§ 1. Поняття зобов'язань із дій, вчинених особою без відповідних повноважень : Цивільне право України. Кн.2. - Дзера О. В. - Кузнецов Н. С. : Книги по праву, правоведение

§ 1. Поняття зобов'язань із дій, вчинених особою без відповідних повноважень

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 
РЕКЛАМА
<

Згідно зі ст. 467 ЦК УРСР, шкоду, якої зазнав громадянин при рятуванні со­ціалістичного майна від небезпеки, що йому загрожувала, повинна відшкодувати та організація, майно якої рятував потерпілий. Безпосереднім приводом ви­никнення цього інституту були дві справи, що з'явилися у судовій практиці України.

У справі за позовом громадянина М. було встановлено, що позивач, їдучи за­лізницею як пасажир, під час стоянки побачив пожежу у поїзді, який стояв на сусідній колії. Він почав гасити пожежу, внаслідок чого дістав каліцтво, водно­час згорів його одяг. Потерпілий звернувся до суду про відшкодування заподіяної шкоди, що спричинила втрату працездатності. Народний суд відмовив у позові, справа розглядалася у різних судових інстанціях. Нарешті, одна з вищих судових інстанцій зайняла іншу позицію і висловила ряд принципових положень. Вона зазначила, що громадянин М. діяв не в особистих інтересах, а в інтересах охо­рони народного добра, виконуючи свій конституційний обов'язок, і зобов'язала залізницю відшкодувати громадянинові М. заподіяну шкоду в повному обсязі. Аналогічною була справа за позовом громадянки Б. до товариства "Динамо", чо­ловік якої загинув під час гасіння пожежі, що охопила склади названого това­риства. На утриманні загиблого були двоє дітей, від імені яких їх мати громадянка Б. вимагала відшкодування заподіяної шкоди. Верховний Суд при вирішенні даної справи зайняв аналогічну позицію, яку висловив щодо справи громадянина М.

Зазначений вид зобов'язань, що виникають внаслідок рятування майна за ЦК УРСР має обмежену сферу застосування. Так, зобов'язання, що розглядаються, не виникають стосовно приватного майна. Крім того, офіційний текст ст. 467 ЦК УРСР передбачає рятування соціалістичного майна, тоді як Закон України "Про власність" і ст. 86 ЦК УРСР (в редакції від 12 грудня 1993 р.) закріплюють по­ложення, що власність в Україні виступає в таких формах, як приватна, колек­тивна, державна. З позицій зазначеного можна говорити, що ст. 467 ЦК УРСР поширюється на випадки рятування майна юридичних осіб або державної (кому­нальної) власності, оскільки ці форми власності утворилися внаслідок трансфор­мації соціалістичної власності. Нарешті, ст. 467 ЦК УРСР не передбачає ряту­вання здоров'я та життя фізичних осіб. У зв'язку з вищенаведеним ЦК України передбачені нові види недоговірних зобов'язань: вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення (статті 1177—1179); рятування здоров'я, життя фізичної особи, а також майна фізичної і юридичної особи (статті 1180— 1181).

Елементи зобов'язань за cm. 467 ЦК УРСР.

Суб'єктами зобов'язання є: громадянин, який має право на відшкодування заподіяної шкоди і виступає в особі кредитора (потерпілого) та організація, що зобов'язана цю шкоду відшкодувати і виступає в особі боржника.

Право вимагати відшкодування шкоди, завданої при рятуванні майна органі­зації, належить будь-якому громадянинові, який, виконуючи свій громадський обов'язок, зазнав цієї шкоди. До того ж, не має значення, чи ці дії вчинено під час виконання трудових обов'язків, чи ні, важливо, щоб вони являли собою здійснення громадського обов'язку.

Обов'язок відшкодування шкоди покладено на організацію, майно якої рятував потерпілий. Для визначення організації-боржника вирішальним є на­лежність даного майна організації. Йдеться про державні підприємства та уста­нови, громадські об'єднання, кооперативи, колективні підприємства, господар­ські товариства тощо, яким майно належить відповідно на праві колективної власності, повного господарського відання або на праві оперативного управління. Якщо майно в момент рятування було в іншій організації (оренда, перевезення, збереження тощо) або навіть у громадянина (прокат), то зобов'язаним суб'єктом буде організація, якій належить майно. Коли майно належить кільком організа­ціям, тоді шкоду, якої громадянин зазнав у зв'язку з його рятуванням, організації відшкодовують солідарне.

Зміст зобов'язання, що виникає внаслідок рятування колективного і дер­жавного майна, становить право потерпілого одержати відшкодування шкоди, якої він зазнав, і обов'язок організації-боржника відшкодувати цю шкоду.

Об'єктом зобов'язання є відшкодування шкоди потерпілому, якої він за­знав, рятуючи майно організації.

Елементи зобов'язань, що виникають із вчинення дій в майнових інтере­сах іншої особи без її доручення.

Сторонами зобов'язання є особа, що вчиняє дії в майнових інтересах іншої особи (діюча сторона) і особа, в інтересах якої вчиняються дії (зацікавлена сто­рона). Як діюча та зацікавлена сторони виступають юридичні та фізичні особи.

Об'єктом зобов'язання є дії в інтересах іншої особи. Під діями розуміють як фактичні, так і юридичні дії, наприклад, виконання термінових ремонтних робіт, вчинення правочинів.

Зміст зобов'язання з вчинення дій в інтересах іншої особи без її доручення створюють права й обов'язки діючої та зацікавленої сторін.

Обов'язки діючої сторони:

—  за першою ж нагодою вона зобов'язана сповістити зацікавлену особу про свої дії. Якщо зацікавлена сторона схвалить ці дії, то до відносин сторін застосо­вуються правила відповідного договору. Невиконання діючою стороною зазначе­ного обов'язку призводить до втрати нею права вимагати відшкодування зазна­них витрат;

—  якщо сповістити зацікавлену сторону неможливо, діюча сторона зобов'я­зана довести свої дії до кінця, вживши для цього усіх залежних від неї заходів;

— негайно після закінчення ведення справи надати зацікавленій особі звіт про свої дії та передати їй усе, що при цьому було одержано. Діюча сторона має право вимагати від зацікавленої особи відшкодування у межах фактично зазна­них витрат, якщо вони були виправдані обставинами ведення справи.

Зазначеному праву діючої сторони відповідає обов'язок зацікавленої сторони.

Елементи зобов'язань із рятування здоров'я та життя фізичної особи, а також майна фізичної і юридичної особи. Стороною в зобов'язанні із ряту­вання здоров'я і життя фізичної особи є потерпіла сторона, тобто особа, яка без відповідних повноважень запобігала реальній загрозі здоров'ю та життю фізичної особи, і при цьому зазнала шкоди. Іншою стороною є держава, яка зобов'язана відшкодувати шкоду потерпілій стороні у повному обсязі.

Об'єктом зобов'язання є відшкодування шкоди потерпілому, якої він за­знав, рятуючи здоров'я та життя фізичної особи.

Сторонами в зобов'язанні із рятування майна фізичної і юридичної особи є потерпіла та зобов'язана сторони.

Потерпілою е фізична особа, яка без відповідних повноважень запобігла ре­альній загрозі шкоди іншої особи в умовах, які виключали можливість попере­дження щодо такої загрози. Зобов'язаною особою — юридична особа, майно якої рятувала потерпіла сторона.

Об'єктом зобов'язання є відшкодування шкоди потерпілій стороні, якої во­на зазнала, рятуючи майно фізичної чи юридичної особи.

Зміст зобов'язання із рятування майна створюють право потерпілої сторо­ни вимагати відшкодування шкоди, яку вона зазнала, і обов'язок зобов'язаної сторони її відшкодувати.


<