§ 2. Організація господарських зв'язків з поставок. Порядок і способи укладення договорів поставки : Цивільне право України. Кн.2. - Дзера О. В. - Кузнецов Н. С. : Книги по праву, правоведение

§ 2. Організація господарських зв'язків з поставок. Порядок і способи укладення договорів поставки

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 
РЕКЛАМА
<

Концепцією переходу України до ринкової економіки передбачено створення ринків, узгоджена взаємодія яких забезпечує розподіл економічних ресурсів, адекватних суспільним потребам. Наприклад, ринок засобів виробництва забез­печує вільну реалізацію сировини, матеріалів, палива, енергії, устаткування. Йо­го формування здійснюється шляхом заміни централізованого розподілу ресурсів вільною торгівлею більшістю видів продукції виробничо-технічного призначення. У цих умовах споживачі набувають продукцію без лімітів і фондів у порядку оп­тової торгівлі у комерційних оптових підприємств або за безлімітними замовлен­нями безпосередньо у виготовлювачів відповідно до укладених договорів. Основ­ним способом формування господарських зв'язків з реалізації товарів є укладення договорів у результаті вільного продажу товарів на оптових ярмарках чи біржах. На підставі цих договорів плануються асортимент, поліпшення якості товарів та показники, що визначають виробничий і соціальний розвиток підпри­ємства.

У період переходу до вільних ринкових відносин поставка товарів, як прави­ло, здійснюється шляхом укладення між постачальниками і покупцями прямих договорів, а також за допомогою посередницьких фірм та інших організацій, які забезпечують поставку товарів і надають послуги щодо встановлення господар­ських зв'язків між постачальниками і покупцями. При цьому посередницькі фірми та інші організації можуть виступати стороною договору як у ролі поста­чальника, так і в ролі покупця, беручи на себе їхні права, обов'язки та відловідальність. Сторони мають право укладати договори поставки через систему товарних ринків — товарних бірж, ярмарків, аукціонів та інших ринкових структур.

Органи, що регулюють поставки для державних потреб за міждержавними угодами, формують обсяги таких поставок за їх видами, територією та поста­чальниками і до 1 травня року, який передує поставці, подають їх регулюючим органам інших держав — учасниць СНД за погодженими формою і номенклату­рою у частині взаємних поставок. Кожна держава — член Співдружності інфор­мує всіх її учасників про повноважні органи, які мають право видавати повідом­лення про прикріплення покупців до постачальників. Органи, що регулюють поставки, до 1 серпня доводять до кожної держави-учасниці виділені квоти поставок товарів за міждержавними угодами, а відповідно до одержаних квот кожному споживачеві до 1 вересня визначаються ліміти на виділені ресурси з видачею повідомлень про прикріплення покупця до підприємства - постачальника.

Поставки за актами прикріплення покупців до постачальників мають плано­вий характер, хоч покупець і постачальник (за певних умов) можуть відмовитися від укладення договору. Так, покупець має право повністю або частково відмови­тися від виділеного йому товару і від укладення договору, повідомивши про це орган, який видав повідомлення про прикріплення, і постачальника в 20-денний строк з моменту його одержання.

При незгоді постачальника з повідомленням про прикріплення у випадку, ко­ли кількість товару перевищує обсяг, доведений для державних потреб, а також за відсутності централізовано регульованих матеріальних ресурсів або з мотивів невідповідності товару, зазначеного в повідомленні про прикріплення, спеціаліза­ції та профілю постачальника, він має право у 20-денний строк з моменту одер­жання повідомлення звернутися із заявою про анулювання або зміну повідом­лення до органу, який регулює поставки товарів за місцезнаходженням постачальника. Копія заяви надсилається покупцеві. Орган, що одержав заяву постачальника про анулювання чи зміну повідомлення, повинен у 10-денний строк розглянути обґрунтованість заяви і в разі згоди із зауваженнями та аргу­ментацією постачальника переоформити прикріплення покупця до іншого реаль­ного постачальника.

Якщо таку заяву не подано в зазначений строк, то повідомлення вважається прийнятим до виконання, і постачальник не може відмовитися від укладення гос­подарських договорів із споживачами.

Відповідно до Закону України "Про поставки продукції для державних по­треб" від 22 грудня 1995 р. задоволення потреб у продукції, необхідної для вирі­шення соціально-економічних проблем, підтримання обороноздатності країни та її безпеки, створення і підтримання на належному рівні державних матеріальних резервів, реалізації державних і міждержавних цільових програм, забезпечення функціонування органів державної влади здійснюється за допомогою державних замовлень та укладених на їх основі державних контрактів (договорів).

Державними замовниками виступають міністерства, інші органи державної виконавчої влади, а також державні установи та організації, які уповноважені урядом укладати державні контракти з виконавцями державного замовлення і яким виділено для цієї мети кошти з державного бюджету.

Виконавцями державного замовлення можуть бути суб'єкти господарської ді­яльності України будь-яких форм власності. Для виконавців державного замов­лення, основаних повністю або частково на державній власності (державних під­приємств, акціонерних товариств, у статутному фонді яких контрольний пакет акцій належить державі, орендних підприємств, основаних на державній влас­ності), а також для суб'єктів господарської діяльності усіх форм власності — монополістів на відповідному ринку продукції — державні замовлення на постав­ку продукції є обов'язковими, якщо виконання такого замовлення не завдає їм збитків.

Договір поставки укладається у письмовій формі і оформляється як шляхом складання одного документа, підписаного сторонами, так і шляхом обміну листа­ми, телеграмами, телефонограмами тощо, підписаними стороною, яка їх надси­лає. У передбачених законом випадках договір може бути укладений шляхом прийняття до виконання замовлення (ч. 1 ст. 44, частини 2 і 3 ст. 154 ЦК УРСР, ст. 208 ЦК України). Положення про поставки підтверджують загальну вимогу закону щодо письмової форми договору поставки, але при цьому допускають сво­боду вибору учасниками одного чи кількох можливих способів оформлення дого­вірних відносин: а) складання одного документа, що його підписують сторони; б) прийняття постачальником до виконання замовлення покупця; в) обмін теле­грамами, телетайпограмами, телефонограмами, радіограмами або повідомлення­ми за допомогою факсу. Порядок і строки укладення договору поставки залежать від форми договірних відносин, обраної учасниками. Укладаючи договори, засто­совують уніфіковані форми замовлень, протоколів розбіжностей, придатні для машинної обробки. Крім того, при оформленні конкретного договору сторони мо­жуть використовувати (як зразкові) договори, що розробляються і рекоменду­ються для прискорення і спрощення договірної роботи на підприємствах.

При поставках за міждержавними угодами покупець, одержавши повідомлен­ня про прикріплення, у 20-денний строк надсилає постачальникові замовлення-специфікацію із зазначенням усіх умов, необхідних для поставки товару. Поста­чальник протягом 20 днів після одержання замовлення-специфікації повідомляє покупця про прийняття замовлення або надсилає свій проект договору.

Проект письмового договору у двох примірниках надсилається постачальни­ком покупцеві і в тому разі, коли від останнього не надійшло замовлення на по­ставку. Для цього постачальникові дається 20-денний строк з моменту одержан­ня повідомлення про прикріплення. Договір підписує керівник суб'єкта господарювання або уповноважена ним особа, скріплюється печатками. При укладенні договору шляхом обміну листами, телеграмами, телетайпограмами або через засоби телекомунікації кожна із сторін повинна мати докази, які підтвер­джують направлення (передачу) іншій стороні відповідних пропозицій та одер­жання відповіді на них.

Сторона, яка одержала проект договору, в 20-денний строк підписує його і один примірник повертає другій стороні. Якщо у неї є заперечення щодо подано­го проекту, договір підписується з протоколом розбіжностей, про що в обов'яз­ковому порядку робиться застереження у договорі. У разі відсутності такої від­мітки заперечення не мають юридичної сили.

Одержавши договір з протоколом розбіжностей, постачальник у 20-денний строк розглядає ці розбіжності, включає до договору усі прийняті ним пропозиції покупця, а неприйняті умови в цей самий строк передає органові, що вирішує господарські спори за місцезнаходженням постачальника. Якщо розбіжності не будуть передані на вирішення зазначеного органу, то договір набирає чинності в редакції сторони, яка склала протокол розбіжностей.


<