§ 1. Право на комерційне найменування1

Чинне цивільне законодавство також поки що не знає такого інституту, він перебуває у стадії становлення. Проте назріла необхідність у розробці і прийнят­ті спеціального закону, який мав би своїм завданням охорону прав на комерційне найменування.

Комерційне найменування — це передусім будь-яка назва підприємства, установи чи організації, що має статус юридичної особи. Назва має бути чіткою, короткою, такою, що легко сприймається і запам'ятовується або, як кажуть, бла­гозвучною. Однією із необхідних умов такого комерційного найменування має бути відповідність назви характерові діяльності даної фірми. Ця вимога в законо­давстві зарубіжних країн дістала назву "принцип істинності фірми". Не може бу­ти визнано найменування фірми "Дарунки ланів" як такої, що продає одяг, ви­роблений із вовни овець.

Ще однією правовою ознакою комерційного найменування має бути вимога щодо оригінальності найменування. Не може дістати правову охорону наймену­вання, яке повторює уже використовуване або настільки схоже з ним, що його легко сплутати з іншими. Найменування фірми має чітко відрізнятися від інших подібних.

Нині спостерігається ситуація, коли багато різних підприємницьких структур з різними напрямами своєї підприємницької діяльності мають однакові наймену­вання або дуже схожі між собою. Багато підприємців не знають про те, що ко­мерційне найменування має бути захищено чинним законодавством, але за умо­ви його державної реєстрації.

Користування одним і тим самим найменуванням різними підприємствами, організаціями, установами та іншими підприємницькими структурами може зав­давати помітних матеріальних і моральних збитків окремим користувачам одного й того самого найменування.

Комерційне найменування має своїм призначенням індивідуалізацію даного підприємства, організації чи установи, передусім виокремлення її підприємниць­кої чи будь-якої іншої діяльності. Така індивідуалізація необхідна для підкреслен­ня, пропаганди якісних ознак діяльності, збереження, розвитку та правової охо­рони комерційного найменування. Проте йдеться про правову охорону комерційного найменування не як про самоціль, а як про правову охорону назви фірми, яка має це найменування, її ділової репутації, її престижу, авторитету. Ця ділова репутація досягається зусиллями цілого (великого чи малого) колективу, його розумінням потреб ринку, зокрема споживачів, умінням організувати під­приємницьку діяльність, підприємливість своєї фірми. Все це спонукає користу­вача комерційного найменування оберігати свою назву, тобто престиж фірми. При цьому прагнення оберігати престиж фірми йде двома шляхами. Перший — це заборона використовувати такі самі найменування іншим особам, тобто про­тидіяти неправомірному посяганню на престиж, ділову репутацію фірми.

Другий шлях полягає в тому, що фірма для підтримки і розвитку своєї ділової репутації має постійно піклуватися про свій авторитет, розвивати виробництво на якісно вищій технічній основі, використовувати енергоощадливі технології, постійно підвищувати якість своєї продукції тощо. Використання комерційного найменування покладає на його користувача ряд важливих обов'язків щодо сво­го іміджу.

Індивідуалізація підприємства, організації чи установи засобом комерційного найменування зумовлює потребу надати правову охорону такому найменуванню. Без правової охорони користування комерційним найменуванням втрачає будь-який смисл, практичний резон. Але надання правової охорони комерційному най­менуванню з боку держави може мати місце лише за наявності певних умов.

Правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману спожива­чів щодо справжньої діяльності. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використанння цього найменування та охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки.

Відомості про комерційне найменування можуть вноситися до реєстрів, поря­док ведення яких встановлюється законом.

Особи можуть мати однакові комерційні найменування якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізують, та по­слуг, які ними надаються.

Майнові права інтелектуальної власності на комерційне наймену­вання. Майновими правами на комерційне найменування є: право на використання комерційного найменування; право перешкоджати іншим особам неправо­мірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання, а також будь-які інші майнові права, що не заборонені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування пере­даються іншій особі лише разом з цілісним майновим комплексом особи, якій ці права належать, або його відповідною частиною.

Чинність майнових прав інтелектуальної власності на комерційне наймену­вання припиняється у разі ліквідації юридичної особи та з інших підстав, вста­новлених законом (ст. 493 нового ЦК України).

За міжнародною практикою фірмове найменування може також використову­вати володілець у товарних знаках, які належать йому. Проте володілець фірмо­вого найменування за тією ж міжнародною практикою не може відчужувати його окремо від підприємства. Це правило не поширюється на випадки реорганізації юридичної особи чи відчуження підприємства в цілому.

Використання зареєстрованого на ім'я певної юридичної особи комерційного найменування іншими юридичними особами без дозволу володільця не допуска­ється. Досягнута володільцем комерційного найменування ділова репутація в умовах ринкової економіки має досить високу ціну. Вона здобута наполегливою працею колективу юридичної особи, в результаті якої досягнуто високої якості товару, надання послуг, інших економічних досягнень. Цей труд винагороджу­ється великим попитом товару, що виробляється підприємством під певним ко­мерційним найменуванням. Отже, закон має надавати володільцеві комерційного найменування право розпоряджатися виключним правом на фірму на свій роз­суд. Він, безумовно, повинен мати право передавати своє виключне право на ви­користання комерційного найменування іншим особам за певну винагороду. Ко­мерційне найменування має приносити своєму володільцю прибуток шляхом здавання його у своєрідний найм. Так, наприклад, вартість знака фірми "Хол-динг-центр" на 1 січня 1993 р. становила 2 млн 300 тис. доларів, Російської то­варно-сировинної біржі — 769 тис. російських рублів. На жаль, даних про вар­тість знаків українських власників поки що немає.

Юридична особа, яка неправомірно використала чуже комерційне наймену­вання має бути зобов'язана припинити його використання і відшкодувати потер­пілому заподіяні збитки в повному обсязі.