§ 5. Правові наслідки порушення договору поставки : Цивільне право України. Кн.2. - Дзера О. В. - Кузнецов Н. С. : Книги по праву, правоведение

§ 5. Правові наслідки порушення договору поставки

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 
РЕКЛАМА
<

Сторони мають вживати всіх необхідних заходів щодо виконання договорів поставки. Порушення умов договору призводить до невигідних майнових наслі­дків для його учасників. Часто це завдає шкоди і загальнодержавним інтересам. У системі стимулюючих засобів, разом із засобами заохочення, важлива роль на­лежить майновій відповідальності, а також засобам оперативного впливу на пра­вопорушника.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання договору постав­ки настає у формі відшкодування збитків і неустойки (штрафу або пені).

Застосування санкцій є правом (а не обов'язком) сторони за договором.

Розглянемо наслідки порушення сторонами найголовніших умов договору по­ставки.

Невиконання постачальником свого обов'язку передати покупцеві певну кіль­кість продукції в обумовленому асортименті та у встановлений строк може вия­витися у таких правопорушеннях, як прострочення поставки або непоставка та недопоставка. Прострочення поставки або недопоставка — це однотипні пра­вопорушення, бо в разі недопоставки прострочено поставку якоїсь частини (пар­тії) продукції в обумовлений строк. Тому правові наслідки цих правопорушень однакові.

У разі прострочення поставки або недопоставки постачальник сплачує покуп­цеві неустойку, розмір якої залежить від вартості продукції, непоставленої у встановлений строк. Виходячи з принципу реального виконання зобов'язання, постачальник повинен поповнити недопоставлену кількість продукції в наступно­му періоді у межах строку дії договору.

Відповідно до пунктів 2 і 3 ст. 719 ЦК України за довгостроковим договором кількість товарів, недопоставлених постачальником в окремому періоді поставки, підлягає поповненню у наступному періоді (періодах) у межах того року, в якому допущено недопоставку товару, якщо інше не передбачено у договорі. Товари, поставлені одному одержувачеві понад кількість, передбачену в договорі або від-вантажувальній рознарядці, не зараховуються на покриття недопоставки іншим одержувачам і підлягають поповненню постачальником, якщо інше не передба­чено у договорі.

Поповнення недопоставки продукції здійснюється в асортименті того періоду, в якому вона мала місце, а товарів — в асортименті наступного строку поставки, якщо іншу номенклатуру (асортимент) не буде додатково погоджено між сторо­нами. Проте покупець товарів може вимагати поповнення недопоставки в асор­тименті того періоду, в якому вона мала місце. Він також має право відмовитися від продукції, поставку якої прострочено, якщо інше не передбачено в договорі. Продукцію, відвантажену постачальником до одержання повідомлення покупця, останній повинен прийняти й оплатити.

Вищезазначена неустойка за недопоставку або прострочення поставки нині стягується одноразово. Це означає, що обсяг недопоставленої продукції не вра­ховується при визначенні розміру неустойки за такі самі порушення в наступних здавальних періодах. Більше того, тут діє певна заохочувальна норма: в разі по­повнення в наступних здавальних періодах недопоставленого обсягу продукції (за умови повного виконання зобов'язань з поставок у цьому періоді) розмір не­устойки за недопоставку або прострочення поставки зменшується на 50 відсот­ків (п. 57 Положення про поставки продукції; п. 49 Положення про поставки то­варів).

За ст. 727 ЦК України, встановлена законом, іншими правовими актами або договором неустойка за недопоставку або прострочення поставки товарів стягу­ється з постачальника до фактичного виконання зобов'язання у межах строку дії договору, якщо інший порядок стягнення неустойки не встановлено законом або договором.

Серйозним порушенням договірної дисципліни при поставках є відхилення виготовлювача від вимог щодо якості продукції. Недодержання умов щодо якості продукції тягне за собою різні правові наслідки залежно від характеру правопорушення. Так, дуже часто у продукції виявляються дефекти, які можна й економічно доцільно усунути в місці її одержання. На вимогу покупця їх усу­вають працівники виготовлювача (у тому числі шляхом заміни деяких частин або виробу в цілому) протягом 20 днів, якщо інший строк не передбачений норма­тивною документацією або договором. У разі усунення дефектів силами і засоба­ми покупця виготовлювач відшкодовує йому заподіяні витрати. Якщо виготовлю­вач усунув дефекти в обумовлений строк, а також якщо покупець не вимагав їх усунення, майнової відповідальності у вигляді штрафів постачальник не несе.

Якщо якість продукції не відповідає стандарту, технічним умовам, іншим нор­мативним документам, зразкам або умовам договору, покупець має право відмо­витися прийняти та оплатити продукцію, а якщо вона вже оплачена, вимагати у встановленому порядку повернення сплачених сум і заміни продукції на доброя­кісну. За це порушення договору виготовлювач сплачує покупцеві штраф у роз­мірі 20 відсотків вартості продукції неналежної якості. Разом з тим покупець має право прийняти зазначену продукцію за договірною ціною або для реалізації на комісійних засадах. Передача на розсуд покупця питання про те, прийняти не­доброякісну продукцію чи відмовитися від неї, у кожному конкретному випадку може запобігти зайвим витратам виготовлювача, пов'язаним з поверненням, ре­монтом виробів тощо.

У разі поставки продукції, яка відповідає нормативній документації, але ви­явиться нижчого сорту, ніж зазначено в документі, що засвідчує якість, поку­пець має право або прийняти її за ціною, передбаченою для продукції відповідно­го сорту (якості), або відмовитися від неї. Одержавши від покупця повідомлення про відмову від продукції недоброякісної або нижчого сорту, виготовлювач пови­нен протягом 10 днів, а щодо продукції, яка швидко псується, протягом 24 годин розпорядитися нею. Якщо виготовлювач у зазначені строки не розпорядився про­дукцією, покупець може реалізувати її на місці або повернути виготовлювачеві. Продукція, яка швидко псується, в усіх випадках підлягає реалізації на місці. У разі відмови покупця від недоброякісної продукції або використання її не за ці­льовим призначенням вона не зараховується у виконання зобов'язань за догово­ром поставки (пункти 41 і 59 Положення про поставки продукції; пункти 34 і 52 Положення про поставки товарів).

Серйозним правопорушенням є поставка некомплектної продукції. У цьому разі на вимогу покупця виготовлювач повинен доукомплектувати продук­цію або замінити її комплектною у 20-денний строк після одержання такої вимо­ги, якщо інший строк не передбачено угодою сторін. До виконання цієї вимоги покупець може не оплачувати некомплектну продукцію, а якщо вона вже опла­чена, вимагати повернення сплачених сум. Коли виготовлювач в обумовлений строк не укомплектує продукцію або не замінить її на комплектну, покупець мо­же відмовитися від продукції і стягнути з виготовлювача штраф у розмірі 20 від­сотків її вартості, включаючи і вартість частин, яких не вистачає (пункти 42 і 59 Положення про поставки продукції; пункти 35 і 52 Положення про поставки то­варів).

Положення про поставки передбачають майнові санкції також за порушення постачальником інших умов договору: за неналежне маркування й упаковку, за поставку продукції без застосування засобів пакетування або тари-обладнання тощо.

За договором поставки певні права та обов'язки має й покупець. Він, зокре­ма, повинен прийняти продукцію та оплатити її за встановленими цінами. Якщо без згоди покупця поставлено продукцію, не передбачену договором, або з пору­шенням умов договору, або за відсутності договору, він має право відмовитися від прийняття її для використання і від оплати. У цьому разі продукція прийма­ється на відповідальне зберігання покупця, а у випадках, визначених транспорт­ним законодавством, покупець може відмовитися прийняти продукцію від орга­нів транспорту.

Якщо договором передбачено вибірку продукції покупцем зі складу поста­чальника, ініціативу в одержанні її має виявити покупець. У договорі слід чітко визначити порядок вибірки та санкції за порушення покупцем свого обов'язку, оскільки Положеннями про поставки вони не передбачені. У всякому разі поста­чальник може вимагати від покупця відшкодування збитків, заподіяних невибіркою продукції.

Важливим обов'язком покупця є своєчасна і повна оплата замовленої продук­ції. Розрахунки між суб'єктами господарської діяльності за поставки продукції, у тому числі продовольства і сільськогосподарської продукції, здійснюються пере­важно шляхом попередньої оплати, якщо інша форма розрахунків не обумовлена угодою сторін.

Відповідно до статей 1 і 3 Закону України "Про відповідальність за несвоє­часне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996 р. платники гро­шових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчис­люється від суми простроченого платежу, вона не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягу­ється пеня.

Сплачена при цьому пеня відноситься на результати фінансової діяльності підприємства-боржника. Покупець відповідає також за прострочення повернення тари, засобів пакетування та деякі інші порушення договору.

Сторонам надається можливість передбачити у договорі відшкодування збит­ків у твердій сумі, яка підлягає стягненню в разі неналежного виконання контр­агентом зобов'язання. Тоді позивачеві не треба доводити фактичний розмір запо­діяних збитків.


<