§ 4. Наука цивільного права та інші юридичні науки : Цивільне право України. Кн. 1 - Дзера О. В. - Кузнецов Н. С. : Книги по праву, правоведение

§ 4. Наука цивільного права та інші юридичні науки

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 
РЕКЛАМА
<

Внаслідок диференціації наукових знань сформувалася система юридичних наук: теоретико-історичні, галузеві та міжгалузеві, прикладні. Цивільне право — наука галузева. Вона тісно пов'язана з теорією держави і права, яка розробляє загальні для всіх галузевих наук проблеми, даючи їм можливість зосередитися на конкретних знаннях своєї галузі. Розв'язання загальнонаукових проблем є теоретичною базою для подальшого розвитку науки цивільного права.

Наука цивільного права є джерелом, у якому теорія держави і права знахо­дить практичні та інші наукові матеріали, необхідні для теоретичних узагальнень і висновків. Вона ставить перед теорією держави і права певні питання і тим са­мим сприяє її розвитку.

Теорія держави і права має власні категорії (предмет і метод правового регу­лювання, правовий принцип, правова функція, норма права, правовий інститут, система права тощо), якими широко користується наука цивільного права, роз­криваючи їх цивільно-правові особливості. Для останньої також надзвичайно важливою є розробка теорією держави і права питань прикладного характеру: законодавчої техніки, правил тлумачення і застосування права. Всі ці розробки використовує наука цивільного права. Тлумачення цивільно-правових норм, ана­ліз судово-арбітражної практики застосування цивільного законодавства містяться у монографічних та навчальних виданнях. Такою є взаємодія теорії держави і права та науки цивільного права.

Наука цивільного права пов'язана з наукою сімейного права. Вона викорис­товує розробки з понять сімейного права (батьки, усиновителі, спільна власність подружжя, опіка, піклування). Водночас результати цивілістичних досліджень з проблем правоздатності і дієздатності, умов та наслідків визнання особи безвісно відсутньою й оголошення особи померлою, спільної власності, позовної давності, угод мають значення для подальшого розвитку науки сімейного права.

Певний зв'язок існує з наукою трудового права. Цивільне право користуєть­ся науковими розробками з приводу матеріальної відповідальності робітників і службовців, щоб виявити відмінності цивільно-правової і трудо-правової відпові­дальності. Наука трудового права у своїх працях спирається на цивільно-правові вчення про правосуб'єктність громадян та організацій, договори, позовну діяль­ність, умови цивільно-правової відповідальності.

Наука цивільного права органічно пов'язана з наукою цивільно-процесуаль­ного права. Зміст наукових розробок з цивільного процесу в багатьох моментах визначається особливостями матеріально-правового вчення про відповідні ци­вільно-правові інститути. Це можна проілюструвати на таких прикладах: цивіль­но-процесуальне вчення про докази відчуває на собі вплив матеріально-правової концепції про умови дійсності угод; на теорію цивільно-процесуальної відпові­дальності впливає матеріально-правове вчення про цивільно-правову відповідаль­ність1. Таке співвідношення між зазначеними галузями юридичної науки є ціл­ком закономірним, бо зміст цивільно-процесуальних норм багато в чому визначається змістом норм цивільного права.

Ринкові відносини набуватимуть дедалі більшого розвитку за наявності еко­номічних і правових умов ефективного функціонування оптової торгівлі. Разом з тим матеріально-технічне постачання народного господарства здійснюватиметь­ся і за рахунок державних замовлень та договорів поставок. Становлення ринко­вих відносин залежить від активної діяльності трудових колективів, їх високої свідомості, почуття колективізму, громадянськості, матеріальної заінтересова­ності, ефективного функціонування економічних стимулів. Серед юридичних форм, що дають можливість забезпечити економічну самостійність, заінтересова­ність, ініціативу, майнову відповідальність юридичних осіб, у тому числі підпри­ємницьких товариств і виробничих кооперативів, найважливіше місце належить приватному (цивільному) праву.

Цивільно-правові механізми, побудовані на засадах юридичної рівності і дис-позитивності, розраховані на регулювання товарно-грошових відносин на базі то­варного виробництва. Розвиток цивільно-правових форм органічно пов'язаний з такими інструментами економіки, як вартість, гроші, ціна, собівартість, прибу­ток, торгівля, кредит, фінанси. Саме тому в сучасних умовах поглиблення і впро­вадження системи економічного стимулювання для сучасного цивільного права відкриваються широкі можливості.

Сучасне цивільне право покликане в своєму розвитку забезпечити ринкову модель господарської системи. Які ж перспективи такого розвитку?

1.  Подальше забезпечення цивільно-правовими засобами повного і реального господарського розрахунку підприємств як елементів господарської системи. Йдеться про зміцнення майнової самостійності організацій, у тому числі держав­них. Закон України "Про власність", зокрема, передбачає для державних підпри­ємств право господарського відання знаряддями і засобами виробництва. Це пра­во прирівнюється до права власності, якщо інше не передбачено спеціальними нормами. Надання його свідчить про справжнє впровадження майнової відокрем­леності, а також відповідальності державних підприємств. Вони набувають права розпорядження основними засобами виробництва. Отже, цим створено цивільно-правові гарантії розмежування майнових сфер держави і державних організацій, а також майнової відповідальності держави і державних організацій.

2.  Необхідно докорінно змінити форми і методи організації матеріально-тех­нічного забезпечення шляхом розвитку прямих тривалих господарських зв'язків, забезпечення пріоритету вимог споживача, підвищення ролі господарського до­говору. Законодавство України про захист прав споживачів спрямоване на роз­в'язання вищезазначених завдань. Разом з тим необхідно розробити економічні й правові механізми, які б стимулювали виробників продукції і товарів до опти­мального задоволення потреб суспільства в цілому і кожної фізичної особи зокрема.

3.  Через договірно-зобов'язальні відносини потрібно забезпечити еквівалент­ність товарно-грошових відносин. У розв'язанні зазначеної проблеми важлива роль належить ціноутворенню. Ціна має відображати ефективність продукції, її якість, попит на неї, бути економічно обгрунтованою, тобто відображати суспіль­ні витрати на виготовлення певного продукту.

4.  На підставі майнової відокремленості і самостійності підприємств слід за­кріпити єдине правило про їх повну цивільно-правову відповідальність за резуль­тати виробничо-економічної діяльності без будь-яких обмежень.

Лише відсутність умов цивільно-правової відповідальності, а також вина кре­дитора (потерпілого) і за загальним правилом юридичний випадок (казус), непе­реборна сила можуть бути підставами для звільнення від неї. Економічно обгрун­тована ціна і реальна повна майнова відповідальність за порушення договірних обов'язків — це економічно-правові важелі, що забезпечують зміцнення і розви­ток ринкових відносин.

Сучасне цивільне право здатне розв'язати вищезазначені завдання у тісній взаємодії з іншими галузями права, зокрема з фінансовими. Про економічно об­грунтовані ціни та їх вплив на впровадження ринкових відносин вже йшлося ви­ще. Залишається підкреслити, що серед елементів системи економічного стиму­лювання важлива роль належить економічно обгрунтованому оподаткуванню.

Не менш органічна взаємодія цивільного і трудового права у розв'язанні пра­вовими засобами завдань економічних реформ. Система економічного стимулю­вання, спрямована на кінцеві результати діяльності підприємства, є позитивною, якщо поширюється на кожного робітника підприємства через оплату праці, задо­волення соціальних потреб. Отже, необхідно домогтися, щоб і засоби індивіду­ального економічного стимулювання були пов'язані з оцінкою кількості і якості продукції та товарів.

Розробка правових форм реалізації економічної реформи означає перегляд і оновлення чинного цивільного, трудового, фінансового, адміністративного та ін­ших галузей права. Вже прийнято деякі основоположні закони: про власність, про землю, оренду, кооперацію, банки і банківську систему, роздержавлення і приватизацію підприємств тощо, а також Верховна Рада України прийняла Зе­мельний, Бюджетний, Кримінальний та Цивільний кодекси України.