§ 2. Підстави виникнення зобов'язань : Цивільне право України. Кн. 1 - Дзера О. В. - Кузнецов Н. С. : Книги по праву, правоведение

§ 2. Підстави виникнення зобов'язань

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 
РЕКЛАМА
<

Зобов'язальні відносини, як і інші цивільні правовідносини, виникають з об­ставин, передбачених законом у якості юридичних фактів.

Частина 2 ст. 511 ЦК України серед підстав виникнення зобов'язань називає договір та інші підстави, передбачені ст. 11 ЦК України. Таким чином, зобов'я­зання можуть виникати:

1)  з угод (у тому числі договорів) як передбачених законом, так і не перед­бачених законом, але таких, що не суперечать йому;

2)  з адміністративних актів;

3)  внаслідок створення творів науки, літератури, мистецтва, а також вина­ходів та інших результатів творчої діяльності;

4)  внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, а також придбання або збере­ження майна за рахунок іншої особи без достатніх підстав;

5)  внаслідок інших дій громадян та організацій;

6)   внаслідок подій,  з якими закон пов'язує  настання цивільно-правових наслідків.

Угоди (у тому числі договори). Не випадково серед юридичних фактів, з яких виникають зобов'язання, договір визначений спеціально у ст. 511 ЦК Ук­раїни. Саме цим підкреслюється значення і питома вага цивільних договорів для виникнення зобов'язань. Договір виконує функцію безпосередньої правоство-рюючої підстави виникнення зобов'язання. Це означає, що права та обов'язки сторін, які становлять зміст зобов'язання, виникають із самого договору і не по­требують інших факторів.

Так, закрите акціонерне товариство "Консул" уклало договір оренди вироб­ничого приміщення у м. Львові із фірмою "Либідь". Після укладення зазначеного договору між сторонами — ЗАТ "Консул" та фірмою "Либідь" — виникло зобо­в'язання, зміст якого полягав у тому, що ЗАТ "Консул" має право вимагати пе­редачі йому в тимчасове сплатне користування виробничого приміщення, зазна­ченого в договорі оренди, а фірма "Либідь", надавши це приміщення, має право вимагати сплати орендної плати в розмірі і строк, передбачені укладеним між ни­ми договором.

Новий ЦК України значно розширив перелік цивільно-правових договорів, з якими пов'язується виникнення зобов'язань. Серед них нові договори, які не ре­гулюються чинним ЦК України: договори лізингу, франчайзингу, факторингу, до­вірчого управління майном тощо.

Не тільки договори, а й односторонні угоди можуть утворювати зобов'язання. Так, з публічного обіцяння винагороди відповідно до ст. 435 ЦК УРСР виникає обов'язок організації, яка оголосила конкурс, виплатити обіцяну винагороду особі, яка визнана гідною винагороди.

У новому ЦК України перелік зобов'язань, що виникають з односторонніх по­зитивних дій, значно розширений. До них також віднесено: ведення чужих справ без доручення, запобігання загрозі шкоди чужому майну, рятування здоров'я та життя іншій особі.

Адміністративний акт. У зв'язку з розширенням ринкових засад в еко­номіці зменшується питома вага адміністративних актів у загальному обсязі підстав виникнення зобов'язання. Це безпосередньо пов'язано з тим, що акти планово-розпорядчих органів, які були підставами виникнення більшості госпо­дарських зобов'язань за участю соціалістичних організацій, у сучасних умовах практично не застосовуються у цивільному обороті.

Однак, хоч можливість виникнення цивільних зобов'язальних правовідносин безпосередньо з адміністративних актів значно звузилася, але не виключається.

Значно частіше трапляються випадки, коли адміністративні акти не безпосе­редньо створюють зобов'язання, а у сукупності з іншими підставами.

В юридичній літературі М. М. Агарков обгрунтував теорію "юридичного складу". Вона зводилася до того, що зобов'язання виникали не просто з плано­во-розпорядчого акта, а з юридичного складу, до якого, поряд з адміністративним актом, входив і договір1.

У ряді випадків виникнення зобов'язань пов'язують із фактичним складом2.

Заподіяння шкоди та інші неправомірні дії. Цивільні зобов'язання по­кликані не тільки регулювати відносини, які спрямовані на задоволення нормаль­них потреб громадян та організацій: передачу майна, використання робіт, надан­ня послуг тощо. Поряд із регулятивною функцією зобов'язання також виконують охоронну функцію. Такі охоронні зобов'язання виникають з неправомірних дій — заподіяння шкоди, придбання або зберігання чужого майна без достатніх підстав та ін.

Новий ЦК України до цієї групи підстав виникнення зобов'язань відносить створення небезпеки (загрози) життю і здоров'ю фізичних осіб, а також їхньому майну та майну юридичних осіб.

Однак, хоч такі зобов'язання виникають із неправомірних дій, самі вони спрямовані на досягнення правомірного результату — відновлення порушеного майнового становища учасників майнового обороту.


<