§ 14. Зміна розміру відшкодування шкоди : Цивільне право України. Кн.2. - Дзера О. В. - Кузнецов Н. С. : Книги по праву, правоведение

§ 14. Зміна розміру відшкодування шкоди

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 
РЕКЛАМА
<

Чинне цивільне законодавство (ст. 463 ЦК УРСР, Правила від 23 червня 1993 р.) передбачає обставини, що дають право потерпілому або його непраце­здатним членам сім'ї вимагати зміни розміру відшкодування втраченого заробітку, витрат на соціальну і медичну допомогу. До них належать:

1)   зниження працездатності потерпілого. Необхідно, щоб працездатність знизилася у зв'язку із заподіянням ушкодження здоров'я порівняно з тією, яка була у потерпілого на момент вирішення питання про відшкодування шкоди. Зниження  працездатності   є   підставою  не   тільки  для  збільшення  розміру періодичних платежів, а й для збільшення сум на сторонній догляд;

2)   зміна складу членів сім'ї померлого: народження дитини після смерті потерпілого і здійснення одним із членів сім'ї потерпілого догляду за дитиною до досягнення нею восьми років. Наприклад, на день смерті потерпілого на його утриманні перебувала дочка 9 років. Дружина працювала. Заробіток потерпілого становив 96 грн. Частина заробітку потерпілого, що припадає на дочку, дорівнює 48 грн. (96 грн. : 2). Через п'ять місяців після смерті потерпілого його вдова народила сина і звільнилася з роботи. В цьому разі має бути перерахована частина заробітку потерпілого, що припадає на кожного члена сім'ї, який має право на відшкодування шкоди. Тепер ця частина дорівнює 24 грн. (96 грн. : 4). Загальна сума відшкодування становитиме 72 грн. (24 грн. х 3);

3) підвищення мінімального розміру заробітної плати в порядку, визначеному законодавством. У цьому разі є підстави пред'явити вимоги про збільшення мінімального розміру витрат на необхідний догляд за потерпілим;

4)   підвищення тарифних ставок (окладів) працівників госпрозрахункових підприємств або заробітної плати відповідно до колективного договору. Право потерпілого вимагати збільшення розміру відшкодування у названих випадках не підлягає дії позовної давності: потерпілий має право звернутися із зазначеною вимогою у будь-який час.

У статті 464 ЦК УРСР сформульовано підстави, за наявності яких заподіювач шкоди може вимагати зменшення розміру відшкодування. До них на­лежать:

1)   підвищення працездатності потерпілого порівняно з тією, яка у нього залишилася на момент вирішення питання про відшкодування йому шкоди;

2)   припинення виконання обов'язків членом сім'ї потерпілого зі здійснення догляду за дітьми, братами, сестрами або онуками померлого, які не досягли восьми років. Наприклад, на день смерті потерпілого на його утриманні був син 6 років, працездатна дружина не працювала. Заробіток потерпілого становив 96 грн. Відшкодування шкоди було призначено на неповнолітнього сина і пра­цездатну   дружину,   яка   доглядала   шестирічного   сина.   Частина   заробітку потерпілого, що припадає на призначених осіб, дорівнює 64 грн. (96 грн. : 3x2). Через рік син пішов до школи і дружина влаштувалася на роботу. Заподіювач шкоди має право вимагати проведення перерахунку розміру відшкодування і припинення виплати відшкодування дружині. При цьому частина заробітку по­терпілого, що припадає на сина, становитиме 48 грн. (96 грн. : 2);

3)  пред'явлення вимог про відшкодування у зв'язку зі смертю потерпілого новими особами після винесення рішення про відшкодування шкоди непраце­здатним утриманцям померлого. Наприклад, на утриманні померлого перебували двоє неповнолітніх дітей. Заробіток потерпілого — 96 грн. Дітям було присудже­но 64 грн. (96 грн. : 3 х 2). Через півроку за відшкодуванням шкоди звернулася мати неповнолітньої дитини від першого шлюбу. Заподіювач має право вимагати зменшення  розміру відшкодування  первісним утриманцям  померлого.  Сума відшкодування трьом неповнолітнім дітям померлого має  бути визначена у розмірі 72 грн. (96 грн. : 4 х 3). Отже на кожну дитину припадає 24 грн.;

4)   збільшення пенсії, одержуваної потерпілим у зв'язку з ушкодженням здоров'я.   Ця   обставина   може   бути   підставою   для   зменшення   розміру відшкодування, якщо за чинним законодавством розмір повного відшкодування зменшується на суму пенсії (статті 457, 461 та 462 ЦК УРСР).

Порядок та умови відшкодування потерпілому додаткових витрат у зв'язку з ушкодженням здоров'я. Понад відшкодування втраченого заробітку заподіювач компенсує потерпілому додаткові витрати, пов'язані з ушкодженням здоров'я. До них належать: 1) додаткове харчування; 2) придбання ліків; 3) протезування; 4) сторонній догляд за потерпілим; 5) санаторно-курортне лікування; 6) оплата проїзду потерпілого до місця лікування і назад, а в необхідних випад­ках також і особи, яка його супроводжує; 7) придбання спеціальних транс­портних засобів; 8) побутове обслуговування (прання білизни, прибирання квартири тощо).

Судова практика визнає приблизний перелік додаткових витрат. Тому заподіювач шкоди зобов'язаний відшкодувати потерпілому й інші витрати, по­в'язані з ушкодженням здоров'я (наприклад, витрати, необхідні для капітального ремонту спеціальних транспортних засобів).

Потребу в зазначених додаткових витратах має підтвердити висновок медико-соціальної експертної комісії. Інвалідам 1-ї групи, крім випадків потреби у спеціальному медичному догляді, не потрібен висновок про необхідність у догляді за ними.

Витрати на додаткове харчування визначаються на підставі раціону харчу­вання, розробленого Міністерством охорони здоров'я України, і довідки регіональних органів державного управління про середні ціни на продукти у відповідний період їх придбання. Витрати на ліки, лікування, протезування (крім протезів з дорогоцінних металів), придбання санаторно-курортних путівок, речей догляду за потерпілим визначаються на підставі рецептів лікарів, довідок або рахунків про їх вартість.

Розмір витрат на необхідний догляд за потерпілим залежно від характеру цього догляду встановлює медико-соціальна експертна комісія, і він не може бути менший:

трьох мінімальних заробітних плат — на спеціальний медичний догляд (масаж, уколи тощо);

двох мінімальних заробітних плат — на звичайний догляд;

однієї мінімальної заробітної плати — на побутовий догляд (прибирання кімнати, прання білизни тощо).

Витрати на догляд за потерпілим відшкодовуються заподіювачем незалежно від того, хто його здійснює.

Потерпілому компенсуються витрати на проїзд до місця лікування і назад. У разі потреби супроводу потерпілого особі, яка його супроводжує, компенсується проїзд туди й назад, а також сплачуються добові і компенсуються витрати на житло відповідно до законодавства про службові відрядження.

Витрати на придбання спеціальних транспортних засобів відшкодовуються у розмірі вартості мотоколяски, що зазначається у рахунках організацій, які виділяють спеціальні транспортні засоби для інвалідів. Витрати на пальне, ремонт (капітальний, поточний, дрібний), технічне обслуговування транспортно­го засобу та запасні частини до нього підлягають стягненню із заподіювача у межах, встановлених для інвалідів, які одержують ці види компенсації від органів соціального забезпечення (п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 p.).

Якщо потерпілому встановлена потреба в кількох видах допомоги, йому відшкодовуються витрати на кожний вид. При визначенні розміру додат­кових витрат не враховується відсоток вини потерпілого в ушкодженні його здоров'я.

ЦК України передбачає одну підставу, яка може впливати на встановлення розміру відшкодування шкоди потерпілому, — це стан його працездатності.

Відповідно до цього потерпілий має право на збільшення розміру відшкодування шкоди, якщо його працездатність знизилася порівняно з тією, яка була у нього на момент вирішення питання щодо відшкодування шкоди. Особа, яка завдала шкоди має право вимагати зменшення розміру відшкодування, якщо працездат­ність потерпілого зросла на момент розв'язання питання про відшкодування шкоди.

Інші фактори не впливають на встановлений розмір відшкодування, в тому числі пенсії незалежно від підстав і часу її призначення (ст. 1214 ЦК України).


<