Передмова : Цивільне право України. Кн. 1 - Дзера О. В. - Кузнецов Н. С. : Книги по праву, правоведение

Передмова

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 
РЕКЛАМА
<

У підручнику відповідно до навчальної програми вищих навчальних закладів повно і всебічно висвітлено практично всі цивільно-правові інститути, у тому числі й ті, що сформувалися у період ринкових реформ в Україні.

У першій книзі висвітлені загальні положення цивільного права, право влас­ності та його захист, особисті немайнові права, Право інтелектуальної власності, загальне вчення про зобов'язання та цивільно-правовий договір.

У другій книзі розглядаються окремі види договірних зобов'язань (купівля-продаж, поставка, міна, дарування, довічне утримання, майновий найм, підряд, перевозка, страхування, комерційна концесія, доручення, комісія, довірче управління майном, позика та ін.), позадоговірні зобов'язання, спадкування.

У 1999 р. авторський колектив опублікував підручник "Цивільне право України" у двох книгах (видавництво — "Юрінком-Інтер"). Незважаючи на порівняно короткий проміжок часу, що сплинув з моменту його видання, виникла нагальна необхідність у підготовці нового підручника з цивільного права, що обумовлено кількома причинами.

По-перше, за цей період прийнято низку нових законів та нормативно-пра­вових актів, які по-новому врегулювали окремі цивільні правовідносини.

По-друге, в правовій системі України сформувалися певні нові правові інститути (рента, довірче управління майном, комерційна концесія та ін.), що вимагають правового аналізу.

По-третє, цивілістична наука сформулювала нові погляди на відповідні проб­леми цивільного права, що має бути враховано у разі тлумачення та застосуван­ня дискусійних положень.

По-четверте, авторський колектив мав за мету врахувати рекомендації науковців-юристів і побажання студентських колективів, висловлені у ході читання лекційного курсу й проведення практичних занять з цивільного права.

Нарешті, авторський колектив не міг обійти увагою таку знаменну подію, якою стало прийняття Верховною Радою України 29 листопада 2001 р. у тре­тьому читанні нового Цивільного кодексу України, введення в дію якого перед­бачено з 1 січня 2003 р. Однак Президент України повернув Цивільний кодекс України із зауваженнями від 14 лютого 2002 р. до Верховної Ради України. Висловлені зауваження стосуються переважно співвідношення правового регу­лювання відносин Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, який також повернуто на повторний розгляд Верховної Ради України, цивільної правосуб'єктності Автономної Республіки Крим, але це не вимагатиме кардинальної переробки переважної більшості його статей. Так чи інакше, за будь-якої ситуації новий Цивільний кодекс України буде прийнятий найближчим часом і відповідно введений в дію. Тому перед юридичними закладами постає за­вдання завчасно підготувати молодих фахівців-юристів вищої кваліфікації таким чином, щоб вони одержали ґрунтовні знання положень нового Цивільного кодек­су України, який нині містить 1327 статей, вміння ефективно застосувати їх на практиці.

У новому підручнику аналізується як нині чинний Цивільний кодекс УРСР, прийнятий Верховною Радою УРСР 18 липня 1963 р. і введений в дію з 1 січня 1964 p., так і новий Цивільний кодекс України, прийнятий у третьому читанні Верховною Радою України 29 листопада 2001 p., дається порівняльна характе­ристика їх відповідних положень, що регулюють аналогічні відносини, висвіт-

люються як спільні, так і відмінні особливості цих положень. Тому цей підручник певною мірою є унікальним виданням.

Запропонований підручник не втратить свою актуальність і після введення в дію нового Цивільного кодексу України, адже після цього ще багато років буде існувати потреба у застосуванні норм Цивільного кодексу УРСР до відносин тривалої дії, що, зокрема, виникатимуть до моменту введення в дію нового Цивільного кодексу України, але й триватимуть після нього, а також у разі, якщо правовідносини припинилися до моменту введення в дію нового ЦК України, але необхідно здійснити судовий захист порушених прав особи у таких правовідносинах після набуття чинності новим ЦК в межах строків позовної дав­ності за нормами ЦК УРСР.

У підручнику аналізується також договірна практика суб'єктів цивільного права, судова практика, висвітлюються дискусійні проблеми, даються посилання на джерела опублікування нормативно-правових актів і наукових праць, що полегшить читачам їх пошук, допоможе підвищити ефективність своєї праці. Тому підручник буде корисним не лише студентам, аспірантам, викладачам, а й і практичним працівникам правоохоронних органів, адвокатам, нотаріусам, юристам підприємств і установ.

Для зручності сприйняття тексту застосовуються такі умовні умовні скоро­чення — ЦК УРСР і ЦК України.

Колектив авторів Д.В.  БОБРОВА, доктор  юридичних наук,  професор  —  глави 2  (у співавторстві з

О.В. Дзерою), 3, 5, 12; О.В. ДЗЕРА, доктор юридичних наук, академік АН Вищої школи України — глави 1, 2

(у співавторстві з Д.В. Бобровою), 9, 10 (§ 2 — у співавторстві з Н.В. Василенко),

18, 19 (§ 1,2, 5), 20, 22, 23, 24 (у співавторстві з Т.О. Ариванюк); А.С. ДОВГЕРТ, доктор юридичних наук, професор — глави 4 (§ 1, 2, 3); 8; В.М. КОССАК, доктор юридичних наук, професор — глава 15; Н.С. КУЗНЄЦОВА, доктор юридичних наук, професор, академік АПрН України — глави

7, 19 (§ 3, 4); 31, 34 (§ 2); В.В. ЛУЦЬ,   доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент АПрН України —

глави 13, 32 (§ 1, 3, 4, 5), 33, 35; О.А. ПІДОПРИГОРА,   доктор юридичних наук, професор, академік АПрН України —

глави 25, 27, 28 (§ 1—4);

О.О. ПІДОПРИГОРА,  доктор юридичних наук, професор, — глави 29, ЗО; B.C. ЩЕРБИНА, доктор юридичних наук, професор — глава 10 (§ 3); Т.О. АРИВАНЮК, кандидат юридичних наук — глава 24 (у співавторстві з О.В. Дзерою); І.А. БЕЗКЛУБИЙ, кандидат юридичних наук, доцент — глава 10 (§ 4), 28 (§ 5, 6); Т.В. БОДНАР, кандидат юридичних наук, доцент — глави 21, 34 (§ 1), 36; Н.В. ВАСИЛЕНКО, кандидат юридичних наук — глава 10 (§ 2 — у співавторстві з

О.В. Дзерою);

І.О. ДЗЕРА, кандидат юридичних наук — глави 26; 34 (§ 3); О.В. КОХАНОВСЬКА, кандидат юридичних наук, доцент — глави 16, 17; А.В. ЛУЦЬ, кандидат юридичних наук — глава 32 (§ 2). С.М. ПАЛАМАРЧУК, кандидат юридичних наук — глава 4 (§ 4); Ю.Д. ПРИТИКА, кандидат юридичних наук, доцент — глава 14; О.С. СЕМЕРАК, кандидат юридичних наук, доцент — глава 32 (§ 6). Т.С. ШКРУМ, кандидат юридичних наук, доцент — глави 6; 34 (§ 4); Е. А. БОНДАР — глава 10 (§ 1); Е.М. ГРАМАЦЬКИЙ — глава 11; Л.І. РАДЧЕНКО — глава 4 (§ 5).


<