§ 3. Система цивільних зобов'язань : Цивільне право України. Кн. 1 - Дзера О. В. - Кузнецов Н. С. : Книги по праву, правоведение

§ 3. Система цивільних зобов'язань

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 
РЕКЛАМА
<

Класифікація зобов'язань, як і інших правових інституцій, пов'язана перш за все з необхідністю визначення відповідних критеріїв для поділу цих інституцій на відповідні класифікаційні групи або ряди. В науці цивільного права були спро­би систематизувати зобов'язання за різними принципами.

Так, І. Б. Новицький виділяв відповідно три групи зобов'язань: а) зобов'язан­ня, які виникають на підставі або у зв'язку з народногосподарським планом;

б)  зобов'язання, які не охоплені соціалістичним плануванням; в) зобов'язання, які сприяють правильному розвиткові відносин у кожній із попередніх груп1.

М. М. Агарков, взявши за підставу класифікації мету, якій підпорядковують­ся зобов'язальні правовідносини, виділив інші класифікаційні групи: а) зобов'я­зання, що забезпечують виконання народногосподарського плану; б) зобов'язан­ня, які безпосередньо мають на меті охорону та забезпечення майна держави;

в)   зобов'язання,  що забезпечують розвиток та охорону інших гарантованих суспільних відносин2.

Неважко встановити, що наведені підходи правознавців, закладені в основу систематизації зобов'язань, були тісно пов'язані з особливостями майнового обо­роту в межах планово-розподільчої економіки і зумовлені відповідною метою — визначити планові завдання та державні інтереси як безумовні пріоритети.

М. В. Гордон запропонував об'єднаний критерій для класифікації зобов'я­зань, який поєднував економічні та юридичні ознаки зобов'язань3. Цю точку зору поділяв і О. С. Іоффе4. Побудована за комбінованим критерієм система зобов'я­зань має такий вигляд:

1)   зобов'язання  з  сплатної реалізації майна  (купівля-продаж,   поставка, контрактація, міна, довічне утримання);

2)  зобов'язання з безоплатної передачі майна в користування (майновий найом, найом жилого приміщення);

3)  зобов'язання з безоплатної передачі майна у власність або користування (дарування, позичка);

4)   зобов'язання  з  виконання  робіт  (підряд,  підряд на капітальне  будів­ництво);

5)  зобов'язання з надання послуг (доручення, комісія, схов, експедиція);

6)  зобов'язання з перевезень (залізничних, морських, річкових, повітряних, автомобільних, морським та річковим буксируванням);

7)  зобов'язання з кредитних розрахунків (позика, банківське кредитування, розрахунковий та поточний рахунки, розрахункові правовідносини, чек, век­сель);

8)  зобов'язання зі страхування (майнове та особисте страхування);

9)  зобов'язання за спільною діяльністю (спільна діяльність громадян, спільна діяльність організацій);

10)  зобов'язання, що виникають з односторонніх правомірних дій (публічне обіцяння винагороди, ведення чужих справ без доручення);

11)  охоронні зобов'язання (зобов'язання, які виникають внаслідок заподіян­ня шкоди, рятування майна, безпідставного придбання або збереження майна).

Прибічники цієї класифікації зобов'язань звертали увагу на те, що вона відповідає меті передусім вивчення цих зобов'язань, тобто має науковий характер. Кожній з наведених груп зобов'язань властиві специфічні ознаки, а кожне окреме зобов'язання забезпечується особливим юридичним нормуванням1.

Таким чином, межі будь-якої систематизації, ступінь її глибини та деталізації, спрямованість і визначеність критеріїв зумовлюються перш за все метою, з якою вона здійснюється.

Так, при побудові особливої частини зобов'язального права (розділ III книги п'ятої) були виділені договірні зобов'язання і окремо — недоговірні. До першої групи віднесено купівлю-продаж, дарування, ренту, довічне утримання, найом, найом житла, позичку, підряд, перевезення, зберігання, страхування, доручення, комісію, довірче управління майном, позику, кредит, банківський вклад, банківський рахунок, факторинг, розрахунки, франчаизинг та спільну діяльність; до недоговірних зобов'язань — публічне обіцяння винагороди, ведення чужих справ без доручення, запобігання загрозі шкоди чужому майну, рятування здо­ров'я та життя іншій особі, заподіяння шкоди, створення небезпеки (загрози) життю та здоров'ю фізичних осіб, а також їхньому майну та майну юридичних осіб.


<