§ 2. Право на раціоналізаторську пропозицію : Цивільне право України. Кн. 1 - Дзера О. В. - Кузнецов Н. С. : Книги по праву, правоведение

§ 2. Право на раціоналізаторську пропозицію

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 
РЕКЛАМА
<

Поняття та ознаки раціоналізаторської пропозиції. Раціоналізаторські пропозиції є результатом найпоширенішого в Україні виду технічної творчості — раціоналізації, яка за новизною і технічним рівнем є нижчою від винахідницької творчості. Проте за своєю доступністю будь-кому, масштабністю та деякими ін­шими факторами не поступається винахідництву. Саме своїм масовим застосу­ванням раціоналізаторські пропозиції іноді здатні давати більший економічний ефект, ніж винаходи. Економія від використання раціоналізаторських пропозицій у підсумку по державі буває більшою, ніж від використання винаходів. Саме то­му раціоналізація як форма технічної творчості заслуговує на всіляке заохочення і стимулювання, а її результати — раціоналізаторські пропозиції потребують на­дійної правової охорони. При цьому слід мати на увазі, що досить часто заявки на винаходи відхиляються тому, що втрачена їх новизна. Але ж пропозиція сама по собі за своїм змістом є винаходом, проте через втрату новизни вона не може дістати правової охорони. І в таких випадках буде доречною правова охорона ра­ціоналізаторських пропозицій.

Трудящі незалежних країн колишнього СРСР звикли до раціоналізації, ос­кільки вона приносить користь підприємству, де працює раціоналізатор, і самому раціоналізаторові. За використання раціоналізаторської пропозиції її автор має право на винагороду. Раціоналізатор своєю творчістю приносить користь підпри­ємству, державі в цілому і сам дістає моральне задоволення від своєї суспільне корисної діяльності. Раціоналізація — невід'ємна складова виробничої діяльнос­ті, яка не може розвиватися без постійного і систематичного вдосконалення. Ра­ціоналізаторська діяльність спрямована саме на вдосконалення вироблюваної продукції, технології виробництва, застосовуваної техніки та іншого устаткуван­ня. Раціоналізація стосується будь-якої суспільне корисної діяльності людини, промисловості, транспорту, оборони, охорони здоров'я, сільського господарства тощо. Найширше використання пропозицій, спрямованих на вдосконалення про­цесів суспільне корисної праці, дає досить істотний економічний ефект.

Раціоналізатори завжди були в пошані в Україні, їх діяльність заохочувалась і стимулювалась, вони були наділені рядом прав і пільг.

Отже, раціоналізаторською пропозицією є визнана юридичною особою пропо­зиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері її діяльності.

Об'єктом раціоналізаторської пропозиції може бути матеріальний об'єкт або процес. Суб'єктами права інтелектуальної власності на раціоналізаторську про­позицію є її автор та юридична особа, якій ця пропозиція подана.

Автор раціоналізаторської пропозиції має право на добросовісне заохочення від юридичної особи, якій ця пропозиція подана. Юридична особа, яка визнала пропозицію раціоналізаторською, має право на використання цієї пропозиції у будь-якому обсязі.

Раціоналізаторська пропозиція може стосуватися будь-якої сфери суспільне корисної діяльності людини. Це може бути вдосконалення медичних інструмен­тів та апаратури, оборони країни, зв'язку і транспорту тощо.

До раціоналізаторської пропозиції законодавство встановило три необхідні вимоги: 1) пропозиція має стосуватися профілю підприємства, якому вона пода­на; 2) раціоналізаторська пропозиція має бути новою; 3) раціоналізаторська про­позиція повинна бути корисною підприємству, якому вона подана.

Пропозиція подається тому підприємству, діяльності якого вона стосується. При цьому не має значення, де працює раціоналізатор і взагалі чи він працює. Раціоналізаторська пропозиція стосуватиметься діяльності підприємства, якщо вона може бути використана в технологічному процесі цього підприємства, у продукції, що ним виробляється, у застосовуваній техніці або матеріалах.

Раціоналізаторська пропозиція визнається новою для підприємства, якому во­на подана, якщо її суть на цьому підприємстві до подачі заяви на неї не була ві­дома. Для встановлення новизни раціоналізаторської пропозиції використову­ються усі наявні на даному підприємстві джерела інформації, які містять відомості про цю або тотожну пропозицію такою мірою, що робить її можливою для використання.

Проте новизна раціоналізаторської пропозиції не втрачається, якщо зазначе­на пропозиція використовується за ініціативою її автора не більше як три місяці до подання заяви. Безумовно, йдеться про використання на тому підприємстві, якому подано заяву.

Раціоналізаторська пропозиція визнається корисною для підприємства, якому подано заяву на неї, якщо її використання дає змогу підвищити економічну ефек­тивність виробництва, одержати кращий дохід (прибуток) або одержати інший позитивний ефект цим підприємством. Інший позитивний ефект може полягати в будь-якому підвищенні технічного рівня виробництва, поліпшенні умов та без­пеки праці, зниженні негативного впливу на навколишнє середовище тощо.

Склад співавторів на раціоналізаторську пропозицію після подання заяви, за загальним правилом, не може змінюватися. Проте у виняткових випадках за від­сутності спору про авторство склад співавторів може бути переглянутий підпри­ємством, установою чи організацією, куди подано заяву на раціоналізаторську пропозицію.

Істотні обмеження існують щодо 'пропозицій, які подаються інженерно-тех­нічними працівниками. Йдеться лише про інженерно-технічних працівників нау­ково-дослідних, проектних, конструкторських, технологічних організацій та ана­логічних підрозділів підприємств. Під аналогічними підрозділами підприємства маються на увазі такі підрозділи підприємств, як науково-дослідні, проектні, конструкторські відділи, відділи головного конструктора, відділи головного тех­нолога і технічні відділи, відділи головного металурга, заводські лабораторії.

Пропозиції цієї категорії працівників не визнаються раціоналізаторськими за умови, що подані ними пропозиції стосуються розроблюваних ними проектів. На інженерно-технічних працівників інших підрозділів і тих, які не брали участі у розробці зазначених проектів, наведене обмеження не поширюється.

Пропозиції інженерно-технічних працівників науково-дослідних, проектних, конструкторських, технологічних організацій та аналогічних підрозділів підпри­ємств, які не розробляли проекти, конструкції і технологічні процеси, а також пропозиції інших працівників, які подано на стадії експериментальної (дослідної) перевірки проекту, конструкції, технологічного процесу, можуть визнаватися ра­ціоналізаторськими.

Пропозиції інженерно-технічних керівних працівників, які беруть участь у розгляді і затвердженні у встановленому порядку, відповідні проекти, конструк­ції і технологічні процеси, а також пропозиції, подані цими працівниками у спів­авторстві з іншими особами, визнаються раціоналізаторськими у спеціально встановленому порядку.

Складання, подання та розгляд заяви на раціоналізаторську пропо­зицію. Заяву на раціоналізаторську пропозицію складає автор (співавтори) за спеціально встановленою формою (Р-1), затвердженою Міністерством статисти­ки України. Заява та інші документи, що стосуються раціоналізаторської пропо­зиції, заповнюється чорнилом чи пастою від руки або на друкарській машинці чітко, розбірливо, без виправлень.

Заява складається окремо на кожну раціоналізаторську пропозицію. Може статися так, що в одній заяві містяться дві або й більше самостійних пропозицій, тоді авторові пропонують оформити кожну пропозицію окремою заявою у 15-ден-ний строк з дня повідомлення його про це. Якщо автор у зазначений строк пере­оформить заяву на кожну пропозицію окремо, то пріоритет кожної пропозиції встановлюється за первісною датою надходження заяви. Якщо автор у зазначе­ний строк не переоформив заяви, то вона розглядається тільки в частині пропо­зиції, яка викладена в заяві першою.

В заяві зазначаються найменування пропозиції, всі без винятку співавтори, спільною творчою працею яких створено пропозицію, а також їх прізвища, імена та по батькові, місце роботи, посада, освіта, рік народження. Якщо автором про­позиції є особа, яка не працює на підприємстві, якому подається пропозиція, то зазначається її домашня адреса,-за якою у подальшому листуватимуться.

Форма заяви на раціоналізаторську пропозицію містить розділ "Опис пропо­зиції". Цей опис починається з викладення недоліків існуючої конструкції, виробу, технології виробництва і техніки, що застосовуються, чи складу матеріалу. Далі в описі викладаються переваги пропозиції, що усувають зазначені недоліки, зміст запропонованого рішення. Опис має бути складений так, щоб у ньому міс­тилися усі необхідні дані, достатні для практичного здійснення пропозиції без участі автора чи співавторів. В описі наводяться також відомості про прибуток чи інший позитивний ефект, який може дати використання раціоналізаторської пропозиції.

У разі потреби до заяви додаються графічні матеріали (креслення, схеми, ес­кізи тощо), техніко-економічні розрахунки та додаткові відомості про пропози­цію, якщо вона подавалась раніше або подається водночас на інші підприємства.

Усі матеріали заяви (графічні чи інші матеріали заяви, що додаються до неї) мають бути підписані усіма співавторами, зазначеними у заяві. На заяві і графіч­них матеріалах зазначається дата заповнення (написання) та виготовлення.

Підприємство, до якого подається заява, в разі заінтересованості в цій пропо­зиції, може надати авторові допомогу в складанні заяви, виготовленні креслень, схем, ескізів тощо.

Заява на раціоналізаторську пропозицію може бути подана до міністерства. У такому разі її направляють на розгляд того підприємства, діяльності якого стосується пропозиція, без її реєстрації в журналі, але з зазначенням дати її над­ходження.

Пропозиція визнається такою, що не стосується діяльності підприємства, як­що вона може бути використана цим підприємством у технологічному процесі або у продукції, що ним виробляється, а також у техніці, що застосовується на даному підприємстві чи у складі матеріалу.

Якщо раціоналізаторська пропозиція стосується діяльності підприємства, яко­му вона подана, або сама заява складена з порушенням встановлених вимог, то її не реєструють і не приймають до розгляду.

Правильно складена заява приймається до розгляду. З моменту реєстрації заява вважається документом підприємства, міністерства (відомства), і на про­хання автора чи співавторів їм може бути видано копію зареєстрованої заяви.

Якщо авторові раціоналізаторської пропозиції відмовлено в реєстрації, то йо­му у письмовій формі повідомляють причину відмови. В цьому повідомленні має бути зазначено найменування пропозиції і дата її надходження на підприємство або до міністерства (відомства).

При незгоді автора з відмовою у реєстрації і прийнятті до розгляду його зая­ви він може оскаржити зазначену відмову керівникові підприємства, міністер­ства (відомства). Скарга має бути розглянута у 15-денний строк.

Автор має право після реєстрації заяви на раціоналізаторську пропозицію вносити до неї зміни і доповнення. Проте зазначені зміни і доповнення можуть вноситися лише до прийняття рішення про визнання пропозиції раціоналізатор­ською. Зміни і доповнення не повинні стосуватися суті пропозиції. Якщо вони стосуються суті пропозиції, то вони можуть бути оформлені як окрема пропо­зиція.

Автор має право на одержання довідки, якою засвідчується факт і дата над­ходження заяви. Така довідка має бути видана авторові протягом п'яти днів від дати надходження такого прохання.

Якщо пропозиція не має новизни, то такий висновок має бути належним чи­ном обгрунтований.

За результатами розгляду заяви на раціоналізаторську пропозицію

може бути прийнято таке рішення:

—  визнати пропозицію раціоналізаторською і прийняти до використання;

—  провести дослідну перевірку пропозиції;

—  пропозицію відхилити.

Рішення з пропозиції приймає керівник підприємства чи керівник відповідно­го підрозділу, на якого це покладено наказом по підприємству, з урахуванням висновків з пропозиції стосовно її новизни і корисності.

У разі визнання пропозиції раціоналізаторською підприємство розробляє ор­ганізаційно-технічні заходи, які мають забезпечити її ефективне використання.

Проте трапляються випадки, коли пропозиція визнається раціоналізатор­ською не повністю, а лише частково, тоді в рішенні має бути вказано, в якій саме частині вона визнається раціоналізаторською.

Рішення про відхилення пропозиції має бути аргументовано мотивами відхи­лення.

Порядок розгляду заяв на раціоналізаторські пропозиції, внесені керівником, його заступником, головним інженером, заступником головного інженера підпри­ємства за місцем роботи чи підпорядкованих підприємствах, дещо інший, їхні заяви розглядає і рішення за ними приймає керівник вищестоящої організації. Такий самий порядок діє і щодо пропозицій, внесених зазначеними працівниками у співавторстві з іншими особами.

Деяка особливість в оформленні прав на раціоналізаторську пропозицію існує щодо тих пропозицій, які пов'язані зі зміною затверджених нормативів і техніч­ної документації (проектів, стандартів, технічних умов та іншої нормативної, тех­нічної і конструкторської документації). Рішення про визнання таких пропозицій раціоналізаторськими і прийняття їх до використання приймаються лише після того, як відповідна організація, що затвердила зазначені нормативи, дасть дозвіл на їх зміну. В такому разі строк розгляду заяви на раціоналізаторську пропози­цію подовжується на час оформлення зазначеного дозволу.

Будь-яке рішення за заявою на раціоналізаторську пропозицію може бути ос­каржено. Автор пропозиції в разі відмови у визнанні пропозиції раціоналізатор­ською або в прийнятті її до використання має право оскаржити це рішення про­тягом одного місяця від дати одержання зазначеного рішення. Скарга подається керівникові підприємства, який прийняв це рішення. Скарга автора має бути роз­глянута протягом місяця від дати її надходження. Розгляд скарги на підприємстві за місцем роботи автора здійснюється його керівником спільно з первинною ор­ганізацією ТВР України з участю самого автора. Прийняте рішення є остаточ­ним.

Прийнята пропозиція може бути також використана і на інших підприєм­ствах. Підприємство, що прийняло пропозицію до використання, може направи­ти інформацію про цю пропозицію заінтересованим підприємствам з метою укла­дення угоди.

Протягом місяця після винесення рішення про визнання пропозиції раціона­лізаторською і прийняття її до використання авторові видається свідоцтво вста­новленої форми. Якщо авторство на пропозицію мають кілька співавторів, то кожному з них видається свідоцтво.

Свідоцтво видає підприємство, яке прийняло рішення про визнання пропози­ції раціоналізаторською і прийняття її до використання. Свідоцтво підписує керівник підприємства і стверджує печаткою. У свідоцтві зазначається дата і номер заяви, зазначені в журналі реєстрації.

У разі співавторства у свідоцтві вказуються прізвища усіх співавторів в алфа­вітному порядку.

Факт використання раціоналізаторської пропозиції підтверджується спеціаль­ним актом за формою, що її затверджує Міністерство статистики України.

Права автора раціоналізаторської пропозиції та їх захист. Автор ра­ціоналізаторської пропозиції, як і будь-який інший суб'єкт права інтелектуальної власності, відповідно до чинного законодавства має певні особисті немайнові і майнові права.

До особистих немайнових прав автора раціоналізаторської пропозиції нале­жать право авторства, право на ім'я, право на назву раціоналізаторської пропо­зиції, право на пріоритет, до майнових прав — право на винагороду.

Щодо особистих немайнових прав, то їх зміст уже розкривався раніше і тому немає потреби повторюватись. Що стосується права на винагороду, то воно має свої особливості. Раціоналізатор, подаючи заяву до підприємства про визнання поданої ним пропозиції раціоналізаторською, разом з тим передає підприємству, в разі визнання пропозиції раціоналізаторською, і право на використання за пев­ну винагороду.

Автор раціоналізаторської пропозиції має право на захист своїх особистих не­майнових і майнових прав. Особисті немайнові права автора раціоналізаторської пропозиції захищаються у позовному порядку.

Автор має право на подання заяви на раціоналізаторську пропозицію. Але за наявності певних відхилень від встановлених вимог йому може бути відмовлено в прийнятті заяви до розгляду. Така відмова може бути оскаржена керівнику під­приємства. Скарга має бути розглянута в 15-денний строк.

Тобто такі скарги розглядаються в адміністративному порядку.

Відмова у визнанні пропозиції раціоналізаторською або у прийнятті її до ви­користання може бути оскаржена керівнику підприємства в 3-місячний строк. У разі незгоди автора з прийнятим за його скаргою рішенням або якщо при розг­ляді скарги рішення не прийнято у зв'язку з недосягненням угоди між керівни­ком підприємства і Радою ТВР України, автор може звернутися до суду. В цьому разі передбачений адміністративно-судовий порядок захисту прав автора раціо­налізаторської пропозиції.

Всі інші спори, що виникають у зв'язку із використанням раціоналізаторської пропозиції, розглядаються в судовому порядку.


<