, оскільки за цим договором на заготівельника можуть покладатися зобов'язання, зокрема щодо сприяння в організації виробництва сільгосппродукції, забезпечення господарства тарою і пакувальними матеріала­ми, відпуску промислових чи продовольчих товарів або комбікормів у порядку зустрічного продажу тощо, що не передбачено законодавством про поставки.

Укладення договорів на реалізацію сільгосппродукції на спеціалізованих аграрних біржах визначається правилами організації та проведення торгів ф'ючерсними та форвардними контрактами під закупівлю сільгосппродукції та продуктів її переробки. Договірні відносини з контрактації регулюються типови­ми договорами контрактації та іншими нормативними актами.


<