§ 2. Елементи договору комісії : Цивільне право України. Кн.2. - Дзера О. В. - Кузнецов Н. С. : Книги по праву, правоведение

§ 2. Елементи договору комісії

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 
РЕКЛАМА
<

Сторонами договору комісії є комісіонер та комітент. Комітент — це фізич­на або юридична особа, в інтересах та за рахунок якої укладаються угоди комі­сіонером. Комісіонером є особа, яка вчиняє відповідні угоди в інтересах комітен­та. Закон не містить якихось обмежень щодо суб'єктного складу комісіонера, хоч на практиці, як правило, діяльність комісіонера належить до підприємницької.

При здійсненні комісійної торгівлі непродовольчими товарами до суб'єктів до­говору комісії застосовуються Правила комісійної торгівлі непродовольчими то­варами, затверджені наказом Мінстерства зовнішньоекономічних зв'язків і тор­гівлі України від 22 березня 1995 р. № 79/615 (з подальшими змінами). Відповідно до п. 1.2 Правил учасниками сторін торговельного процесу на комісійних засадах є: господарюючий суб'єкт, який приймає товар на комісію, і гро­мадянин, підприємство (організація, установа), що здає товар на комісію.

Крім комітента та комісіонера, у відносинах комісії бере участь третя особа, з якою укладає угоду комісіонер. Хоч третя особа не є стороною договору комі­сії, укладення з нею угоди означає виконання своїх зобов'язань комісіонером. До третьої особи переходять права, які належали комітенту. Але при цьому комі­тент та третя особа не пов'язані один з одним та не несуть один перед одним відповідальність у разі невиконання або неналежного виконання якихось обов'язків. Відносини між комітентом та третьою особою будуються через комі­сіонера.

Предметом договору комісії є надання посередницьких послуг у різних сфе­рах господарювання, але переважно у сфері торгового обороту. Порівняно з до­говором доручення, за яким на повіреного можуть покладатися будь-які юридич­ні дії, договір комісії є більш цілеспрямованим. Комісіонер зобов'язується вчинити одну або кілька угод, як передбачених чинним законодавством, так і непоіменованих, за винятком угод, які можуть укладатися лише особисто.

Предмет договору комісії не можна зводити лише до укладення угоди. Відпо­відно на комісіонера можуть покладатися обов'язки здійснити рекламу товарів або послуг комітента, знайти контрагента, виконати всі вимоги, встановлені для тих чи інших угод. Предметом договору комісії є не угода, яка укладається комі­сіонером, а сама діяльність комісіонера, тобто його посередницька послуга, спря­мована на укладення угоди.

В разі якщо предметом договору комісії є укладення комісіонером угод купів-лі-продажу, умова про асортимент товару, який передається на комісію, може бути визначена в самому договорі комісії (ч. 1 ст. 1031 ЦК України). В норма­тивних актах може міститися перелік товарів, які не приймаються на комісію. Так, відповідно до Правил комісійної торгівлі непродовольчими товарами не приймаються для комісійного продажу такі товари, як: зброя та боєприпаси до неї (крім мисливської та спортивної зброї і боєприпасів до них, а також хо­лодної зброї, спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої і дра­тівної дії, що продаються громадськими об'єднаннями з дозволу органів внутріш­ніх справ), бойова і спеціальна військова техніка; вибухові речовини і вибухові засоби, отруйні речовини, наркотичні, психотропні та отруйні засоби, лікувальні засоби та вироби медичного призначення, армійське спорядження, тканини та інші товари військового асортименту, формене обмундирування, білизна з штам­пом закладів, організацій і підприємств; газові плити та балони до них без доку­мента служби газового господарства, що підтверджує їх придатність до подаль­шого використання; товари побутової хімії; товари з простроченим терміном зберігання; товари від неповнолітніх віком до 18 років; піротехнічні вироби; іграшки для дітей віком до 3 років; іграшкова зброя з пластиковими кульками; примірники аудіовізуальних творів і фонограм, що були в користуванні, а також нові без наявності супровідних документів, визначених у п. 5 Правил роздрібної торгівлі примірниками аудіовізуальних творів і фонограм, затверджених постано­вою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1997 р. № 1209.

На відміну від ЦК УРСР, який визначає обов'язковість письмової форми до­говору комісії (ст. 396), ЦК України не містить якихось спеціальних правил щодо форми цього договору. У зв'язку з цим на договір комісії поширюються загальні норми щодо форми угод (статті 42—47 ЦК УРСР, статті 206—211 ЦК України). Звичайно договір комісії укладається у простій письмовій формі.

Ціна договору комісії, або та комісійна винагорода, яка сплачується комісіо­неру, визначається сторонами в договорі комісії. ЦК УРСР (ст. 406) забороняв у всіх комісійних договорах, за винятком договорів комісії із зовнішньої торгівлі, визначати комісійну винагороду і винагороду за делькредере у вигляді різниці або певної частини різниці між призначеною комітентом ціною та тією більш ви­гідною ціною, за якою комісіонер укладе угоду. Нове законодавство відмовилося від таких обмежень, дозволивши сторонам визначати будь-які умови щодо опла­ти послуг комісіонера. В разі відсутності якихось вказівок у законі або в договорі про ціну договору розмір комісійної винагороди визначається за правилами ч. 4 ст. 1033 (комісійна винагорода виплачується після виконання договору комісії, виходячи із звичайних цін на такі послуги).

Новий ЦК України надає учасникам господарського обороту можливість укладати договір комісії на будь-яких умовах. Так, договір комісії може бути укладений як на певний строк, протягом якого комісіонер виконуватиме свої обов'язки, так і без визначення строку (ч. 1 ст. 1031). При цьому строк договору комісії слід відрізняти від строку, протягом якого комісіонер зобов'язаний уклас­ти ту чи іншу угоду, оскільки після укладення угоди комісіонер ще зобов'язаний надати звіт комітенту та передати йому все отримане за угодою, що також вима­гає певного часу.

Нове цивільне законодавство дозволяє сторонам договору комісії накладати при його укладенні певні обмеження одна на одну. Так, наприклад, у договорі комісії може бути визначена територія його виконання, в межах якої повинен діяти комісіонер (ч. 1 ст. 1031 ЦК України); комітент може бути зобов'язаний не укладати аналогічні договори комісії з іншими особами (ч. 2 ст. 1031 ЦК України) тощо.


<