Глава 40. Використання в господарській діяльності прав інших суб'єктів господарювання

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 

(комерційна концесія)

 

40.1. Договір комерційної концесії

Відносини, пов'язані з використанням у підприємницькій ді­яльності прав інших суб'єктів господарювання, регулюються ГКУ та відповідними законами України (ст. 376 ГКУ).

Відповідно до ст. 366 ГКУ за договором комерційної конце­сії одна сторона (правоволоділець) зобов'язується надати дру­гій стороні (користувачеві) на строк або без визначення строку право використання в підприємницькій діяльності користувача комплексу прав, належних правоволодільцеві, а користувач зо­бов'язується дотримуватись умов використання наданих йому прав і сплатити правоволодільцеві обумовлену договором вина­городу.

Договір комерційної концесії передбачає використання ком­плексу наданих користувачеві прав, ділової репутації і комер­ційного досвіду правоволодільця в певному обсязі із зазначенням або без зазначення території використання щодо певної сфери підприємницької діяльності.

Договір комерційної концесії повинен бути укладений у пись­мовій формі у вигляді єдиного документа. Недодержання цієї вимоги зумовлює недійсність договору.

Договір комерційної концесії підлягає державній реєстрації органом, який здійснив реєстрацію суб'єкта господарювання, що за договором є правоволодівцем. Якщо правоволоділець зареєст­рований як суб'єкт господарювання не в Україні, реєстрація до­говору комерційної концесії здійснюється органом, який зареєст­рував суб'єкта господарювання, що є користувачем.

У відносинах з третіми особами сторони договору комерційної концесії мають право посилатися на договір лише з дня його державної реєстрації. Відсутність реєстрації договору позбавляє сторони права в разі спору посилатися на цей договір.

Інші вимоги щодо укладення договору комерційної концесії встановлюються законом (ст. 367 ГКУ).

Комерційна субконцесія

Договором комерційної концесії може бути передбачено право користувача дозволяти іншим особам користування наданим йому комплексом прав або часткою цього комплексу прав на умовах комерційної субконцесії, погоджених ним із правоволодільцем або визначених у договорі комерційної концесії.

Якщо договір комерційної концесії визнано недійсним, не дій­сні також укладені на його основі договори комерційної субкон-цесії (ст. 368 ГКУ).

У ст. 369 ГКУ регламентується, що винагорода за договором комерційної концесії може виплачуватися користувачем право-володільцеві у формі разових або періодичних платежів або в іншій формі, передбаченій договором.

Обов'язки правоволодільця

Правоволоділець зобов'язаний: • передати користувачеві технічну та комерційну документацію і надати іншу інформацію, необхідну користувачеві для здійс­нення прав, наданих йому за договором комерційної концесії, а також проінструктувати користувача і його працівників з питань, пов'язаних з реалізацією цих прав;

•           видати користувачеві передбачені договором ліцензії (дозво­ли), забезпечивши їх оформлення у встановленому законо­давством порядку.

Якщо договором комерційної концесії не передбачено інше, правоволоділець зобов'язаний (ст. 370 ГКУ):

забезпечити реєстрацію договору комерційної концесії;

постійно надавати користувачеві технічне та консультативне сприяння, включаючи сприяння у навчанні та підвищенні кваліфікації працівників;

контролювати якість товарів (робіт, послуг), що виробляють­ся (виконуються або надаються) користувачем на підставі до­говору комерційної концесії.

Обов'язки користувача

З урахуванням характеру та особливостей діяльності, що здій­снюється користувачем за договором комерційної концесії, кори­стувач зобов'язаний (ст. 371 ГКУ):

використовувати при здійсненні передбаченої договором ді­яльності торговельну марку та інші позначення правоволо-дільця визначеним у договорі способом;

забезпечувати відповідність якості товарів, що виробляються ним на основі договору, виконаних робіт, послуг, що нада­ються, якості таких самих товарів (робіт, послуг), що вироб­ляються (виконуються або надаються) безпосередньо право-володільцем;

дотримуватись інструкцій і вказівок правоволодільця, спря­мованих на забезпечення відповідності характеру, способів та умов використання комплексу наданих прав використанню цих прав правоволодільцем;

надавати покупцям (замовникам) додаткові послуги, на які вони могли б розраховувати, купуючи (замовляючи) товар (роботу, послуги) безпосередньо у правоволодільця;

інформувати покупців (замовників) найбільш очевидним для них способом про використання ним торговельної марки та інших позначень правоволодільця за договором комерційної концесії;

не розголошувати секрети виробництва правоволодільця та іншу одержану від нього конфіденційну інформацію;

сплатити правоволодільцеві обумовлену договором винагороду.

Обмеження прав сторін

за договором комерційної концесії

Договором комерційної концесії можуть бути передбачені об­меження прав сторін за цим договором, зокрема:

обов'язок правоволодільця не надавати іншим особам анало­гічні комплекси прав для їх використання на закріпленій за користувачем території або утримуватися від власної аналогі­чної діяльності на цій території;

обов'язок користувача не допускати його конкуренції з пра-воволодільцем на території, де поширюється чинність догово­ру комерційної концесії стосовно підприємницької діяльності, що здійснюється користувачем з використанням належних пра-воволодільцеві прав;

відмова користувача від одержання за договором комерційної концесії аналогічних прав у конкурентів (потенційних конку­рентів) правоволодільця;

обов'язок користувача погоджувати з правоволодільцем місце розташування виробничих приміщень, що мають використо­вуватися при здійсненні наданих за договором прав, а також їх внутрішнє і зовнішнє оформлення.

Обмежувальні умови можуть бути визнані не дійсними, якщо суперечать законодавству (ст. 372 ГКУ).

Відповідальність правоволодільця за вимогами, що заявляються до користувача

Відповідно до ст. 373 ГКУ правоволоділець несе субсидіарну відповідальність за вимогами, що заявляються до користувача комерційної концесії в разі невідповідності якості товарів (робіт, послуг), які продаються (виконуються, надаються) користува­чем.

За вимогами, що заявляються до користувача як виробника продукції (товарів) правоволодільця, останній відповідає соліда­рно з користувачем.

Зміна і розірвання договору комерційної концесії

Договір комерційної концесії може бути змінений відповідно до положень, встановлених ст. 188 ГКУ. У відносинах з треті­ми особами сторони договору комерційної концесії мають право посилатися на зміни договору лише з дня державної реєстрації цієї зміни відповідно до ст. 367 ГКУ, якщо не доведуть, що третя особа знала або повинна була знати про зміну договору раніше.

Кожна зі сторін договору комерційної концесії, укладеного без зазначеного строку, має право в будь-який час відмовитися від договору, повідомивши про це другу сторону за шість міся­ців, якщо договором не передбачений триваліший строк.

Дострокове розірвання договору комерційної концесії, укладе­ного на визначений строк, а також розірвання договору, укладе­ного без визначення строку, підлягають державній реєстрації від­повідно до ст. 367 ГКУ.

При оголошенні правоволодільця або користувача неплато­спроможним (банкрутом) договір комерційної концесії припиня­ється (ст. 374 ГКУ).

У ст. 375 ГКУ зазначається, що в разі зміни торговельної марки чи іншого позначення правоволодільця, права на викори­стання яких входять у комплекс прав за договором комерційної концесії, цей договір зберігає чинність щодо нових позначень правоволодільця, якщо користувач не вимагає розірвання дого­вору.

У разі продовження чинності договору комерційної концесії користувач має право вимагати відповідного зменшення належ­ної правоволодільцеві винагороди.

Якщо в період дії договору комерційної концесії припинилося право, користування яким надано за цим договором, договір про­довжує свою чинність, крім положень, що стосуються права, яке припинилося, а користувач, якщо інше не передбачено догово­ром, має право вимагати відповідного зменшення належної пра-воволодільцеві винагороди.

Контрольні питання

Що таке галузь народного господарства? Наведіть класифікацію га­лузей народного господарства.

Особливості правового регулювання господарсько-торговельної діяль­ності.

Наведіть визначення поняття торговельно-біржової діяльності.

Відмінність правового регулювання орендних відносин від лізин­гових.

Що таке комерційне посередництво? Хто може бути комерційним агентом?

 

 

Основні особливості правового регулювання перевезення вантажів.

Проаналізуйте відносини, що виникають у капітальному будівни­цтві.

Інноваційна діяльність: поняття і правове регулювання.

Види інноваційної діяльності.

 

Особливості правового регулювання фінансової діяльності в Україні.

В яких організаційно-правових формах утворюються банки?

Наведіть визначення поняття договору концесії.

Розділ VI

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ